Заслухавши та обговоривши звіт Ради Об’єднання українців Росії і Ради Федеральної національно-культурної автономії „Українці Росії”, Конґрес та З’їзд відзначають, що після IIІ Конґресу українців Росії українські організації провели значну роботу по виконанню його рішень.
За період після Конґресу значно зросла кількість національно-культурних автономій та товариств українців. На цей час в Російській Федерації діють 105 таких організацій у 58 республіках, краях, областях та автономних округах, у тому числі 18 реґіональних та місцевих національно-культурних автономій (у 2002 році – 76 організацій).
Найбільші здобутки українські організації мають в царині культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії. Така робота активно проводиться у Республіках Башкортостан, Кабардино-Балкарія, Карелія, Комі, Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія, Татарстан, Краснодарському, Красноярському, Приморському, Ставропольському, Хабаровському краях, Архангельській, Волгоградській, Воронізькій, Івановській, Іркутській, Калінінградській, Камчатській, Курганській, Курській, Магаданській, Московській, Мурманській, Нижегородській, Новосибірській, Омській, Оренбурзькій, Ростовській, Самарській, Саратовській, Сахалінській, Свердловській, Тверській, Томській, Тюменській, Ульяновській, Челябінській, Ярославській областях, Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, Москві та Санкт-Петербурзі.
Українці Росії активно включились у заходи, які проводились у рамках року України в Росії і в багатьох випадках були ініціаторами і головними організаторами таких заходів. У 2003 році проведено ІІІ Всеросійський фестиваль українських хорових колективів імені О. Кошиця. Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва (Сочі, Краснодарський край). У Культурному центрі України у Москві проведені презентації українських організацій Республіки Башкортостан, Івановської, Калінінградської, Тверської областей, підмосковного Пушкіна. Творчі українські колективи з Росії брали участь у багатьох фестивалях в Україні.
Певні зрушення є в інформаційному забезпеченню діяльності українських організацій завдяки роботі об’єднаної прес-служби ОУР, ФНКА “Українці Росії” та Бібліотеки української літератури в Москві. Створено реґіональну кореспондентську мережу об’єднаної прес-служби, що призвело до більшої системності зв’язків між федеральними та реґіональними організаціями. За період після ІІІ Конґресу вийшло два числа часопису “Український огляд”, що, звичайно, не можна вважати задовільним. В мережі Інтернет створені офіційний сайт ОУР і ФНКА “Українці Росії”, портал української діаспори “Разом”, ряд сайтів реґіональних організацій, серед яких слід відзначити “Жовтий клин” – глибокий та змістовний ресурс про історію та культуру українців Низового Надволжя.
Продовжувалась робота зі створення бази даних, електронної картотеки та фундаментального бібліографічного покажчика “Українці в Російській Федерації”; організації передплати на українську періодику в Росії, яка проводиться об’єднанням “Українці Москви” (на жаль, вона ще не набула широкого поширення). Сьогодні в Росії немає жодної загальноросійського українського часопису, радіо- і телевізійних передач на федеральному рівні. Українські газети виходять лише у Камчатській, Тюменській, Самарській областях та Краснодарському краї. Загалом треба відзначити, що задоволення інформаційних потреб українців Росії не відповідає нормам, прийнятним для цивілізованого суспільства.
Багато проблем в українській національній освіті в Російській Федерації. Українська мова та інші українознавчі курси вивчаються в базовому шкільному плані у 7 школах у Москві, Республіці Башкортостан та Томській області; як факультатив у 5 школах Москви, Республіки Комі та Ханти-Мансійського автономного округу. Українська мова та історія козацтва викладаються в Краснодарській крайовій дитячій експериментальній школі народного мистецтва; у Республіці Башкортостан щороку працює літній табір з вивчення української мови. У низці реґіонів працюють недільні (суботні) школи при освітніх закладах або українських товариствах. У Московському лінгвістичному ліцеї № 1555 в 2004 р. відбувся перший випуск українського класу, учні якого можуть похвалитись досить добрим знанням української мови. У 9 вищих учбових закладах Росії — Московському державному університететі ім. М.В.Ломоносова, Московському державному лінгвістичному університеті, університеті “Московський державний інститут міжнародних відносин”, Дипломатичній академії, Воронізькому, Красноярському та Тюменському державних університетах, Томському державному педагогічному університеті, Уфімській філії Московського відкритого державного педагогічного університету вивчаються українська мова та література.
З 2003 р. в Росії з’явилась така цікава форма виховання молоді як пластовий рух, групи молодих українців були учасниками пластових таборів в Україні. Групи учнів з Москви, Воронежу, Нижньокамська, Кубані та інших реґіонів в останні роки брали участь в таборах української мови в Україні.
Але в Російській Федерації до цього часу не склалось системи української освітньої роботи, не існує жодної української школи та дошкільного дитячого закладу. Причини цього є об’єктивні і суб’єктивні: наслідки довготривалої русифікації та асиміляції українців, невитравлене почуття меншовартості у багатьох з них, непросте соціально-економічне становище в Україні і пов’язана з цим масова міграція українців на заробітки, в тому числі в Росію, невирішення проблем української освіти та української мови в Україні, особливо в східних та південних областях, слабкість українського інформаційного простору. Державні органи Російської Федерації при вирішенні проблем національної освіти, за поодинокими випадками, обмежуються декларативними заявами. Пасивною є і значна частина самих українських організацій. У результаті велика кількість українців, їхніх дітей не залучені до вивчення української мови, культури та історії.
Цікавою формою залучення людей до діяльності українських організацій є спортивно-вболівальницький рух. У Москві діє клуб шанувальників українського спорту, організовано перегляд телевізійних репортажів значних спортивних подій з участю українських спортсменів.
Конґрес відзначає наявність значних проблем для віруючих українців Росії, які тяжіють до Української Православної церкви Київського патріархату, Української Автокефальної православної церкви, Української Греко-католицької церкви.
Більш дієвою стала співпраця ОУР і ФНКА “Українці Росії” зі Світовим Конґресом Українців. Делегати українських організацій Росії взяли активну участь у VIIІ Світовому Конґресі Українців, який вперше проходив на материнській землі.
Всілякого схвалення заслуговує активізація після ІІІ Всесвітнього Форуму українців роботи Української Всесвітньої Координаційної Ради та її голови Михайла Гориня з вивчення становища українських громад Росії та організації конкретної допомоги їм. Зустрічі делегацій УВКР з українцями Республік Карелія та Татарстан, Мурманської, Білгородської, Воронезької, Курської, Ростовської областей, Краснодарського краю, Сибіру та Далекого Сходу, проведені у 2002-2004 роках, мали велике значення для покращання діяльності українських громад.
Разом з тим серйозні проблеми існують у питанні співпраці українських організацій з органами та установами Української держави. Залишився практично нереалізованим такий документ, як Національна програма “Закордонне українство до 2005 року”. Минулий Уряд України ніяк не відгукнувся на прохання до нього, висловлені у рішенні Рад ОУР та ФНКА “Українці Росії” у 2003 році стосовно інформаційних та інших національно-культурних потреб українців Російської Федерації. Як позитивний факт слід відзначити прийняття Верховною Радою України Закону України “Про правовий статус закордонних українців”.
Не одержало належного відгуку звернення, у тому числі й минулого Конґресу, до органів федеральної влади Росії стосовно розробки і впровадження в життя державної програми підтримки української культури в Росії. Не можна говорити і про усталену підтримку українських організацій з боку органів реґіональної і місцевої влади, що свідчить про недоліки національної політики в нашій країні і незадовільне здійснення існуючого законодавства в цій галузі. Численні реорганізації російської виконавчої влади призвели до зменшення ваги національного питання у практичній діяльності федеральних державних структур.
Не було жодних результатів роботи координаційної ради, створеної ІІІ Конґресом українців Росії по кординації діяльності ОУР та ФНКА “Українці Росії” з організаціями, що не входять до їх складу та земляцтвами реґіонів України. Ця рада так і не спромоглася зібратися хоча б на одне засідання; земляцтва були пасивними у справі відстоювання національно-культурних потреб українців Росії.
Особливо відповідальною і напруженою для українських організацій, керівництва ОУР і ФНКА “Українці Росії” була робота під час президентської виборчої кампанії в Україні. З самого початку виборчих перегонів українські організації виступили за те, щоб вибори Президента України пройшли на демократичних засадах, з виконанням всіх вимог цивілізованої виборчої процедури, і щоб право кожного громадянина України на вільний вибір було реалізовано цілком і повністю. ОУР і ФНКА “Українці Росії” вважали неприпустимим втручання у хід виборчої кампанії в Україні, маючи на увазі, що обрання органів влади в Україні є суто внутрішньою справою Української держави і вільним вибором українського народу. В той же час деякі із вищезгаданих земляцтв провели бутафорський так званий з’їзд “українських громадських організацій” Росії на підтримку провладного кандидата. В цій складній ситуації ОУР і ФНКА “Українці Росії” виступили з різким протестом проти фальшивого з’їзду, гасла “Українці Росії – за Януковича”, проти чорного піару на зразок створеної російськими політтехнологами газетки “Час України”.
На жаль, дипломатичні та консульські представництва України в Росії, органи української влади не відреагували належним чином на цю ситуацію. Становище, коли на території однієї країни вживались такі неприйнятні методи втручання у виборчу кампанію іншої країни, ніяк не можна було назвати нормальним. Фактично йшлося про створення хибної громадської думки, відверту дезорієнтацію виборців на території Росії, які не могли не стати жертвою різних популістських заяв, були позбавлені обєктивної і всебічної інформації про кандидатів, їхні програми і прагнення. Українські організації активно виступили проти спроби відкриття сотень виборчих дільниць в Росії, на яких планувалося фальшувати вибори. Під час виборів ОУР та ФНКА “Українці Росії” направили в Україну понад 60 міжнародних спостерігачів – громадян Російської Федерації (у складі групи спостерігачів від Світового Конґресу Українців).
Згідно з федеральним законом “Про державну реєстрацію юридичних осіб” ОУР і ФНКА “Українці Росії” отримали свідоцтва про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
ІV Конґрес ОУР і ІІІ З’їзд ФНКА “Українці Росії” постановляють:
- Схвалити діяльність Ради ОУР та Ради ФНКА “Українці Росії”, українських організацій по виконанню рішень ІІІ Конґресу українців Росії.
- Вважати програмний підхід у вирішенні національно-культурних проблем українців Росії основою діяльності українських організацій, їхньої співпраці з владними структурами. Продовжити роботу по створенню федеральної Програми національно-культурного розвитку українців Росії, домогатись її прийняття на державному рівні. Просити органи державної влади та місцевого самоврядування Російської Федерації під час проведення адміністративної реформи та реорганізації управління зберегти існуючі в деяких реґіонах українські культурні центри як самостійні заклади з правами юридичної особи.
- Доручити Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” звернутись до Президента Російської Федерації, Уряду Росії стосовно заходів, спрямованих на координацію національної політики. Вважати необхідним відновлення повноважного Міністерства національної політики Російської Федерації.
- Доручити Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” створити Координаційну Раду федеральних українських організацій, а також комісії по напрямках роботи:
- з питань мови та освіти;
- з питань культури та національних традицій;
- інформаційна;
- з релігійних питань;
- наукова;
- правнича;
- з питань міграції та праці;
- по роботі з репресованими та ветеранами;
- по роботі з сім’єю та жінками;
- молоді та спорту;
- бізнесова;
- з питань етики.
- Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій:
- забезпечити систематичний випуск часопису “Український огляд”;
- вивести на належний рівень роботу інформаційних сайтів в мережі Інтернет;
- завершити роботу зі створення мережі комп’ютерного звязку українських організацій;
- провести роботу по збереженню наукової та культурної спадщини діячів науки, культури та освіти в Російській Федерації, пов’язаної з українською тематикою.
- Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій:
- створити робочу групу з узагальнення досвіду роботи українських організацій в галузі української освіти, підготовці і проведенню за участі державних органів освіти Росії і України заходів, спрямованих на подальший розвиток української освіти в Росії;
- посилити роботу по залученню української молоді до пластового руху;
- провести підготовчу роботу по створенню молодіжного українського табору в Росії.
- Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” підготувати пропозиції до державних органів Російської Федерації щодо сприяння у переселенні в Україну 10 сімей репресованих, які зараз мешкають у Республіці Комі.
- Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії”:
- посилити роботу з координації роботи українських організацій з Культурним центром України в Москві;
- підготувати пропозиції щодо реформування Культурного центру в інформаційно-культурний центр з урахуваням світового та європейського досвіду діяльності таких установ, створення його філій у реґіонах Росії;
- домогтись організації на належному рівні роботи “Української книгарні”, у тому числі відділу “Книга – поштою”;
- просити створити у Культурному центрі відеотеку з українськими художніми та документальними фільмами, пізнавальними програмами для використання в роботі українських організацій;
- домагатись широкого залучення до діяльності Культурного центру дітей і молоді.
- Раді ОУР і Раді ФНКА “Українці Росії” за участі реґіональних організацій провести підготовку і взяти участь у Всесвітньому Форумі українців у серпні 2005 р.
- Тексти звернень до Президента Російської Федерації В.Путіна, Федеральних Зборів та Уряду Російської Федерації, Президента України В.Ющенка, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України затвердити (додаються).
Співголови Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії „Українці Росії”: В.Бабенко, В.Семененко.
м. Москва, 10 квітня 2005 р.
