УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА
UKRAINIAN WORLD COORDINATING COUNSIL
 ПРО УВКР  СТРУКТУРА УВКР  НОВИНИ  ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ  УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР  ГОЛОВНА
ПРО УВКР
СТРУКТУРА УВКР
ДІЯЛЬНІСТЬ УВКР
ФОРУМИ УКРАЇНЦІВ
ВІСНИК УВКР
ФОТОГАЛЕРЕЯ
АРХІВ РАДІОПЕРЕДАЧ
ПОШУК


 ПРО УВКР Провідні організації світового українства


Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) – спілка громадських (неурядових) організацій, які добровільно об’єднують громадян для задоволення й захисту їхніх національно-культурних, мовних, освітніх, творчих, соціальних, економічних, вікових та інших спільних інтересів.

Голова УВКР – Павличко Дмитро Васильович, письменник, громадський діяч.

Голова секретаріату УВКР – Кононко Лідія Марківна, заступник Голови Секретаріату – Зуєв Віталій Миколайович.

За Статутом УВКР не претендує на централізоване керівництво жодними українськими організаціями й не бере участі у політичній діяльності. Водночас, активно сприяючи розбудові в Україні громадянського суспільства, УВКР інсталює  збереження національної ідентичності й задоволення національно-культурних потреб українців у країнах оселення, розгортання співпраці України з закордонним українством, вивчення та поглиблення зв’язків українських громад закордоння з Україною.

Однією з технологій такого вивчення є безпосередні контакти членів УВКР з українськими громадами й організаціями українців у місцях їх компактного проживання. Чисельні ознайомчо-координаційні поїздки делегацій УВКР здійснюються також з метою налагодження більш тісних контактів з громадськими організаціями українців зарубіжжя й України, формування їх мережі та консолідації зусиль. Тільки протягом 2002–2003 рр. було здійснено ознайомчі поїздки членів УВКР та їх симпатиків до дев’яти країн Європи (від Естонії до Болгарії включно), п’яти губерній українсько-російського прикордоння (від Білгородщини до Кубані), а також до Татарстану, Карелії, Білорусії, Молдови, Далекого Сходу (від Владивостока до Петропавловська-Камчатського включно).

УВКР провадить інтенсивну інформаційно-аналітичну діяльність. У 2003 році за ініціативи постійно діючої в УВКР секції громадських організацій було започатковано роботу над концепцією громадянського суспільства України. Також було проведено цілу низку науково-практичних конференцій і „круглих столів”, спрямованих на дослідження життя українців закордоння, діяльності українських громадських організацій та їх участі в процесах трансформації українського суспільства. У їх роботі взяли участь провідні науковці, народні депутати України, відомі громадські діячі, представники організацій-членів УВКР. Діяльність УВКР широко висвітлювалася вітчизняними і закордонними засобами масової інформації. За сприяння УВКР вийшли друком книги про українську діаспору, різні довідкові матеріали про життя закордонних українців.

Новою домінантою в житті УВКР стало зосередження уваги на роботі з молоддю. Адже той, хто турбується про своє майбутнє, має неодмінно опікуватися  справами молодих. З огляду на це для молоді як закордоння, так і України організовувалися і проводилися різні конкурси, зустрічі, концерти, творчі виставки, презентації книг. Куди б не прямувала дорога делегацій УВКР,  їх члени завжди насамперед для молоді збирають і передають українську літературу в українські громади, школи і бібліотеки. Разом з Управлінням освіти Київської міської адміністрації УВКР проводить тепер вже традиційний щорічний конкурс робіт серед учнів 9–11 класів навчальних закладів на краще знання української діаспори. Переможці конкурсу нагороджуються грамотами УВКР і цінними подарунками, а кращі роботи друкуються у спецвипусках „Вісника УВКР”.

Виходять друком та в електронній формі на веб-сайті УВКР „Вісник УВКР” і „Науково-практичні студії УВКР”. За фінансової підтримки УВКР також друкується один з кращих журналів України „Сучасність”. Провадить УВКР і видавничу справу, друкуючи книги про українську діаспору, становлення і розвиток взаємин України із закордонним українством.

Інформація про діяльність УВКР, її співпрацю з різними громадськими і урядовими структурами висвітлюється на веб-сайті УВКР. Кожен, хто відвідує цей веб-сайт, може знайти у стрічці новин основні повідомлення про поточну роботу УВКР та її Секретаріату, прочитати „Вісник УВКР”, переглянути журнали „Сучасність”, знайти для себе іншу цікаву інформацію.

 

***

Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство „Україна-Світ”) – всеукраїнська громадська самоврядна організація, метою діяльности якої є розвиток співпраці з українцями за кордоном, зміцнення їхніх зв’язків з прабатьківщиною та об’єднання зусиль світового українства в розбудові Української держави.

Голова Товариства „Україна-Світ”Драч Іван Федорович, депутат Верховної Ради  України, письменник.

Голова Секретаріату Товариства Україна-Світ” Пустовий Ігор Васильович, заступник Голови СекретаріатуВинниченко Ігор Іванович.

Щодо глибини зв’язків із закордонним українством та розмаїтості форм співпраці, розгалуженості мережі філій в Україні та партнерських організацій за кордоном Товариство є однією з провіднх громадських інституцій держави. Товариство Україна-Світ” має відділення в усіх областях України та в Автономній Республіці Крим.

Головними структурними складовими Товариства є такі відділи: культурно-освітній (діяльність відділу полягає у співпраці з українськими громадами зарубіжжя в культурно-мистецькій та освітянській сферах); інформаційно-аналітичний (діяльність відділу полягає в пошуку, збиранні, систематизації й поширенні інформації про закордонне українство та в сприянні інформаційному забезпеченню українських закордонних осередків); відділ координації Федерації товариств зв’язків з країнами зарубіжжя (відділ є виконавчою структурою Федерації товариств зв’язків із зарубіжними країнами, яку було створено 1992 р. як правонаступника Українського товариства дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами і яка налічує нині 62 суб’єкти).

Товариство „Україна-Світ” є співзасновником газети світового українства „Український форум” (замість газети „Вісті з України”) та засновником журналу „Український Світ”. Ці видання висвітлюють різні аспекти життя України й закордонного українства і розсилаються в місцеві відділення Товариства та в українські осередки за кордоном.

Товариство було одним з ініціаторів розробки та прийняття в 1996 р. Державної програми Українська діаспора на період до 2000 року” та Національної програми Закордонне українство на період до 2005 р.”.

У доробку Товариства протягом останніх років: організація і проведення щорічних семінарів для вчителів українського зарубіжжя в Києві та виїздних семінарів в українських освітніх закладах за кордоном, зокрема у сільських школах Придністров’я; організація й проведення конференції керівників українських закордонних мас-медій; організація і проведення міжнародної науково-практичної конференції Геополітичне значення етнополітичних процесів в Україні й українському зарубіжжі” та I Міжнародної науково-практичної конференції Освіта в українському зарубіжжі”. Мистецька секція Товариства зініціювала постійно діючий Фестиваль мистецтв українського зарубіжжя Український спів у світі”, перший підсумковий концерт якого відбувся 1999 р. в Києві у рамках Всеукраїнського огляду народної творчості. Другий підсумковий концерт фестивалю пройшов під час проведення III Всесвітнього Форуму українців і був присвячений 10-й річниці незалежності України.

Товариство створило й постійно наповнює універсальний україномовний web-сайт Україна-Світ” у ініційованій ним Українській Світовій Інформаційній Мережі (УСІМ); допомагає забезпеченню українських закордонних громад та освітніх інституцій підручниками, навчальними посібниками, методичною літературою, організовує виступи за кордоном вітчизняних мистецьких колективів та поїздки в Україну представників українського зарубіжжя, зокрема, вчителів і учнів. За участі Товариства підготовлено й видано інформаційні каталоги Зарубіжне українство”, бібліографічний покажчик літератури Українське зарубіжжя”; навчальний посібник з української літератури для шкіл Кубані Козак Мамай”; двотомне видання Пантелеймон Куліш. Іван Пулюй – подвижники нації” та Іван Пулюй. Молитовник. Псалтир”; збірку новел українського письменника з Югославії Михайла Ковача Тихі води” (до 90-річчя автора); збірник проблемних статей Україна на порозі ХХІ століття”. Товариство спільно з Національною радіокомпанією України на добродійних засадах здійснили аудіозапис і випустили у світ (компакт-диск і касету) до III Всесвітнього форуму українців Антологію української хорової музики Диригує Павло Муравський”.

У 2000 р. з метою відзначення осіб за їхній вагомий внесок у розвиток співпраці України із закордонним українством та їхню активну участь у процесі розбудови Української незалежної держави й зміцнення міжнародного авторитету України засновано Почесну відзнаку Товариства Україна-Світ” під гаслом Єднання у співпраці”.

 

***

Світовий Конгрес Українців (СКУ) – всесвітня громадська самоврядна організація, метою діяльності якої є співпраця з українцями за кордоном, зміцнення їхніх зв’язків з Україною та об’єднання зусиль світового українства в розбудові Української держави.

Президент СКУ Лозинський Аскольд (США).

Ґенеральний Секретар СКУПеденко Віктор (Канада).

З часу організації в 1967 року (Нью-Йорк, США) Світовий Конгрес Вільних Українців (СКВУ) намагається відігравати серед світового українства консолідуючу роль, допомагаючи громадським організаціям українців, які живуть за межами України, та зміцнюючи їхні зв’язки з Батьківщиною. Після проголошення незалежності України Світовий Конгрес вилучив зі своєї назви слово вільних, оскільки Україна стала суверенною державою.

Нині СКУ об’єднує понад сто українських громадських організацій в 25 країнах світу. Найвищий законодавчий орган – Конгрес, який проходить раз у п’ять років. Сім з них були проведені в Нью-Йорку і Торонто. 2003 року Конгрес уперше відбувся в Києві. Виконавчим органом організації є Секретаріат, президія якого складається з рад і комісій.

СКУ завжди уважно слідкує за подіями в Україні, а його лідери при нагоді зустрічаються з українськими високопосадовцями для вирішення діаспорних проблем. Головою представництва СКУ в нашій державі є колишній президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав’юк (один з перших президентів Конгресу). Хоча інтереси СКУ в Україні покликана відстоювати і реалізовувати УВКР, нині Конгрес намагається офіційно зареєструватися як українська міжнародна організація, щоб утвердити свої інтереси не тільки за межами, але й власне в українській державі.

Керівництво СКУ (переважно Президент та Ґенеральний Секретар, який очолює Секретаріат) часто відвідує українські громади в різних країнах, намагаючись вирішувати їхні проблеми з владою та надаючи матеріальну допомогу різним українським організаціям. Багаторічна і плідна діяльність Конгресу була належним чином визнана на міжнародному рівні, й у 2003 році його прийнято до Організації Об’єднаних Націй на правах неурядової організації.

 

***

Європейський Конгрес Українців (ЄКУ) – міжнародна спілка українських організацій, яка була створена для організації роботи українських громад Західної Європи з метою утвердження їх провідної ролі в питанні правдивого пояснення української національної справи в країнах проживання українців та проведення кропіткої просвітянсько-агітаційної діяльності серед корінного населення стосовно віковічної української ідеї – здобуття  українським народом незалежності і створення самостійної, соборної української держави.

Голова ЄКУ – Хортяні Ярослава (Угорщина, Будапешт).

Генеральний Секретар ЄКУ – Мазур Любомир (Великобританія, Лондон).

31 грудня 1948 року – 4 січня 1949 року в Лондоні відбулася V Конференція українських громадських допомогових комітетів Європи, учасники якої створили Українське міжкрайове суспільно-громадське об’єднання для виборів керівних органів першого Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних Установ (КОУГЦУ). Останній у січні 1949 року отримав повноваження від українських суспільно-громадських установ Європи, Азії та Африки представляти і захищати національні і громадські інтереси майже двохсоттисячної спільноти українських емігрантів. У 1949–1991 роках КОУГЦУ представляв національні та громадські інтереси українців і українських громад у 21 країні Європи.

Головними завданнями Координаційного осередку в 1949–1991 роках було:

                  координувати діяльність членства існуючих українських центральних громадських установ;

        захищати й представляти національні та громадські інтереси українців-емігрантів;

        допомагати при засновуванні українських центральних громадських установ в тих країнах, де проживають українці;

        допомагати своїм членам в різних ділянках суспільно-громадського й культурно-освітнього життя та сприяти громадській і культурній діяльності в українських громадах суміжних країн, котрі не стали членами КОУГЦУ;

        нав’язувати і утримувати співпрацю з українськими центральними організаціями, об’єднаннями й установами інших континентів і, зокрема, захищати принцип незалежності й самостійності України і державницьких інтересів та соборности українського народу.

У 1994 році в Празі (Чехія), на VIII-му З’їзді Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних Установ, членами якого в той час були 12 українських громадських організацій з 8-ми країн західної Європи, КОУГЦУ був переіменований на Європейський Конгрес Українців (ЄКУ). На пражському З’їзді було доповнено й усучаснено Статут ЄКУ, який сприяв прийняттю нових членів, зокрема з середньої та східної Європи. Нині ЄКУ захищає національні інтереси й координує діяльність 30-ти українських суспільно-громадських організацій у 23 державах Європи: Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великобританії, Голландії, Греції, Данії, Іспанії, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччини, Угорщини, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.

У зв’язку з проголошенням незалежності України робота ЄКУ орієнтована на те, щоб:

       допомагати українському народові в побудові національно-демократичного ладу та соціально- ринкових відносин і сприяти співпраці між Україною та європейськими державами;

       підтримувати різні заходи України щодо співпраці з європейськими країнами і її вступу в політичні й економічні структури Європейського Союзу та реалізувати програми, які цим заходам сприяють.

ЄКУ є організатором або співорганізатором різних заходів загальнонародного та європейського рівня. Зокрема, 22-23 жовтня 1999 року у Будапешті ЄКУ з нагоди свого ювілею  організував Першу європейську конференцію української молоді, під гаслом Українська молодь Європи на порозі ХХІ століття”. Складовою частиною Золото-ювілейної” IV Наради Голів ЄКУ 3–7 листопада 1999 року в Кошицях (Словаччина) стало урочисте відзначення 50-річчя діяльності ЄКУ, яке проходило під захистом Президента Словацької республіки Рудольфа Шустера. З нагоди відзначення 50-річчя ЄКУ та в рамках 46-го свята культури русинів-українців Словаччини 16–17 червня 2000 року у Свиднику відбулась Міжнародна наукова конференція Десять років демократії (1989-2000). Здобутки і витрати”, організатором якої був ЄКУ разом з українськими установами Пряшівщини. Доповіді науковців і громадських діячів з України, Словаччини, Чехії та Канади про сучасний стан українських національних меншин Карпатського регіону опубліковано в збірнику наукових доповідей. ЄКУ був також і співорганізатором Міжнародної наукової конференції Олександер Духнович і наша сучасність”, яка проходила у Пряшеві та Свиднику 20–23 червня 2003 року з нагоди 200- річного ювілею з дня народження визначного педагога, суспільно-громадського діяча та народного будителя Закарапаття й Пряшівщини. На Конференції були присутні науковці-доповідачі з семи країн Європи та суспільно-громадські діячі з Словаччини й закордоння.

Отже, вже 55 років діяльність ЄКУ – найстаршої міжкрайової української координаційної організації в Європі – спрямована на захист національних прав українців і координацію роботи українських громад в окремих європейських державах.

 

 

 

***

Міжнародна громадська організація „Нова хвиля” утворена установчою конференцією, яка відбулася в м. Києві 18 серпня 2006 року з метою розв’язання великого комплексу проблем, з якими стикаються за кордоном українці четвертої хвилі еміґрації та їхні родини, передусім діти, в Україні, а також для об’єднання й координації зусиль українських громадян за кордоном та сприяння їхньому поверненню на Батьківщину.

 Голова МГО „Нова хвиля”  Шокало Олександер Андрійович, голова Секретаріату – Рябенко Валерій Олександрович.

Новостворена організація через своє центральне представництво і місцеві осередки намагається налагодити широку систематичну співпрацю із структурами державного і недержавного секторів України та країн перебування українців за кордоном для розв’язання наявних проблем четвертої хвилі української еміґрації. З метою забезпечення правового захисту та реалізації громадянських прав громадян України, які постійно чи довготривало проживають за кордоном, МГО „Нова хвиля”  звернулася до Української Всесвітньої Координаційної Ради і до закордонних українських громадських організацій з пропозицією налагодити дієві контакти з новітніми українськими еміґрантами та сприяти їм в організаційному структуруванні, а також зарадити формуванню в середовищі українських громадян, які постійно або довготривало проживають за кордоном, мережі фахових, профспілкових, допомогових, інформаційно-культурних, спортивних, дитячо-молодіжних, благодійних та інших організацій.

Для реалізації цих завдань МГО „Нова хвиля”  передбачає створити власну базу даних про українців четвертої хвилі еміґрації за країнами їх перебування та загальнонаціональний центр її опрацювання, сформувати всеукраїнську та всесвітню мережу збору й поширення відповідної інформації. Крім того, новостворена організація намагатиметься сприяти розробці, прийняттю й реалізації відповідних законодавчих актів України та цільових програм захисту й підтримки громадян України, які довготривало проживають за кордоном. МГО „Нова хвиля”   разом з УВКР є ініціатором громадських слухань концепції національної політики щодо закордонного українства, розроблену Міністерством закордонних справ України.

Водночас МГО „Нова хвиля”  прагне сприяти поширенню серед українців четвертої хвилі еміґрації інформації про Україну, зокрема про реґіони їхнього походження, та в Україні – про становище наших громадян у країнах їх перебування. Не менш важливою для організації є проблема сприяння поверненню українців четвертої хвилі еміґрації на батьківщину. Для широкого висвітлення різних аспектів життєдіяльності четвертої хвилі української еміграції  заснуваний і налагоджується випуск та розповсюдження друкованих і електронних засобів інформації, які висвітлюють проблеми новітньої хвилі української еміґрації і статутну діяльність організації в аспкті їх розв’язання.

 

***

Міжнародна організація „Об’єднання українців світу” створена 19 березня 2004 року в м. Черкаси з метою консолідувати зусилля світового українства у громадській, культурній, економічній, інформаційній, туристичній сферах життя.

Президент міжнародної організації „Об’єднання українців світу” – Поплавський Михайло Михайлович, почесний ректор Національного університету культури і мистецтва.

Голова Високої Ради Об’єднанняКолодочка Володимир, місцевий громадський діяч.

Нова фундація, за словами М. Поплавського, ставить за мету об’єднання всіх українців світу навколо ідеї розбудови української держави, завоювання її авторитету у світі. Базова структура „Об’єднання українців світу” розташовувана в м. Черкаси, з якими пов’язано імена багатьох великих українців: Тараса Шевченка, Байди Вишневецького, Богдана Хмельницького. Отже, й центр світового українства, на думку керівництва „Об’єднання українців світу” повинен міститися саме в Черкасах.

 

 


ENG | UKR
НОВИНИ
АНАЛІТИКА
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ
УКРАЇНСЬКІ ЗМІ СВІТУ
УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
ГОСТЬОВА КНИГА
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
ОБГОВОРЕННЯ
При використанні матеріалів посилання на www.uvkr.com.ua
є обов'язковим.
01004, Київ, вул. Горького 3-б, тел. 287-22-41





© УВКР, 2004