З доповіддю “Про звіт Ради ОУР, Ради ФНКА “Українці Росії” та програму діяльності організацій на наступний період” виступив голова федеральних українських організацій Росії Олександр Руденко-Десняк. На форумах, крім делегатів, виступили Михайло Пономарьов, заступник міністра реґіонального розвитку Російської Федерації, Геннадій Удовенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Ольга Костенко, заступник міністра культури і мистецтв України, Микола Білоблоцький, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації, Іван Драч, народний депутат України, голова Товариства “Україна – Світ”, Михайло Горинь, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради.
Привітання Конґресу та З’їзду надіслали Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, міністр реґіонального розвитку Російської Федерації Володимир Яковлєв, міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, голова комітету Державної Думи Росії у справах національностей Євген Трофімов, президент Світового Конґресу Українців Аскольд Лозинський та генеральний секретар СКУ Віктор Педенко, голова Організації Українських Націоналістів і правління Фундації імені О.Ольжича Микола Плав’юк.
Прийнято Резолюцію Конґресу та З’їзду, звернення до Президента Російської Федерації Володимира Путіна, Федеральних Зборів та Уряду Росії, Президента України Віктора Ющенка, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
У прийнятих документах відзначено, що за період після минулого Конґресу значно зросла кількість національно-культурних автономій та товариств українців. На цей час в Російській Федерації діють 105 таких організацій у 58 республіках, краях, областях та автономних округах, у тому числі 18 реґіональних та місцевих національно-культурних автономій (у 2002 році – 76 організацій).
Найбільші здобутки українські організації мають в царині культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії. Така робота активно проводиться у Республіках Башкортостан, Кабардино-Балкарія, Карелія, Комі, Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія, Татарстан, Краснодарському, Красноярському, Приморському, Ставропольському, Хабаровському краях, Архангельскій, Волгоградській, Воронізькій, Івановській, Іркутській, Калінінградській, Камчатській, Курганській, Курській, Магаданській, Московській, Мурманській, Нижегородській, Новосибірській, Омській, Оренбурзькій, Ростовській, Самарській, Саратовській, Сахалінській, Свердловській, Тверській, Томській, Тюменській, Ульяновській, Челябінській, Ярославській областях, Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, Москві та Санкт-Петербурзі.
Українці Росії активно включились у заходи, які проводились у рамках року України в Росії і в багатьох випадках були ініціаторами і головними організаторами таких заходів. У 2003 році проведено ІІІ Всеросійський фестиваль українських хорових колективів імені О. Кошиця. Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва (Сочі, Краснодарський край).
Певні зрушення є в інформаційному забезпеченню діяльності українських організацій. За період після ІІІ Конґресу вийшло два числа часопису “Український огляд”, що, однак, не можна вважати задовільним. В мережі Інтернет створені офіційний сайт ОУР і ФНКА “Українці Росії”, портал української діаспори “Разом”, ряд сайтів реґіональних організацій, серед яких слід відзначити “Жовтий клин” – глибокий та змістовний ресурс про історію та культуру українців Низового Надволжя.
Продовжувалась робота по створенню бази даних, електронної картотеки та фундаментального бібліографічного покажчика “Українці в Російській Федерації”; організації передплати на українську періодику в Росії, яка проводиться об’єднанням “Українці Москви”. Сьогодні в Росії немає жодного загальноросійського українського часопису, радіо- і телевізійних передач на федеральному рівні. Українські газети виходять лише у Камчатській, Тюменській, Самарській областях та Краснодарському краї. Загалом, зазначено у резолюції, задоволення інформаційних потреб українців Росії не відповідає нормам, прийнятним для цивілізованого суспільства.
Багато проблем існує в українській національній освіті в Російській Федерації. Українська мова та інші українознавчі курси вивчаються в базовому шкільному плані у 7 школах у Москві, Республіці Башкортостан та Томській області; як факультатив у 5 школах Москви, Республіки Комі та Ханти-Мансійського автономного округу. У Московському лінгвістичному ліцеї № 1555 в 2004 р. відбувся перший випуск українського класу, учні якого можуть похвалитись досить добрим знанням української мови. У 9 вищих учбових закладах Росії — Московському державному університететі ім. М.В.Ломоносова, Московському державному лінгвістичному університеті, університеті “Московський державний інститут міжнародних відносин”, Дипломатичній академії, Воронізькому, Красноярському та Тюменському державних університетах, Томському державному педагогічному університеті, Уфімській філії Московського відкритого державного педагогічного університеті вивчаються українська мова та література.
З 2003 р. в Росії з’явилась така цікава форма виховання молоді як пластовий рух, групи молодих українців були учасниками пластових таборів в Україні.
Але в цілому до цього часу не склалось системи української освітньої роботи, не існує жодної української школи та дошкільного дитячого закладу. Причини цього є об’єктивні і суб’єктивні: наслідки довготривалої русифікації та асиміляції українців, невитравлене почуття меншовартості у багатьох з них, непросте соціально-економічне становище в Україні і пов’язана з цим масова міграція українців на заробітки, в тому числі в Росію, невирішення проблем української освіти та української мови в Україні, особливо в східних та південних областях, слабкість українського інформаційного простору. Державні органи Російської Федерації при вирішенні проблем національної освіти, за поодинокими випадками, обмежуються декларативними заявами. Пасивними є і значна частина самих українських організацій. У результаті значна кількість українців, їхніх дітей не залучені до вивчення української мови, культури та історії.
Конґрес відзначив наявність значних проблем для віруючих українців Росії, які тяжіють до Української Православної церкви Київського патріархату, Української Автокефальної православної церкви, Української Греко-католицької церкви.
Зазначено, що більш дієвою стала співпраця ОУР і ФНКА “Українці Росії” зі Світовим Конґресом Українців.
Всілякого схвалення заслуговує активізація після ІІІ Всесвітнього Форуму українців роботи Української Всесвітньої Координаційної Ради та її голови Михайла Гориня з вивчення становища українських громад Росії та організації конкретної допомоги їм.
Разом з тим серйозні проблеми існують у питанні співпраці українських організацій з органами та установами Української держави. Залишився практично нереалізованим такий документ, як Національна програма “Закордонне українство до 2005 року”. Минулий Уряд України ніяк не відгукнувся на прохання до нього, висловлені у рішенні Рад ОУР та ФНКА “Українці Росії” у 2003 році стосовно інформаційних та інших національно-культурних потреб українців Російської Федерації. Як позитивний факт на форумах відзначено прийняття Верховною Радою України Закону України “Про правовий статус закордонних українців”.
Не одержало належного відгуку звернення, у тому числі й минулого Конґресу, до органів федеральної влади Росії стосовно розробки і впровадження в життя державної програми підтримки української культури в Росії. Не можна говорити і про усталену підтримку українських організацій з боку органів реґіональної і місцевої влади, що свідчить про недоліки національної політики в країні і незадовільне виконання існуючого законодавства в цій галузі. Численні реорганізації російської виконавчої влади призвели до зменшення ваги національного питання у практичній діяльності федеральних державних структур.
Особливо відповідальною і напруженою для українських організацій, керівництва ОУР і ФНКА “Українці Росії” була робота під час президентської виборчої кампанії в Україні. З самого початку виборчих перегонів українські організації виступили за те, щоб вибори Президента України пройшли на демократичних засадах, з виконанням всіх вимог цивілізованої виборчої процедури, і щоб право кожного громадянина України на вільний вибір було реалізовано цілком і повністю. ОУР і ФНКА “Українці Росії” вважали неприпустимим втручання у хід виборчої кампанії в Україні, маючи на увазі, що обрання органів влади в Україні є суто внутрішньою справою Української держави і вільним вибором українського народу. В той же час деякими структурами було проведено бутафорський так званий з’їзд “українських громадських організацій” Росії на підтримку провладного кандидата. В цій складній ситуації ОУР і ФНКА “Українці Росії” виступили з різким протестом проти фальшивого з’їзду, гасла “Українці Росії – за Януковича”, проти чорного піару на зразок створеної російськими політтехнологами газетки “Час України”.
На жаль, дипломатичні та консульські представництва України в Росії, органи української влади не відреагували належним чином на цю ситуацію. Становище, коли на території однієї країни вживались такі неприйнятні методи втручання у виборчу кампанію іншої країни, ніяк не можна було назвати нормальним. Фактично йшлося про створення хибної громадської думки, відверту дезорієнтацію виборців на території Росії, які не могли не стати жертвою різних популістських заяв, були позбавлені обєктивної і всебічної інформації про кандидатів, їхні програми і прагнення. Українські організації активно виступили проти спроби відкриття сотень виборчих дільниць в Росії, на яких планувалося фальшувати вибори. Під час виборів ОУР та ФНКА “Українці Росії” направили в Україну понад 60 міжнародних спостерігачів – громадян Російської Федерації (у складі групи спостерігачів від Світового Конґресу Українців).
Діяльність Ради ОУР та Ради ФНКА “Українці Росії”, українських організацій по виконанню рішень ІІІ Конґресу українців Росії схвалена. Визнано необхідним вважати програмний підхід у вирішенні національно-культурних проблем українців Росії основою діяльності українських організацій, їхньої співпраці з владними структурами; продовжити роботу по створенню федеральної Програми національно-культурного розвитку українців Росії, домогатись її прийняття на державному рівні.
Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” доручено звернутись до Президента Російської Федерації, Уряду Росії стосовно заходів, спрямованих на координацію національної політики. Визнано необхідним відновлення повноважного Міністерства національної політики Російської Федерації.
Раді ОУР та Раді ФНКА “Українці Росії” за участю реґіональних організацій запропоновано забезпечити систематичний випуск часопису “Український огляд”, завершити роботу зі створення мережі комп’ютерного звязку українських організацій, посилити роботу з координації роботи українських організацій з Культурним центром України в Москві, підготувати пропозиції щодо реформування Культурного центру в інформаційно-культурний центр з урахуваням світового та європейського досвіду діяльності таких установ, створення його філій у реґіонах Росії.
У зверненні до Президента України, зокрема, зазначено, що найголовнішою проблемою всіх українців, що живуть за межами України, зокрема, в Російській Федерації, є забезпечення культурних, духовних потреб, збереження національної ідентичності, мови, культури, традицій українського народу. Без підтримки Української держави, без наповнення реальним змістом російсько-українського міждержавного діалогу, спрямованого на задоволення національно-культурних потреб українців їхнє прагнення до самозбереження як частини українського етносу не має перспективи.
Конґрес та З’їзд внесли зміни в статути організацій, затвердивши їх у новій редакції.
Обрано новий склад Рад Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” та ревізійних комісій. Співголовами федеральних українських організацій Росії обрано Василя Бабенка (Республіка Башкортостан) та Валерія Семененка (Москва).
Першим заступником голови ОУР обрано Юрія Кононенка (Москва), заступниками голови – Олексія Бачинського (Москва), Миколу Кожуру (Сочі, Карснодарський край), Наталю Кублановську (Івановська область), Олександра Кришталя (Приморський край), Олександра Потоку (Новий Уренгой, Ямало-Ненецький автономний округ, Тюменська область), Олександру Север’янову (Волгоградська область), Вікторію Скопенко (Москва), Ларису Скрипникову (Республіка Карелія), Мирославу Філіпову (Томська область).
Першим заступником голови ФНКА “Українці Росії” обрано Стефана Паняка (Свердловська область), заступниками голови – Анатолія Костюка (Калінінградська область), Наталю Литвиненко-Орлову (Мурманська область), Володимира Мановича (Новосибірська область). Сформовано також комісії з різних напрямків діяльності.
Олександра Руденка-Десняка обрано Почесним головою Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”. Йому висловлено подяку за багаторічну плідну працю на посаді керівника федеральних українських організацій Росії.
Сформовано Координаційну раду федеральних українських організацій Росії. Її очолив член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Василь Дума.
Засідання Конґресу та З’їзду пройшли в конструктивній діловій атмосфері.
Юрій Мороз
11 квітня 2005 р.
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної
автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та
Бібліотеки української літератури в Москві
