Європа

Історія українсько-австрійських стосунків нараховує понад 300 років і сягає своїм корінням часів спільної боротьби з турецькою навалою. Українці почали в значній кількості селитися в Австрії наприкінці ХVІІ ст., коли до її складу ввійшли Галичина, Буковина, а також Холмщина і Підляшшя (в 1772, 1775 і 1795-1809 рр., відповідно). Першими стали осідати на постійне місце проживання, переважно у Відні, військові й державні службовці зі своїми сім’ями, а також студенти. Чисельність українців Австрії значно зросла з початком Першої світової війни. Сюди прибували біженці з Галичини й Буковини, включно з багатьма військовими та представниками української інтелігенції, іммігранти зі східноукраїнських земель, українці-військовополонені, які служили в російській армії. Після поразки національно-визвольної боротьби в Україні (1917-1920 рр.)столиця Австрії певний час залишалася центром політичної та культурної активності українських емігрантів. Тут не було жодних обмежень на політичну та партійну діяльність, перенесену сюди з України. Найбільшу українську колонію в австрійській столиці утворювали емігранти, передусім політичні, з Галичини. Після розпалу Австро-Угорської імперії українська колонія у Відні зменшилась, але невдовзі знову різко зросла після приїзду сюди уряду Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Якщо після Першої світової війни в Австрії нараховувалося приблизно 50 тисяч українців, то наприкінці Другої світової війни — вже понад 100 тисяч. Коли радянські війська зайняли частини Австрії, значну частину українців було депортовано до Радянського Союзу. Однак, навіть у радянській окупації залишалося ще близько 30 тисяч українців. Більшість із них згодом емігрувала далі в Західну Європу та за океан. До часу, коли радянські війська не пішли з Австрії, все громадсько-політичне, культурне й релігійне життя української громади зосереджувалось у Західній Австрії, зокрема в таких містах, як Зальцбург, Іннсбрук, Лінц, Грац, Клагенфурт-Віллах і Брегенц. Точну чисельність українців в Австрії встановити важко, оскільки офіційна статистика не розглядає їх як окрему етнічну групу. За оцінками фахівців, тут нараховується близько 5 тисяч осіб українського походження. Абсолютна більшість із них проживає в містах, зокрема у Відні та його околицях — 2 тисячі осіб, у Зальцбурзі — 460, у Клагенфурт-Вілласі — 430, Граці — 340, Іннсбруку — 330. Кюстіні — 270, Лінці — 210, Брегенці — 160. Невелике число українців та їхніх нащадків є сільськими жителями.

Українські громадські організації Австрії

1. Австрійсько-українське товариство (АУТ)

Керуючий президент — Борис Ямінський Österreichisch-Ukrainische Gesellschaft (UG) A — 1015 Wien Postfach 191 tеl.: (1) 876 3087 tel./fаx: (1) 276 3087 borys.jaminskyj@chello.at Видає «Австрійсько-український огляд»

2. Українське греко-католицьке Братство ім. Св. Варвари

Ukrainische katholische-Кirchengemeinsehuft zu St. Barbara A-1010 Wien Schnlaterngasse 7/8 tel.: (43664) 369 9473 fax: (431) 512 2133

3. Спілка українських філателістів Австрії (СУФА)

Голова — Стефанія Марцінґер-Романишин Ukrainischer Briefmarkensammlerverein in Österreich (UBSU) 1010 Wien Schönlaterngasse 7/8 tеl.: (676) 440 5276 fаx: (1) 276 3087 borys.jaminskyj@chello.at.

4.Українська громада Австрії

Голова - Інна Чорненька, е-mail: Leg_Na@mail.ru

До Першої світової війни чисельність українців у Бельгії була незначною. Це були вихідці переважно з західної частини України, які об’єднувалися тут у Руську безсторонню громаду. З проголошенням української державності в 1918 році Бельгія виявила до неї зацікавленість. Протягом 1919-1923 років у Бельгії діяла українська дипломатична місія, очолювана професором А. Яковлєвим і генералом-хоружним О. Осеницьким. Після поразки національно-визвольної боротьби в Бельгію прибули українці — вояки армій УНР та УГА, політичні емігранти. У міжвоєнний період українська громада поповнилася також емігрантами-заробітчанами із Закарпаття. Після закінчення Другої світової війни з таборів для біженців і переміщених осіб у Німеччині й Австрії до Бельгії прибуло понад 10 тисяч українців. Практично всі вони працювали у вугільних шахтах цієї країни. Виникли десятки різних організацій та установ, які розгорнули активну культурно-освітню, політичну та церковну діяльність. У 1945 році в Брюсселі утворено Український допомоговий комітет (УДК). Він мав 26 філій, підтримував діяльність більш як десятка хорів, багатьох танцювальних колективів та драматичних гуртків. У жовтні 1948 року відбувся перший конгрес українців у Бельгії. Багато молодих людей із числа переміщених осіб вступили до університетів цієї країни. Тільки у Лювенському університеті в 1947-1953 роках навчалося понад 70 українських студентів, а українська студентська громада відігравала помітну роль у суспільно-культурному житті університету й міста. В ці роки у Лювені було відкрито Український студентський дім. Після масового виїзду в 1950-х роках в Канаду і США, чисельність української громади в Бельгії зменшилася до приблизно 5 тисяч осіб. Без значного припливу ззовні, цей процес тривав і згодом. Значна частина покоління українців, яке народилося в Бельгії, особливо від змішаних шлюбів, відійшла від української громади. Знизилась активність українського культурно-громадського життя. На початку 1990-хроків у Бельгії проживало понад 2 тисячі осіб українського походження. Більшість населяє центральну частину країни (вугільний басейн, міста Брюссель і Лювен). Значна частина української громади (близько 40%) — люди пенсійного віку, 25 — кваліфіковані робітники, 8,9 — службовці різних установ, 1,6 — студенти, 16,2 — школярі середніх і професійних шкіл.

Українські громадські організації Бельгії

1. Головна Рада Українських Громадських Організацій в Бельгії (ГРУГОБ)

Голова — Омелян Коваль

Conseil Général des Organisations Ukrainiennes en Belgique 72, Bld.Charlemagne B-1000 Bruxelles tel.: (322) 230 8549 fax: (322) 230 5411 omelanko@hotmail.com До складу ГРУГОБ входять: Український допомоговий комітет, Представник Української Греко-Католицької Церкви, Представник Української Автокефальної Православної Церкви, Об’єднання українок Бельгії, Спілка української молоді, Союз українців Бельгії, Виховно-відпочинковий центр української молоді, Товариство Св. Софії.

2. Український допомоговий комітет (УДК)

Голова — Омелян Коваль Comité Ukrainien de Secours en Belgique 72, Bld.Charlemagne B-1000 Bruxelles tel.: (02) 230 8549 fax: (02) 230 5411 omelanko@hotmail.com

3. Союз українців Бельгії

Голова — Володимир Котляр

Union des Ukrainiens en Belgique Chemin de la Cure d’Air, 15 B-7021 Havré tel.: (065) 313 337 fax: (065) 392 395 GSM (0475) 480 133

4. Бельгійсько-українська асоціація «Заради кращого життя» в м. Монс

Голова — Володимир Котляр

Association belgo-ukrainienne «Faire vivre les Hommes» Chemin de la Cure d’Air, 15 B-7021 Havré tel.: (065) 313 337 fax: (065) 392 395 GSM (0475) 480 133

5.Бельгійсько-українська асоціація соціально-культурних обмінів та гуманітарної допомоги (БУА) у м. Лувен

Голова - Бойко Іван

Belgisch-Oekraïense Vereniging voor socio-culturele uitwisseling en humanitaire hulpverlening (B.O.V.) vzw Half-Maarstraat, 15, B-3000 Leuven, tel.: (016) 224 871, fax. (02) 377 4525

6.Бельгійсько-українське товариство м.Івуар-Ане

Голова - Ніс-Лашамбр Анні (Nys-Lachambre Annie)

L’Amicale Belgo-Ukrainienne d’Yvoir-Anhée, 11, rue du Chantoir, B-5530 Mont/Yvoir, tel.: (081) 41 24 20

7.Об’єднання українок Бельгії (ОУБ)

Голова - Билина-Шаповал Галина (Bylyna-Schapowal Halyna)

Union des Femmes Ukrainiennes de Belgique, 51, rue Bois d’Avroy, B-4000 Liège , tel./fax: (04) 252 23 62, GSM (0497) 050 59

8.Спілка української молоді

Голова - Хома Андрій (Choma André)

Union de la Jeunesse Ukrainienne en Belgique, Rue Mont Ste-Aldegonde, 44, 4577 Vierset-Barse Belgique, tel.: (085) 413 184, lubaetandre.choma@belgacom.net; GSM (0496) 62 10 26

9.Український центр „Народний дім” у м. Генк

Голова – Карпа Марійка, Oekraines ontmoetingscentrum “Narodnej dim”, Torenlaan 96, B-3600 Genk, tel: (089) 322-060

10. Український народний дім у м. Кольфонтен

Голова – Дуда Михайло

Rue du Berchon, 71 bis, B – 7340 Colfontaine (Wasmes), tel: (065) 630-222

Українські громадські організації Болгарії

1.Товариство „Україна”

Голова - Горбань Мар`ян

Товариство „Украйна” гр.Бургас-8000, ж-к.”Възраждане” бл. 10, вх.3, ет.4 . тел.: (359 56) 31 864

2.Українсько-болгарське товариство „Добруджа-Україна”

Голова – Мітєва Галина

гр. Добрич – 9300 ул. ”Захари Стоянов”, №51, вх. Б, ап.12 тел.: (359 058) 45 672

3. Товариство “Черноморіє”

Голова – Ботєва Тетяна

гр.Варна-9010 ул. „Разлог”, №2, вх.8, ап. 129 тел.: (359 52) 881 641, 234 218, факс: 605 041, bulukr2000@yahoo.com; http//bulukr.hit.bg

4.Українсько-болгарська фундація (Мати Україна)

Голова – Сардарева Ірина

м. Софія, район “Красно село” вул. Владайська, № 44; тел.: 0895433555 – моб.; Тел.\ факс: 0 03592952 0012; matiukrain@abv.bg; toloka@mail.bol.bg;

5. Фундація “Діти України

Голова – Стародубцева Елеонора

Фундация “Деца на Украйна” гр.Варна-9000, ул. “Славянска”, 23 №5, тел./факс: (359 52) 225 969, childrenofukraine@hotmail.com;

Перші українці на Балканах з’явилися після берлінського конгресу в 1878 році. Галичина стає частиною Авсро-Угорської імперії, до яокї вже належала Боснія. Лісиста місцевисть, малородючі грунти несли з собою і малочисельність населення. Великі простори боснії були безлюдними. І Австро-Угорський уряд, знаючи вдачу українського селянина, його працьовитість, вміння господарювати, і враховуючи те, що безземелля та голод женуть людей з рідного краю в пошуки за куском хліба, розгорнув широку діяльність з тим, щоб якомога швидше заселити пустинні простори Боснії саме українцями. Сюди прибули люди з Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Були це переважно малоземельні селяни, які покидали свій край через різні економічні причини і поселялись тут тому, що у північно-західній Боснії було багато державної землі. Австро-Угорський уряд оголосив, що кожний, хто приїде до Боснії і там залишиться, отримає 600 ринських ї 24 морги землі. Українці, що осіли в Бонії, займалися в основному сільським господарством. Порівняно з місцевим населенням вони володіли більш передовими методами обробітку землі. Вперше запровадили тут залізний плуг, продемонстрували переваги глибокої оранки. Принесли з собою раніше невідомі в Боснії культури — жито, гречку, картоплю, хміль, а ще досвід садівництва, городництва, бджільництва. Від українців місцеве населення запозичило використання солом’яної січки для годівлі худоби, навчились штукатурити і білити будівлі, користатись в побуті ліжком і кухонною плитою.

Українські громадські організації Боснії та Герцеговини

1.Українська Асоціація творчої інтелігенції «Світ культури»

78430 Prnjavor, ul. Milosa Kondica 17-R, Srpska, tel: 387 51 860 939, Fax: 387 51 860 077

Українські громадські організації Ватикану

1.Прокура Української греко-католицької церкви при Римському Апостольському Престолі

Єпископ Гліб Лончина

Chiesa greco-cattolica Ucraina, Piazza Madonna dei Monti 3, 00184 Roma, tel. 06 474 4068, fax: 06 487 3903, segreteriaroma@yahoo.it

Українські громадські організації Великобританії

1.Союз Українців у Великій Британії (СУБ)

Голова – Мазур Любомир

49, Linden Gardens, London W2 4HG, Great Britain, tel.: (0207) 229 8392 fax: (0207) 792 2499

2. Об’єднання Українців у Великій Британії (Лондон, Великобританія)

Голова — Ярема Кучинський

Association of Ukrainians in Great Britain, 4 Clifton Villas, Bradford, West Yorkshire BD8 7BY, Tel. (1274) 546247 Fax (1274) 547474 Tel/fax 810 (441274) 540247, e-mail: email@augb.co.uk

3. Європейський Конгрес Українців

Голова – мгр. Довгович Левко

Congress of Ukrainians 49 Linden Gardens, Notting Hill Gate, London W2 4HG Tel: (207) 229-83-92 Fax: (207) 792-24-99 e-mail: ecusec@gardens.idps.co.uk

4. Об'єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії (ОБВУ), Лондон

Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britian 49, Linden Gardens, London W2 4HG tеl.: (207) 229 8392

5.Спілка Української Молоді у Великій Британії (СУМ)

Ukrainian Youth Association in Great Britian, Weston-on-Trent, DE7 2BU, Derby's. tеl.: (1332) 700 215 Заля: (1332) 702 562 Товариська господа: 0332 700422 http://www.cym.org/uk/

Українські громадські організації Голандії

1.Об’єднання українців Голандії

Голова - Омелян Кушпета

Посольство України в Брюсселі Ambassade D’Ukraine a Bruxelles Av. L.Lepoutre, 99-101, 1050 Bruxelles, Tel.: (02) 344-4020 Fax: (02) 344-4466 E-mail: embukr@tornado.be

Українські громадські організації Греції

1.Товариство „Українсько-грецька думка”

Голова – Маслюк-Какку Галина

ΚOINOTHTA “ΟΥΚΡΑΝΟΕΛΛΗΝΙΚΗ ΣΚΕΨΗ” 1, Loudovikoy Str.&Odessa Sq. 18531 Piraeus; tel.: (210) 411 9340; fax: (210) 411 9341; huth@otenet.gr

2.Товариство „Український журавлиний край”

Голова – Штокалюк Орися

Trakis 59, Petroupoli, 132 31 Athens, Greece, tel: 301 411 9340, 413 8302, 506 1406, Fax: 301 411 9341, 506 1406, E-mail: ifestio31@hotmail.com; halyna@jornalist.com; huk@otenet.gr; 14, Tarella Str. 10439 Athens tel.: (210) 5247338 fax: (210) 5227358

3.Товариство „Берегиня”

246, Aharnon Str., Athens; tel.: (210) 865 5908

Українські громадські організації Данії

1.Датсько-Українське товариство дружби

Голова – Петро Кузьма-Балицький

Petro Kuzma-Balicky Kobbervej, 19.2 tv. Dk – 2730 herlev (ved Copenhagen) Denmark, tel: 44 94 69 63, c/o Ivan Nester, Willemoesgade, 85,st tv DK-2100, Kobenhavn , tel/fax + 45 35 26 39 90, (fax через посольство України в Данії + 45 33 16 00 74)

Українські громадські організації Естонії

1. Конгрес українців Естонії

Голова – Віра Коник

Естонія, Таллін 10133, Лаборатооріумі 22; тел: (372)-632-48-99, 648 70 35, факс: (372)-641-19-63, 641 31 59, моб: (372)-523-22-75, e-mail: euk@hot.ee; uke@hot.ee; www.hot.ee/uke

2.Осередок української культури в Естонії “Просвіта”

MTÜ Ukraina kultuuri- ja hariduse ühing „Prosvita“, Ksenia Mamutova, 80000770, prosvita@hot.ee, Tallinn, Nafta 6-2, т.55662410

3.Асоціація українських організацій Естонії

Ukraina Organisatsioonide Assotsiatsioon Eestis, Голова Володимир Якович Паламар Nafta tn. 6-2 Tallinn, EE 10152, Таллін, EE 10152 Мере пст. 5 кімн. 205. тел./факс: (372) 6 770 950, 600 67 68, 58 025 683 uoae@hot.ee; www.hot.ee/uoae

Українські громадські організації Ірландії

1. „Асоціація українців в Республіці Ірландія” («Association of Ukrainians in Republic of Ireland»)

Президент Асоціації – Олександр Яворський

Адреса: 26 Gray Street, Dublin 8, Ireland, Тел.: +(353) 861506435, ел. пошта: aurirua@gmail.com; веб-сторінка: http://www.ukraine.ie

Про українську присутність у Ватикані та Італії існують історичні свідчення. Передусім йдеться про пам’ятки, пов’язані з історією Української Церкви. У Ватиканській бібліотеці зберігаються найдавніші українські пам’ятки: листи Папи Григорія VII до Київського князя Ізяслава, датовані 1075 роком, служебник Київського митрополита Ізидора XV століття (до наших днів зберігся будинок неподалік від Ватикану, де митрополит доживав свого віку), документи Берестейської унії. До речі, згадка про акт церковного єднання зберігається й на мармуровій дошці, встановленій на будинку Палати Сенатора на Капітолійському пагорбі. Цінні документи з історії Української Церкви знаходяться також в архівах Конгрегації для поширення віри (в районі площі Іспанії). Серед них: листування з питань унійних переговорів, листи Київських митрополитів, у тому числі митрополита Могили. Петро Могила далеко не єдиний із відомих українців, якi навчалися в Італії. Так, в університеті Падуі з XIV по XVIII століття навчалося близько 600 студентів з України. Серед них — полковник Богдана Хмельницького — Станіслав Морозенко. Перша українська колонія в Римі з’явилася наприкінці XVI століття. Це були студенти, що навчалися в Грецькій колегії (поблизу площі Іспанії). Серед них — Феофан Прокопович. Багато місць у Ватикані та в Італії пов’язано з іменами митрополита Андрія Шептицького та кардинала Йосипа Сліпого. У передмісті Палермо на Сицилії є цікава згадка про українських козаків. Вона датується 1622 роком. Врятувавшись із турецької неволі, українські козаки прибули сюди на тривесельному човні. Оселились, збудували церкву на честь покровительниці Сицилії Святої Розалії. Про цю подію нагадує відповідний надпис на мармуровій дошці i прикріплена поруч срібна модель тривесельного козацького човна. Багато українців перебувало у Флоренції. Серед них: Михайло Драгоманов та Семен Гулак-Артемовський. У Мілані навчалася славетна Соломія Крушельницька. У Римі на вулиці Сістіна в 1838 — 1842 pp. жив Микола Гоголь. В елітному кафе Греко, що було місцем зустрічей письменників та художників, зберігається його мініатюрний портрет. Центром духовного життя сучасної Української громади в Римі є комплекс інституцій на північно-західній околиці міста. Передусім це — розбудований стараннями патpіapxa Йосипа Сліпого в 1967 — 1969 рр. собор Святої Софії, за стилем та мозаїчним оздобленням близький до Святої Софії Київської. Поруч розташований будинок Українського католицького університету (УКУ) імені Папи Климента та Українська Мала Семінарія. У приміщенні УКУ є архів, де зберігаються рукописи та інші цінні документи, наприклад, особистий паспорт родини Михайла Грушевського. У Святій Софії проводяться богослужіння, якi відвідують українські мігранти-заробітчани. На влаштований з нагоди Дня Матері молебень та концерт артистів з України сюди прибули українські мігранти з різних міст Італії. У співпраці з Католицькою Церквою Українська Греко-Католицька Церква опікується українськими заробітчанами, проводячи богослужіння українською мовою в католицьких храмах більш як 50 міст Італії. Богослужіння відправляють українські студенти римських університетів, якi поєднують навчання з пасторською діяльністю. Благодійні католицькі організації надають мігрантам притулок та харчування в часи скрути. Допомога надається i консульською службою Посольства України в Італії, коли до неї звертаються, або коли стає відомо про якісь надзвичайні обставини. Проте дуже незначна кількість українських трудових мігрантів стають на консульський облік, тому немає точної інформації про їх місцеперебування та кількість. Загалом українська громада в Італії досить численна. Інша справа, що вона не завжди добре організована.

 

Українські громадські організації Італії

1. Християнське товариство українців в Італії

Голова — Олесь Городецький м. Рим

2. Апостольська візиатура Української Греко-Католицької церкви в Італії

Отець — Василь Поточняк, Владика — Гліб Лончина м. Рим

3.Асоціація українців Сардинії "Барвінок"

Президент - Володимир Степанюк.

Українська діаспора в Іспанії Формування української діаспори в Іспанії фактично розпочалося після Другої світової війни, коли у важкі повоєнні роки перша група українців-студентів прибула до Мадрида в пошуках кращої долі. Саме тоді утворилося перше українське товариство «Обнова» релігійно-конфесійного спрямування. У період так званих «застійних» років еміграція в Іспанію мала здебільшого політичний характер і була нечисленною. На початку 90-х років, піля розвалу СРСР, виникла нова хвиля міграції на захід, в тому числі до Іспанії, яка набувала вже економічних ознак. Остання «четверта» хвиля припадає приблизно на середину 90-х років і зумовлюється економічними причинами — втратою робочих місць, доходів населення, особливо в сільській місцевості, комерціалізацією відносин тощо. Міграції українців до Іспанії сприяли: — ліберальне іспанське законодавство, яке дозволяло іноземцям отримати робоче місце без оформлення офіційних документів; — наявність потреб у заповненні робочих місць у сільському господарстві та у сфері будівництва; — висока порівняно з Україною заробітна платня; — можливість отримання дозволу на працю та проживання (резиденції) внаслідок періодичних легалізацій іноземців, що проводилися іспанським урядом; — масове повернення з України до Іспанії наприкінці 80-х років минулого століття так званих «дітей війни», які пребували в шлюбі з громадянами України і мали родинні зв’язки на батьківщині; — можливість спрощеного оформлення запрошення на приїзд до Іспанії далеким родичам та знайомим в Україні. Важливим фактором, який сприяв українській міграції, був іспанський менталітет, близький до українського, відсутність ксенофобії, гостинність, доброзичливість іспанців до вихідців з колишнього СРСР. З часом ставлення іспанців до вихідців з України суттєво не змінилося. Відбулися лише внутрішні зміни в економіці, соціальній сфері як в Іспанії, так і в Україні. Ситуація на зовнішньополітичній арені вплинула на формування так званого «нового менталітету» українця. Економічні негаразди в Україні лише сприяли виїзду наших співгромадян за кордон у пошуках заробітків. Останнім часом іспанське законодавство значно обмежило іноземну присутність у країні, протеукраїнська діаспора чисельно зростає, в першу чергу за рахунок «трудових» мігрантів, та вже нараховує за оцінками іспанської сторони 103 328 осіб. З цієї кількості 50 995 осіб мають легальний статус, інші майже 50 тис. є нелегалами. Аналіз результатів опитувань і наявних статистичних даних в асоціаціях дозволяє здійснити умовний розподіл українців в Іспанії за такими категоріями: За статтю: Жінки — 65%, чоловіки — 35%. За віком: Жінки — понад 45 років — 5%; від 35 до 45 років — 60%; від 20 до 35 років — 30%; до 20 років — 5%. Чоловіки — понад 45 років — 5%; від 30 до 45 років — 70%; від 18 до 30 років — 25%. За рівнем освіти: з вищою освітою — 10%; з середньою спеціальною освітою — 20%; з середньою освітою — 70%. За сімейним станом: одружені (заміжні) — 60%; розлучені — 25%; неодружені (незаміжні) — 15%. За походженням: західні області України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Рівненська, Волинська) — 70%; центральні та південно-східні області України (Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Одеська, Сумська, Луганська, Автономна Республіка Крим) — 30%. За територіями Іспанії: — центральна частина (місто та провінція Мадрид) — 19% (20 000 осіб); — східні провінції (Каталонія, Валенсія, Мурсія) — 33,9% (35 000 осіб); — південні провінції (Андалусія, Кастілья-ла-Манча) — 24,1% (25 000 осіб); — західні провінції (Екстремадура, Кастілья-Леон) — 10,6% (11 000 осіб); — північні провінції (Галісія, Астуріас, Кантабрія, Наварра, Країна Басків, Арагон) — 9,7% (10 000 осіб); — Канарські, Балеарські острови — 1,9% (близько 2000 осіб). Максимальне скупчення українців відмічено у таких містах та їх околицях: Мадрид, Барселона, Валенсія, Альбасете, Аліканте, Торев’єха, Мурсія, Малага, Марбелья, Уельва, Севілья, Хіхон. Громадяни України, що перебувають в Іспанії легально та нелегально, працевлаштовані (офіційно чи неофіційно) на 80%. Решта співвітчизників займається пошуками роботи, живуть на випадкові заробітки або за кошти благодійних організацій. Розподіл українців на ринку праці: — сільське господарство та виробництво (збір цитрусових, винограду, овочів, фруктів, оливкових культур, їх переробка, промислове виробництво) — 45%; — сфера будівництва (будинки, дороги, тощо) — 30%; — робота в іспанських сім’ях (робота прислуги, догляду за хворими та старими людьми) — 15%; — сфера обслуговування (готелі, кафе, ресторани, танцювальні клуби, ремонт квартир, авто, побутової техніки, охорона) — 10%. Незначна частина українських жінок (приблизно 1-1,5%від загальної кількості) не працює, знаходиться на утриманні іспанців (німців, англійців, що мешкають в Іспанії), з якими вони уклали шлюб. Середній заробіток українця в Іспанії становить 700 євро на місяць. Найнижчі заробітки зафіксовані на роботі в іспанських сім’ях — 300 євро, максимальні до 1500 євро на так званих «пікових» сезонних сільськогосподарських роботах або у сфері обслуговування (будівництво) за наявності досвіду, легальних документів, володіння мовою. Після закінчення процесу легалізації 2005 року (07.02.2005 — 07.05.2005) до Іспанії приїхали тисячі українців із Португалії, Італії, Чехії, Польщі для отримання дозволу на проживання та роботу. Тож, як не прикро це констатувати, в Іспанії зараз перебуває близько півмільйона наших співвітчизників. Якщо соціально-економічна ситуація в Україні не буде покращувати, число емігрантів до Іспанії буде збільшуватися.

Українські організації в Іспанії:

1.Федерація українських асоціацій Іспанії (ФУАІ) — член УВКР.

Голова ФУАІ — Михайло Петруняк (м. Валенсія) — член Президії УВКР, співголова міжнародного громадського об’єднання «Четверта хвиля». ukraina2004@rambler.ru

2.Асоціація українців у Регіоні Мусія

Президент - Лариса Пономаренко, C./ Palmeras, 61, 1B, Murcia, 30012. Телефон: 968346412, 667646051 Факс: 968346412 ucrasociamur@yahoo.es

3. Асоціація українських робітників та професіоналів в Іспанії “Україна”

Голова – Сернецький Микола

Fernando el Catalico, n-26-bajo D, 21080, Huelva, Espaca, tel: 959 28 13 55, fax: 959 52 11 05; м.Уельва; тел.: 346 2703 3350;

4. Асоціація “Краяни”

Голова – Куба Олег

м. Мадрид, тел.: 349 1517 3940

5. Спілка українців в Мадриді

Голова – Барабаш Теодор

м. Мадрид, тел.: 349 1562 0651, barabasht@terra.es

6. Асоціація “Cоюз імігрантів”

Голова – Іванова Ірина

м. Вільяробледо, тел.: 346 8685 6158

7. Асоціація українців у Каталонії

Голова – Гретин Володимир

м. Леріда; тел.: 349 0071 2098; 346 6600 3200

8. Український культурний центр в Каталонії

Голова – Маркова Світлана

м. Барселона; тел.: 349 3533 9908; 346 6634 1760

9. Асоціація “Іспано-український альянс”

Голова – Альварес Олена

м. Фігерас;тел.: 349 7267 3275

10. Українська Асоціація в Іспанії

Голова – Теодор Барабаш

c. Gabriel Lobo, 11, 28002, Madrid, Espana (домашній). 28043/Madrid c/Belisana, 12, tel: 917 590 778, fax: 915 620 615

11. Асоціація іспано-українського співробітництва

Glorieta de Embajadores, 7, 3-A, 28005, Madrid

Українські громадські організації Латвії

1.Спілка українців Латвії

Співголови – Скальський Анатолій (Anatolijs Skalskis), Стефанович Віктор (Viktors Stefanovičs)

Latvijas Ukrainu biedriba, Ilukstes 107/3-21, Rīgа, LV-1082, tеl.: (371) 757 7679; tеl./fаx: (371) 754 2964; sul@lat-ukr.riga.lv;

2. Українське культурно-просвітнє товариство “Водограй” (м.Резекне)

Ukrainu Kulturizglitibas biedriba Latvija “Vodograi” 18 Novembra iela, 41, LV-4600 Rezekne, tеl.: (37146) 22 627, 24 444

3. Українське культурно-просвітнє товариство “Дніпро”

Голова Ради – Наливайко Іван

Ukrainu Kulturizglitibas biedriba Latvija “Dnipro” Alunana iela, 6, LV-1010 Riga, tеl.: (371) 6 733 6244, tel./fax: (371) 6 722 2858, ivan_nalivaiko@one.lv

Українські громадські організації Литви

1.Громада українців Литви

Голова - Чернишук Віктор

Lietuvos ukrainieciu bendrija Raugyklos, 25 LT 2001, Vilnius, Lituva, tel: 3702 261 426, fax: 363 208, Architectu, 79-48,LT 2049, Vilnius, tel.:(3705) 245 5896, mob.tel.: (370) 6877 1025, cernisuk@iti.lt

2.Центр культури українців Литви

Голова – Надія Непорожня

2038, Vilnius, Lituva, Vysniu 4-6, tel/3705 216 55 13, fax/ 3705 261 96 96, Email: nadija@takas.lt

Українські громадські організації Ліхтенштейну

1."Асканія нова"

Засновник - Барон Едуард Фальц-Фейн (Baron Eduard von Falz-Fein)

Villa “Askania Nova” Fürst-Franz-Josef-Strasse 125 (ex. Schloss-Strasse), 9490 Vaduz, Principality of Liechtenstein, Tel.:0041 (75) 232-3333 (office),Fax: 0041 (75) 233-2502

Українські громадські організації Німеччини

1.Центральна спілка українців Німеччини

Голова - Людмила Млош

Lubminer Pfad 20, 13503 Berlin, tel. +49-30-437 47647; +49-171-873 0034

Українські громадські організації Ногвегії

1.Українська громада в Норвегії

Голова – Равн-Хрістенсен Наталія

Den Ukrainske Forening i Norge, Uraninenborveien 4, 0258 Oslo, тел.: (47) 2327 0379; 9947 6616; ukrainsk@start.no; http://home.no.net/ukrainsk

Вважається, що українців в Польщі проживає 300-350 тисяч. Вони становлять тут національну меншину, предки якої споконвіку проживали в історичних областях Бойківщини, Лемківщини, Підляшші, Холмщині, Надсянні. У 1947 році за рішенням польського уряду була проведена акція «Вісла» — примусове переселення українців з південно-східних земель в глиб Польщі: на північні та північно-західні землі. Акція мотивувалася тим, що українське населення становило для загонів УПА велику матеріальну і людську базу, що утруднювало їх ліквідацію. Основна маса українського населення ще й досі живе розсіяно на західних і особливо північних територіях — в Ольштинському, Гданському. Кошалінському та інших воєводствах. Українці Польщі дбають про свої національні корені Тут діють: об’єднання українців Польщі, Союз українок Польщі, видається газета «Наше слово», українознавчі факультети у вищих навчальних закладах. Основна частина українського населення, 5-10 тис.українців, живе у Варшаві, близько 3 тис. — у Кракові.

Українські громадські організації Польщі

1. Об’єднання українців у Польщі (ОУП)

Голова Головної управи — Мирон Кертичак Związek Ukraińców w Polsce ul. Kościeliska 7 03-614Warszawa tel.: (22) 679 9677 tel./fax: (22) 679 9695 zuwp@post.pl

2. Союз українців Підляшшя (СУП)

Голова — Марія Рижик Zwiazek Ukrainców Podlasia ul. Kazanowskiego 15-b skt. posztowa 77 17-100Bielsk Podlaski mob. tel. (48) 60726 5339 nadbuhom@free.ngo.pl www.free.ngo.pl/nadbuhom

3. Об’єднання лемків (ОЛ)

Гoлова — Стефан Гладик Zjednoczenia Łemków w Polsce Bielanka 41 38-311 Szymbark,woj. Małopolskie tel.: (4818) 351 3036 stefanhladyk@poczta.onet.pl Видає «Ватру», «Бесіду»

4. Союз українок Польщі

Голова — Катерина Сіроцька ul. Kościeliska 7 03-614Warszawa tel.: (4822) 679 9677 fax: (4822) 679 9695

5. Організація української молоді Пласт у Польщі м. Бутов

Ul. Srodmiejska, 4/23, 77-100,Butow

6. Союз незалежної української молоді (СНУМ)

Голова — Степан Геран ul. Długi Targ 8/10 80-826 Gdańsk

Українські громадські організації Португалії

1.Спілка Українців у Португалії

Associacao dos Ucranianos em Portugal Голова ­— Павло Садоха Rua Felix Correia No1, 2-Esq 1500-271 Lisboa NIF : 506695107 www.spilka.pt e-mail : ucranianosemportugal@gmail.com

Спілка Українців у Португалії є неприбутковою асоціацією українських іммігрантів, національного рівня, створена на добровільних засадах у червні 2003 року і зареєстрована у Міністерстві Юстиції Португалії від 10.09.2003. Дійсний член ACIDI, СКУ, ЄКУ, УВКР. Мета — захист прав та інтересів іммігрантів та їх нащадків що проживають, або перебувають на території Португалії. Спілка здійснює свою діяльність у суворому дотриманні статуту, португальських законів і Міжнародної декларації прав людини. При Спілці українців, на всій території Португалії, включаючи острів Мадейра, відкрито 12 осередків і 7 українських суботніх шкіл.

2.Українська Християнська Спілка Португалії

Голова - Іван Онищук.

З історичного погляду українське населення Румунії поділяється на три категорії. Найдавнішою і найчисельнішою з них є автохтонне українське населення повітів Марамуреш і Сучава, яке проживає на цій території приблизно з ХІІ століття, про що свідчать різноманітні історичні пам’ятки. Основу другої групи українців Румунії складають запорізькі козаки: перша хвиля імміграції виникла після Полтавської битви 1709 року, коли російський цар Петро І, розпочавши репресії, використовував полонених козаків на роботах по спорудженню Санки-Петербургу. Ті, хто врятувався, частково осіли в Добруджі (територія, що знаходилася під отаманським протекторатом). Друга хвиля міграції козаків утворилася після 1775 року, коли цариця Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ. Близько 8000 запорізьких козаків втекли в район Дунайської Дельти, але не дійшовши згоди з турецькою владою, вони на запрошення Австро-Угорської імперії поселилися в зоні впадання в Дунай річки Тиси (нинішня Воєводина). Третю категорію українського населення в Румунії складають жителі 8-10 сіл Східного Банату. В основному це — вихідці з Закарпаття — лемки, бойки, гуцули — які мігрували сюди в другій половині ХVІІ століття в пошуках вільної землі після того, як Австрійська імперія змусила Туреччину залишити цю територію. Ще одна група українців з’явилася в Румунії внаслідок поразки національно-визвольного руху 1917-1920років в Україні. Румунія наприкінці 1920 року стала одним з центрів української політичної еміграції з територія Наддніпрянської України. Нині, більша частина українського населення Румунії компактно проживає у регіонах країни — Південній Буковині, Мараморщині, Східному Банаті та Північній Добруджі. За даними 1992 року в Румунії проживає 65764 українця, що становить 0.3% від усього населення країни.

Українські громадські організації в Румунії

1.Демократичний союз українців Румунії (член УВКР)

Голова — Семенюк Іван Uniunea Ukrainenilor din Romania, Sighetu-Marmatiei, Al. Ivasiuk nr. 29 Tel: 004 (062) 311-008 Fax: 004 (062) 275-542Засновано 1996 року

2.Союз українців Румунії

Голова  — Бучута Степан, Uniunea Ukrainenilor din Romania, Calea Victoriei nr. 216, Sector 1 Bucuresti Tel: (401) 312-85-30 Fax: (401) 312-97-29Засновано 1989 року, Видає «Наш голос», «Український вісник», «Curierul Ucrainean», ел-адреса: buciutastefan@yahoo.com

ЗМІ

1.Український вісник (Ukrainskey Visnek)

Calea Victoriei 216 sc. B, et., SS, Sector 1 Bucuresti tel: (401) −312-85-30 212-56-21засновник — Союз українців Румунії. Головний редактор — Михайло Михайлик. Двотижневик СУР, виходить українською мовою

2.Вільне Слово

(Vilne Slovo) Calea Victoriei 216 sc. B, et., SS, Sector 1 Bucuresti tel: (401) −312-85-30 212-56-21 Засновано 1990 року. Видає — Союз українців Румунії. Головний редактор — Іван Ковач Наш голос (Nas Holos) Calea Victoriei 216 sc. B, et., SS, Sector 1 Bucuresti tel: (401) −312-85-30 212-56-21Засновано 1990 року. Засновник — Союз українців Румунії Щомісячник СУР, виходить українською мовою

3.Curierul Ukrainean

Calea Victoriei 216 sc. B, et., SS, Sector 1 Bucuresti tel: (401) −312-85-30 212-56-21 Засновник — Союз українців Румунії. Виходить румунською мовою. Щомісячник СУР На базі регіональних студій міст Клуж-Напоки та Ясси існують щотижневі 15-ти хвилинні радіопередачі українською мовою.

Українські громадські організації Сербії

1.Союз русинів і українців Сербії

Голова – Марія Сакач

21000, Сербія і Чорногорія м. Новий Сад, вул. Йована Суботича, 8, тел/факс: 881 21 818 909, 381 21 313 909, E-mail: sazvon@eunet.yu

2.Товариство української мови, літератури і культури “Просвіта” Сербії і Чорногорії

Голова-Василь Дацишин

Drustvo "Prosvita" Devet Jugovica 3/3 21000 Novi Sad SERBIA email: prosvita@neobee.net Tel: +381 - 64 - 16 17 348 – Predsednik, Tel: +381 - 64 - 16 10 432 – Sekretar, Fax. +381 - 21 - 613 796, info@prosvita.net;

Українські громадські організації Словаччини

1.Європейський Конгрес Українців

Голова – Левко Довгович

04001, м. Kosice, Slovak Republik, ul. Pajorova, 14, tel/fax:+421 65(5) 625 3112, Секретаріат: 49, Linden Gardens, Notting Hill Gate, London, England, tel: +44 20 7792 2499, emil: ecusek@gardens.idps.co.uk, web-site: www.ukrajinci.hu/EKUhtm

За угорськими історичними довідками (угорські архіви) українці-русини (рутени) почали пересилятися на територію сучасної Угорщини з Галичини у 12 столітті. Грамота 1326 року свідчить про те, що жителів селища Надьоросі (область Новградська) запросив до Угорщини сам король Кальман. У 18 столітті в місті Макко була окрема частина міста, де проживали українці (рутенці) — переселенці з Галичини, про це свідчать старі назви вулиць і так зване «руське кладовище». За переписом населення у 18 столітті тільки в області Саболч в 13-типоселеннях проживали українці, що складали більшість населення. Загалом в Угорщині тоді проживало 30 тисяч українців. Згідно з Законом 1993 року про національні та етнічні меншини в Угорщині українці та русини були розділені на дві окремі меншини.

Українські громадські організації Угорщини

1. Товариство української культури Угорщини

Голова — Хортяні Ярослава (Член Президії УВКР) Magyarországi ukrán kulturális Еgyesület: 1065, Budapest, Hajós u. 1 tel.: (+361) 461 0111 fаx: (+361) 461 0112 (1126 Budapest, Szoboszlaju 2-4)muke@matavnet.hu, muke@axelero.hu www.ukrajinci.hu

2. Товариство угорських русинів

A Magyarországi ruszinok Egyesülete 1114 Вudapest Gyarmat u. 85/b tеl.: (1) 468 2637

3. Товариство української інтелігенції в Угорщині

Magyarországi ukrán értelmiség Еgyesülete 1108 Budapest Hang u. 14/3. tеl./fax: (1) 261 6030

4. Державний орган самоврядування українців Угорщини

Голова — Ярослава Хортяні 1065, Budapest, Hajos u.1. (вхід з Paula s E.u.) tel: +361 461 01 11,fax: +361 461 01 12 H-1066. Budapest, Zichy Jenb u. 10. Hungari, tel/fax:+ 361-30258 42, e-mail: muke@axelero.hu jaroszlava@ukrajinci.hu www.ukrajinci.hu

5. Наукове товариство Україністики в Угорщині

H-1056 Maarcius, 15 ter. 1, fax: 36-1-212 6329

Українські громадські організації Фінляндії

1. Товариство українців у Фінляндії (ТУуФ)

Голова – Єганов Віктор (Viktor Jeganov)

Pasilan Puistotie 6 E/ 50 00240 Helsinki tel.: (358 9) 875 2238; jeganov@hotmail.com; www.geocities.com/finukr; Діють: недільна школа, змішаний хор, клуб «Вечорниці» Видає – інформаційний листок “Оце”

2. Українська громада м. Сало

Координатори – Надія та Валерій Гарець

Portimonkatu 5B 24 24100 Salo; tel.: (358 2) 733 7716; tel. мob.: (358 04) 5675 6034; nadja.garets@salo.salonseutu.fi;

3. Товариство дружби “Фінляндія-Україна” м.Оулу

Голова – Проценко Юрій (Jurij Protsenko)

Korvatie 5B 6, 90650 Oulu; tel.mob.: (358 50) 323 6507

4. Товариство „Фінляндія-Україна» у м. Коувола

Голова – Брьомс Тетяна

Suomi-Ukraina Seura, PL 88 45100 Kouvola, tel. mob.: (358 40) 705 6130, www.sunpoint.net/suomiukraina/ Діють – Інтернет-кафе, комп’ютерні та мовні курси, бібліотека, драмгурток

Українські громадські організації Франції

1. Об’єднання українців Франції (ОУФ)

Голова – проф. Косик Володимир (Wolodymyr Kosyk)

Union des Ukrainiens de France 186, bd Saint-Germain 75006 Paris tél./fax: (01) 4303 0953, 4548 4865

2. Репрезентативний Комітет української громади у Франції

Голова – Миколенко Володимир (Vladimir Mykolenko)

Comité représentatif de la communauté ukrainienne en France 186, bd Saint-Germain, 75006 Paris, tél./fax: (01) 4548 4865, vladimir.mykolenko@wanadoo.fr

3. Товариство колишніх вояків УНР у Франції

Голова – Митрович Кирило (Cyril Mytrowitch)

Union des Ancien Combattants de l’Armée de la République Populaire d’Ukraine 6, rue de Palestine, 75019 Paris

4. Спілка української молоді Франції (СУМ)

Голова – Пастернак Іван (Jean-Pierre Pasternak)

Association de la jeunesse ukrainienne en France 186, bd Saint-Germain, 75006 Paris, tél./fax: (01) 4262 3897, jppasternak@hotmail.com

5. Наукове товариство ім.Т.Шевченка в Європі (Українське наукове товариство ім. Т. Шевченка)

Голова – проф. Жуковський Аркадій (Arkady Joukowsky)

Société Scientifique T.Ševčenko en Europe 29, rue des Bauves, 95200 Sarcelles, tél.: (01) 3990 0582, fax: (01) 3994 5515

6.Союз українок Франції

Голова – Мельникович Дарія (Daria Melnykovych)

Association de femmes ukrainiennes en France 186, bd Saint-Germain, 75006 Paris, fax: (331) 4565 0805

7. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі (Братство св. Симона)

Директор – Йосипишин Ярослава (Jaroslavea Josypyszyn)

Bibliothèque ukrainienne Simon Petlura à Paris 6, rue de Palestine, 75019 Paris, tél.: (01) 4202 2956, fax: (01) 4803 1412, ukrainienne.bibliothèque@wanadoo.fr; Діють – Музей Симона Петлюри, Музей визвольних змагань 1917-1929 рр., Етнографічний музей Видає – „Інформаційний бюлетень Української бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі”

Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срієм, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX століття та на початку 20 проходив другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-посавської та Сісачко-мославачкої жупанії.Всі переселенці обох періодів були католицького віросповідання східного обряду, греко-католики. За переписом 1991 року в Хорватії проживає 3.253 русинів, які до сьогоднішнього дня зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 2.494 українців з третього валу переселень кінця 19 початку 20 століття вже з українською свідомістю та мовою.

Українські громадські організації Хорватії

1. Українська гормада Республіки Хорватія

Ukrajinska zajednica Republike Hrvatske Микола Застрижний (Nikola Zastrižni), голова Remetinečka cesta 79A 10 000 Zagreb Хорватія / Croatia / Hrvatska

Складові організації Української гормади Республіки Хорватія:

2. Українська громада міста Загреба - Загреб

Ukrajinska zajednica Grada Zagreba - Zagreb Андрій Павлишин (Andrej Pavlešen), голова товариства Tomašićeva 13 10 410 Velika Gorica Хорватія / Croatia / Hrvatska

3. Українське культурно-просвітнє товариство „Кобзар“ - Загреб

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Kobzar» - Zagreb Славко Бурда (Slavko Burda), голова товариства Vodovodna 15 10 000 Zagreb Хорватія / Croatia / Hrvatska

4. Українське культурно-просвітнє товариство „Дніпро“ - Рієка

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Dnjipro» - Rijeka Ольга Камінська (Oljha Kaminska), голова товариства Vodovodna 27/1 51 000 Rijeka Хорватія / Croatia / Hrvatska

5. Українське культурно-просвітнє товариство „Карпати“ - Липовляни

Kulturno-prosvjetno društvo Ukrajinaca «Karpati» - Lipovljani Іванка Слота (Ivanka Slota), голова товариства Ante Starčevića 19 44 322 Lipovljani Хорватія / Croatia / Hrvatska

6. Українське культурно-просвітнє товариство „Україна“ - Славонський Брод

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Ukrajina» - Slavonski Brod Владо Карешин (Vlado Karešin), голова товариства Radnički trg 5 35 000 Slavonski Brod Хорватія / Croatia / Hrvatska

7. Українське культурно-просвітнє товариство імені Тараса Шевченка - Каніжа

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Taras Ševčenko» - Kaniža Желько Хас (Željko Has), голова товариства Kaniža 45 35 254 Kaniža Хорватія / Croatia / Hrvatska

8. Українське культурно-просвітнє товариство імені Андрія Пелиха - Шумече

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Andrij Pelih» - Šumeće Дарко Карамазан (Darko Karamazan), голова товариства Šumeće 37 35 254 Šumeće Хорватія / Croatia / Hrvatska

9. Українське культурно-просвітнє товариство імені Лесі Українки - Осієк

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Lesja Ukrajinka» - Osijek Окасна Мартинюк (Oksana Martynjuk), голова товариства Svetog Roka 53А 31 000 Osijek Хорватія / Croatia / Hrvatska

10. Українське культурно-просвітнє товариство імені Iвана Франка - Вуковар

Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo «Ivan Franko» - Vukovar Василь Ворас (Vasylj Voras), голова товариства Vijeća Europe 204 32 000 Vukovar Хорватія / Croatia / Hrvatska

Як свідчить статистика, питома вага національних меншин у Чеській Республіці зростає. Особливо ця тенденція стосується української громади, яка протягом останнього десятиліття зросла більш ніж удвічі. Чехи оцінюють таку ситуацію позитивно: якщо зростає кількість чужинців у країні, значить росте їхня довіра до Чехії. Мало того, навіть схвалюють, адже такий стан є сприятливим для чеської культури, котра має шанс збагатитись за рахунок національних традицій інших народів, за умови, звичайно, що ці новоприбульці зберігатимуть свої духовні корені. Наразі зазначимо, що у Чеській Республіці українська національна меншина посідає четверте місце за кількістю її членів після словацької, польської та німецької. За останніми даними, вона нараховує 21 212 осіб, i постійно зростає. У 2002 році 117 українців отримали чеське громадянство. З правом постійного перебування в країні проживає близько 10 тисяч українських громадян, а працює з правом перебування понад 90 днів майже 30 тисяч. Іншими словами, на законних підставах в Чехії нині мешкає понад 50 тисяч громадян України. Найбільшим організованим об’єднанням українців у Чеській Республіці є «Українська ініціатива», яку очолює Віктор Райчинець. Загальне збільшення кількості вихідців з України у Чехії позначилося й на активізації роботи української громади. За словами В. Райчинця, громада наполягла, щоб у церкві богослужіння проходило українською мовою, адже громадяни України становлять більшість прихожан чеської православної та греко-католицької церков. Церква для українців є об’єднуючим чинником: здебільшого українці підтримують між собою контакти завдяки церкві. Крім «Української ініціативи», у Чехії активно діють такі громадські організації як Союз українців, Форум Українців Чеської Республіки, Союз українських жінок. 

Українські громадські організації Чехії

1. Українська ініціатива в Чеській Республіці

Голова — Віктор Райчинець UICR — Porohy, Manesova, 10, 120 00, Praha, 2, Ceska Republika, tel./fax: +420 2222 54 476 Ukrajinská iniciativa v Ceské Republice Поштова адреса: Vodičkova 30 11000 Praha 1 tеl./fаx: 4148 4142, офіс +420 612 158 99,info@ukrajinci.cz uicr-porohy@quick.cz www.ukrajinci.cz Заснована 1993 р. Видає — «Пороги» Діє — вокально-інструментальний ансамбль «Ігніс»

2. Об’єднання українців та прихильників України в Чеській Республіці

Голова — Ольга Мандова Združeni Ukrajincu v Ceské Republice Moravska 9 120 00 Praha 2 post.skr. 155 tеl./fаx: +420 6126 1453fаx: 2200 0415 matous@gymvp.cz volosin@vuze.cz

3. Форум українців в Чеській Республіці

Голова — Борис Чикулай Mobil: 420 603 347 626, tel: + 420 265 47 911, + 420 603 347 626, info@ukrainians.cz, www.ukraine.cz

4. Об’єднання українок в Чеській Республіці

Христина (Dr. Kristina Jojková) Czech Republic (SUČR) Bořivojova 98 13000 Praha 3 k.jojkova@volny.cz

Українські громадські організації Швеції

1. Українська громада Швеції

Голова – Сушельницька Ірина

Ukrainska sallskapet, Box 32, 101 20 Stockholm, tеl./fax: (4618) 464 414

2.Українсько-Шведське товариство

Svesk-Ukrainska Vanskapsfokeningen, Stegutsegatan, 3, 42243, Hising Backa, Sweden

3.Союз українок Скандинавії

Голова – Кікцьо Зоряна (Zoriana Kiktso)

Ukrainian Women’s Association in Skandinavia Stenvägen 15, S-147 50, Tumba, tel: +468-531-70-786, mob: +467-397-31-715, zoriana@hotmail.com, ukrainku_skandinavii@hotmail.com

Українські громадські організації Швейцарії

1.Українське Товариство у Щвайцарії

Президент – Лужницький Андрій

Ukrainischen Verein in der Schweiz Адреса: Universite de Frieburg, av. De Beauregard 13, c/p 25 1701 Fribourg, CH tеl.: (4126) 300 8190

2.Українське Жіноче Товариство Швайцaрії

Голова – Нижанківська Зоя (Zoya Nyzankowsky)

Association des Femmes Ukrainiennes en Suisse 29, rue Jen-J. Schaub, Geneva 1202, tel/fax:011-41-22-734-4741