Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)
була створена на підставі відповідного рішення І-го Всесвітньго Форуму українців, що відбувся у серпні 1992 р. у Києві.
Організацію було зареєстровано Мінюстом України 3 травня 1993 р.

Головною метою діяльності УВКР є “сприяння зміцненню й розбудові незалежної, соборної, демократичної Української держави, утвердженню інтересів України та світового українства у всіх сферах світового простору – економічній, політичній, паравовій, науково-технологічній, освітній, інформаційній, етно-культурній, спортивній та інш. – шляхом координації діяльності громадських організацій в Україні й українській діаспорі та співпраці з вітчизняними і закордонними урядовими, підприємницькими та громадськими структурами”.

Членами УВКР є українські громадські організації в Україні та за кордоном. За результатами ІІІ Форуму, УВКР нараховує більше 382 членів-організацій.
Вищим органом управління УВКР є Всесвітній Форум Українців, який відбувається один раз на чотири роки. З моменту утворення організації відбулося три Форуми – у 1992, 1997 і 2001 рр.
У період між Всесвітніми Форумами Українців вищим органом управління УВКР є Загальні збори представників організацій-членів УВКР (Збори УВКР). Збори скликаються не рідше одного разу на рік. Практично склалося так, що Збори УВКР відбуваються один раз у півріччя.
В свою чергу, у періоди між Зборами УВКР органом управління є Президія УВКР, що скликається Головою УВКР в міру необхідності, а в періоди між засіданнями Президії УВКР – Голова УВКР.
Головою УВКР на IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся у Києві 18-20 серпня 2006 р., було обрано Павличка Дмитра Васильовича.
До складу Президії УВКР входять 36 представників організацій-членів УВКР – по 12 представників від власне України та Західної і Східної Діаспори.
Постійно діючим виконавчим органом УВКР є Секретаріат УВКР, який очолює Голова Секретаріату УВКР.
З моменту заснування і реєстрації УВКР у 1993 р. з різних об’єктивних та суб’єктивних причин організація не мала повноцінного і постійно діючого виконавчого органу – Секретаріату. З 1997 до 2001 р. Секретаріат УВКР взагалі було ліквідовано. Його функції номінально виконував Секретаріат Товариства “Україна-Світ”. Протягом цього періоду УВКР фактично не існувала. Коли ж після ІІІ Форуму, у вересні 2001 р., Секретаріат УВКР все ж таки було створено, то протягом чотирьох місяців (до кінця березня 2002 р.) організація не мала приміщення і будь-яких умов для нормального виконання своїх програмних завдань.
Незважаючи на зазначені труднощі, з вересня 2001 р. по сьогоднішній день Голова УВКР і новий склад Секретаріату виконали значно більший обсяг роботи, ніж було зроблено за всі попередні роки існування організації.

Протягом зазначеного періоду Секретаріатом започатковано програму розвитку руху шкіл-побратимів України та української діаспори, дано старт створенню електронної версії “Вісника УВКР”, офіційного веб-сайта УВКР в Інтернеті, універсальної електронної бази даних УВКР та корпоративної інформаційної мережі світового українства “Українська Світова Інформаційна Мережа” (УСІМ).
На нинішньому етапі перевага надається організаційному зміцненню УВКР (налагодження надійних двосторонніх зв’язків з організаціями-членами і належне оформлення та здійснення їх членства), а також організаційному і матеріально-технічному розвитку Секретаріату УВКР як основного інструменту реалізації статутних завдань і програм УВКР.
Голова секретаріату УВКР – Кононко Лідія Марківна, заступник Голови Секретаріату – Зуєв Віталій Миколайович.

За Статутом УВКР не претендує на централізоване керівництво жодними українськими організаціями й не бере участі у політичній діяльності. Водночас, активно сприяючи розбудові в Україні громадянського суспільства, УВКР інсталює збереження національної ідентичності й задоволення національно-культурних потреб українців у країнах оселення, розгортання співпраці України з закордонним українством, вивчення та поглиблення зв’язків українських громад закордоння з Україною.

Однією з технологій такого вивчення є безпосередні контакти членів УВКР з українськими громадами й організаціями українців у місцях їх компактного проживання.
Протягом жовтня 2001 р.- червня 2002 р. Голова, співробітники Секретаріату та члени Зборів УВКР від України здійснили робочі ознайомчо-координаційні поїздки до Угорщини (збори організацій Європейського Конгресу Українців), Криму (вивчення проблем мовного будівництва і ролі державних та громадських інституцій у їх вирішенні), Берестейщини (дослідження стану громад українців Білорусі та їх взаємодії), Польщі (ознайомлення зі станом української громади Польщі та україно-польських відносин), Москви (участь у ІІІ Конгресі українців Росії), Талліна (участь у конференції європейських осередків Світової Федерації Українських Жіночих Організацій).
У травні 2002 р. УВКР взяла активну участь в організації і фінансуванні нової і масштабної форми інтеграції українських громад та співпраці України з українськими громадами у країнах поселення – “Каравану” українських журналістів країн Східної Європи під назвою “Разом у Європі”. Учасники “каравану” відвідали 9 східноєвропейських країн (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Україна, Словаччина, Румунія, Югославія, Болгарія). Захід викликав негайний і сильний резонанс на найвищому державному рівні всіх країн, територією яких пролягав маршрут каравану, стимулював посилення міжурядових контактів щодо врегулювання проблем українців у країнах поселення. Не менший резонанс він мав і в закордонній та українській пресі. Хроніку подій каравану, відповідні репортажі та відеоматеріали транслювали протягом травня-червня фактично всі центральні телеканали України. Відповідну інформацію впродовж того ж періоду публікували численні центральні газети. Крім того, видавничий відділ Секретаріату УВКР розпочав підготовку до видання ілюстрованого щоденника “каравану”.
Протягом жовтня-листопада 2002 р. відбулися ознайомчо-координаційні поїздки керівництва УВКР до українських громад Швеції і Російської Федерації (Мурманськ), а в грудні - ІІ етап європоходу українців “Консолідація-2002” за маршрутом: “Україна-Курщина-Білгородщина-Вороніжчина-Ростовщина-Кубань”, який став логічним та більш вдосконаленим продовженням травневого “каравану”.
Чисельні ознайомчо-координаційні поїздки делегацій УВКР здійснюються також з метою налагодження більш тісних контактів з громадськими організаціями українців зарубіжжя й України, формування їх мережі та консолідації зусиль.
Тільки протягом 2002–2003 рр. було здійснено ознайомчі поїздки членів УВКР та їх симпатиків до дев’яти країн Європи (від Естонії до Болгарії включно), п’яти губерній українсько-російського прикордоння (від Білгородщини до Кубані), а також до Татарстану, Карелії, Білорусії, Молдови, Далекого Сходу (від Владивостока до Петропавловська-Камчатського включно).
У вересні 2004 р. делегація УВКР здійснила подорож до місць компактного поселення українців Сибіру. Відвідала Тюменську, Новосибірську, Омську та Іркутську області, а також села Лук’янівка Одеського району Омської області, Батама Іркутської області і Русінськене Ханти-Мансійського автономного округу.

УВКР провадить інтенсивну інформаційно-аналітичну діяльність.
У 2003 році за ініціативи постійно діючої в УВКР секції громадських організацій було започатковано роботу над концепцією громадянського суспільства України. Також було проведено цілу низку науково-практичних конференцій і „круглих столів”, спрямованих на дослідження життя українців закордоння, діяльності українських громадських організацій та їх участі в процесах трансформації українського суспільства. У їх роботі взяли участь провідні науковці, народні депутати України, відомі громадські діячі, представники організацій-членів УВКР.
Діяльність УВКР широко висвітлювалася вітчизняними і закордонними засобами масової інформації. За сприяння УВКР вийшли друком книги про українську діаспору, різні довідкові матеріали про життя закордонних українців.

Новою домінантою в житті УВКР стало зосередження уваги на роботі з молоддю. Адже той, хто турбується про своє майбутнє, має неодмінно опікуватися справами молодих. З огляду на це для молоді як закордоння, так і України організовувалися і проводилися різні конкурси, зустрічі, концерти, творчі виставки, презентації книг. Куди б не прямувала дорога делегацій УВКР, їх члени завжди насамперед для молоді збирають і передають українську літературу в українські громади, школи і бібліотеки. Разом з Управлінням освіти Київської міської адміністрації УВКР проводить тепер вже традиційний щорічний конкурс робіт серед учнів 9–11 класів навчальних закладів на краще знання української діаспори. Переможці конкурсу нагороджуються грамотами УВКР і цінними подарунками, а кращі роботи друкуються у спецвипусках „Вісника УВКР”.
У 2004 році Українська Всесвітня Координаційна Рада провела міжнародний семінар “Українській молоді – українську культуру”. Його метою було розроблення спільної програми дій українських молодіжних організацій, державних установ, мистецьких об’єднань, продюсерських центрів України та українського зарубіжжя з поширення і популяризації кращих зразків сучасної і класичної національної культури в молодіжному середовищі.

Виходять друком та в електронній формі на веб-сайті УВКР „Вісник УВКР” та „Науково-практичні студії УВКР”. Зокрема, у щоквартальнику „Науково-практичні студії УВКР” опубліковано звіти учасників делегації українського європоходу „Консолідація 2002” землями російсько-українського прикордоння. До збірника також увійшли матеріали найбільш актуальних і цікавих „круглих столів”, організованих і проведених УВКР. Водночас УВКР разом з товариством „Україна – світ” продовжує видавати газету „Український форум”. При фінансовій підтримці УВКР також виходять друком один з кращих журналів України „Сучасність” та журнал для закордонних освітян „Рідні джерела”.
Провадить УВКР і видавничу справу: вийшла друком книга Андрія Попка і Станіслава Лазебника „Історична батьківщина – діаспора: європейський досвід взаємин”, у якій висвітлено досвід співпраці історичної батьківщини з діаспорою на прикладі сусідніх з Україною держав, а також становлення і розвиток взаємин України із закордонним українством. Цікавими і змістовними виявилися видані УВКР збірники матеріалів науково-практичних конференцій „Українська діаспора в Росії: стан, проблеми, перспективи” та "Українці: світова нація перед викликами XXI століття". Надруковано довідкові матеріали „Закордонному українцю” і фотоальбом "Ми - українці" та ін.


Наша адреса:
01004
м. Київ,
вул. Горького 3-б, другий поверх.
Тел/факс:
287-22-41 - приймальня,
234-03-17 - прес-служба,
288-01-05 - інформаційна служба.