Бібліотека  української літератури в Москві

БУЛА, Є Й БУДЕ!

Як стало відомо, наказом Управління культури Центрального адміністративного округу м. Москви 13 березня в Бібліотеку української літератури на посаду директора призначений інший керівник, який не мав раніше ні до Бібліотеки, ні до української літератури ніякого відношення. Тоді як колишній директор БУЛ була одним із творців Бібліотеки української літератури, пропрацювала в ній понад 12 років. Колективу співробітників офіційно оголошено про майбутню реорганізацію БУЛ у Бібліотеку національних літератур. У зв'язку з цим від сьогодні бібліотека «зачиняється  для перевірки фондів» і працюватиме «тільки на прийом книг». Через закриття БУЛ всі співробітники виводяться за штатний розклад, їм запропоновано йти у відпустку з наступним звільненням. Тим часом передбачається до травня розробити концепцію нової бібліотеки, покликаної задовольняти національно-культурні потреби діаспор, які мешкають у Москві.

Тож урочисто відкритій менше року тому з пафосними заявами офіційних представників на славу дружби російського та українського народів Бібліотеці української літератури на вул. Трифоновській, 61 у черговий раз «наказано довго жити». Перед цим Центральна Українська бібліотека Москви з декількома її філіями була ліквідована у 1938 році. Сталінські сатрапи тоді закрили її «раз і назавжди».

Керівники від культури демократичної Москви представляють справу так, нібито в цьому випадку доля Бібліотеки української літератури - не закриття, а всього лише реорганізація  на благо та навіть «розширення». При цьому не бачать або не хочуть бачити, що бібліотека, а тим більше національна, з настільки непростою історією, унікальними для Росії фондами та творчими доробками - це цілісний, тонкий культурний організм, що представляє особливу соціокультурну  цінність, який потребує підтримки та збереження, а не грубого, згубного адміністрування, образливого для всіх носіїв української культури, а також, здається, і для представників інших культур.

Адже ніхто не заважає підтримати ініціативи національно-культурних громад Москви зі створення відповідних фондів та відкриттю нових бібліотек, які, безсумнівно, збагатять культурну палітру Москви.

Але навіщо ж руйнувати створену єдину на всю Російську Федерацію державну установу культури, покликану, як прямо сказано в Постанові Уряду Москви, підписаній мером Ю. М. Лужковим, «створювати умови для організації вільного доступу до інформації та літератури українською мовою, беручи до уваги численні звернення національно-культурних об'єднань українців Москви…»?

Навіщо демонструвати неповагу до підписаних російсько-українських угод, де сторони зобов'язалися проявляти турботу про задоволення національно-культурних запитів українців у Росії та росіян в Україні? Хіба в Україні хто-небудь подумує про перетворення Музею російського мистецтва або Театру російської драми в музей і театр відповідно національних мистецтв і театрів?

Федеральна національно-культурна автономія українців Росії, Об'єднання українців Росії, регіональна громадська організація «Українці Москви» ще раз звертаються до московської влади, до керівництва Росії із проханням і вимогою припинити почате недальновидними чиновниками руйнування Бібліотеки української літератури. Одумайтеся, добродії!

Не вподібнюйтеся ченцеві Чудовського монастиря Євфімію, що вимагав у 1687 році заборони українських книг і відповідної реорганізації тодішніх книгосховищ. Та й 1938 рік не до добра згаданий... Адже ХХІ століття надворі!

Зберегти Бібліотеку української літератури в Москві - це значить і виявити повагу до почуттів мільйонів українців, що мешкають у Москві та Росії, відстояти все хороше у відносинах між людьми різних національностей і наших народів.  Зробити це потрібно не в ім'я майбутнього.

К. Правдюк