УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА
UKRAINIAN WORLD COORDINATING COUNSIL
 ПРО УВКР  СТРУКТУРА УВКР  НОВИНИ  ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ  УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР  ГОЛОВНА
ПРО УВКР
СТРУКТУРА УВКР
ДІЯЛЬНІСТЬ УВКР
ФОРУМИ УКРАЇНЦІВ
ВІСНИК УВКР
ФОТОГАЛЕРЕЯ
АРХІВ РАДІОПЕРЕДАЧ
ПОШУК


АНАЛІТИКА
До чого готуватися?
2011-04-28

 

До чого готуватися?

 

Шенгенські візи: чим загрожує українцям наплив туніських нелегальних мігрантів в Італію.

 

Офіційний Київ і Брюссель вирішили переглянути процедуру видачі шенгенських віз. До чого готуватися?

Європейський безвізовий союз тріщить по швах: у першу чергу по південному контуру через наплив нелегальних мігрантів із Північної Африки. На східних межах – серед них і українських – ніби поки що спокійно. Але процедуру видачі шенгенських віз офіційний Київ і Брюссель однак вирішили переглянути. До чого готуватися?

У них в руках – лише невеликі сумки, напівпорожні рюкзаки і якийсь дріб’язок. Розмовляючи переважно французькою, вони твердять про свободу – слово „liberte” чується знову й знову. Але свободи тут немає. Коли 17 квітня італійський потяг, набитий франкомовними мігрантами з Тунісу, перетнув кордон Італії із Францією, вільний французький не допоміг його пасажирам порозумітися з місцевою поліцією. Повернення потягу з біженцями в Італію стало найгучнішим скандалом минулого тижня і породило хвилю розмов про те, що країнам Шенгену пора повернути практику перевірки громадян на своїх національних межах та посилити контроль на зовнішніх.

…Він пообіцяв це рік тому. „Не пізніше ніж через рік ми отримаємо безвізовий режим з Євросоюзом”, – стверджував Віктор Янукович через лічені тижні після інавгурації під час першого офіційного візиту в Брюссель 2 березня 2010 року. Це дало би багатьом громадянам його країни шанс на свободу пересування у межах свого континенту. Але цього не сталося. Чи то підлеглі в МЗС підкачали, чи то в Брюсселі неправильно переклали, чи то тунісці-нелегали все зіпсували. Ситуація з видачею шенгенських віз в Україні погіршується, незважаючи на існуючу з ЄС угоду про спрощення візового режиму. Останні події у Євросоюзі сколихнули серед українців нову хвилю страхів. Що там, по другий бік шенгенської завіси?

 

Між молотом…

Італія виявилася крайньою. Коли на Близькому Сході піднялася революційна хвиля, саме вона виявилася пунктом призначення для тисяч іммігрантів з Єгипту, Лівії і Тунісу. Щоб „рівномірно” розподілити наплив біженців по Європі, італійська влада терміново видала бідолашним тунісцям більше 26 тис. тимчасових дозволів на проживання – з ними вони можуть пересуватися Європою без проблем. Але хитрість не вдалася: Франція, в яку кинулася велика частина іммігрантів, стала в позу і заборонила в’їзд на свою територію усім, у кого недостатньо коштів для безбідного життя в Європі (62 євро на один день перебування). І керівництво ЄС стало на її бік.

Скандал з „потягом гідності” став апогеєм пристрастей, які з початку лютого – нинішнього вибухонебезпечного періоду в історії Близького Сходу, – вирують у Євросоюзі щодо питання „пускати чи не пускати”. „Ми усі нелегали”! – гордо вигукувало багато пасажирів нещасливого потягу. Більшість європейських держав бояться того, що надавши притулок частині вимушених нелегальних мігрантів з революційних країн Північної Африки, вони тим самим дадуть надію на притулок тисячам нових біженців. Тому, всупереч закликам про допомогу, розділити з Італією і Мальтою (що також відчуває наплив нелегалів) цю ношу не захотів ніхто.

Усім заправляє політика. Скажімо, для президента Франції Ніколя Саркозі потік біженців – як манна небесна з погляду передвиборних балів. До президентських виборів у Франції залишився рівно рік, а за нинішнього главу держави готові проголосувати лише 28% населення. До того ж основний конкурент – теперішній глава МВФ Домінік Стросс-Кан – привабливий, харизматичний, і зробив собі ім’я як рятівник світової економіки в період минулої кризи. Але на минулих виборах Саркозі зміг обійти своїх конкурентів саме на хвилі боротьби з небажаними мігрантами.

І рядові французи сьогодні – не єдині, перед ким активно грають на публіку. Британський прем’єр Девід Кемерон також заявив, що іммігранти, які не знають англійської і не хочуть інтегруватися в британське суспільство, створили в ньому „відчуття дискомфорту і роз’єднаності” (тільки за минулий рік на Британські острови в’їхало на 200 тис. осіб більше, ніж виїхало звідти). Вже на початку квітня Кемерон запровадив ліміт на в’їзд до Британії не більше 20,7 тис. трудових мігрантів на рік. Як наслідок, його партія відверто звинуватила Кемерона в цинічному опортунізмі, мета якого – лише набрати собі балів напередодні травневих місцевих виборів у країні.

Втім, набираючи бали виборців, „Саркозі й компанія” надають ведмежу послугу всьому Євросоюзу. „Питання в тому, чи є загалом сенс залишатися в Європейському союзі”, – заявив минулого тижня міністр закордонних справ Італії Роберто Мароні, не приховуючи власної злості через те, що інші держави ЄС фактично відмовилися допомогти його країні щодо вирішення питання мігрантів. Черговий раз повторивши питання, яке увесь останній рік лунає то в одній, то в іншій країні Євросоюзу, і спровокувавши появу нової тріщини в європейській єдності.

„Людське цунамі”, як прозвали хвилю іммігрантів в уряді Італії, може значно змінити майбутнє системи відкритих кордонів ЄС. Франція, а також Бельгія, Німеччина і Нідерланди вже заявили, що можуть відновити перевірку на своїх кордонах, тимчасово (?) пожертвувавши 16-річною традицією відкритих кордонів усередині Шенгену. А конкурентка Саркозі – ультраправа Марін Ле Пен – і зовсім заявила, що якщо на президентських виборах удача посміхнеться їй, вона закриє кордони Франції та виведе країну з Шенгену.

Розв’язка нинішньої драми за участю акторів-аматорів в особі Саркозі, Кемерона і співчуваючої їм канцлера Німеччини Ангели Меркель призначена на червень. Тоді Європарламент розглядатиме питання про вступ у Шенгенську зону Румунії і Болгарії. Поки що Париж з іншими шенгеноскептиками налагоджені перешкодити розширенню зони на ці дві держави. „Я не вірю, що це може стати кінцем Шенгенської зони”, – зазначає у зв’язку з цим Сесілія Мальстром, єврокомісар з питань внутрішніх справ. Але інші налаштовані куди менш оптимістично.

 

…і ковадлом.

Багато українців побоюються, що їх відправлять сидіти на валізах так само, як і тунісців. Представники європейських посольств за останні місяці й так не дуже потурають українцям. У низці консульств перестали приймати бронювання готелю, якщо він повністю не проплачений (хоча більше 50% місць у готелях по всьому світу сьогодні бронюється без передоплати, через інтернет). Замість надання довгострокових багаторазових віз посольства вважають за краще відбуватися „мультиками” на один-два-шість місяців. Зрештою, багатьом консульствам уже недостатньо довідки з роботи із зазначенням посади і зарплати, якої було достатньо завжди. Тепер навіть у колись ліберальних консульствах Польщі при подачі документів вимагається надання унікального документального атавізму радянських часів – трудової книжки. Правда, в українському МЗС розповіли, що кількість відмов стосовно шенгенських віз знизилася – з 4,9% в 2009 році до 4% у минулому. До того ж сьогодні українці звертаються із скаргами на несправедливу відмову у візі в міністерство набагато менше, ніж дотепер. Минулого року таких звернень було 214, проти 387 в 2009 році і 520 – в 2008-му. Але ж особливого сенсу звертатися за допомогою однаково немає – розповіли в самому МЗС, поки питання відмови в оформленні візи виходить за рамки угоди про спрощення візового режиму, який з 2008 року діє між Україною та ЄС. Тому в цих питаннях консульства керуються національним законодавством своїх країн, і не визнають апеляцій з боку українського МЗС.

Зростання мігрантофобії у Євросоюзі дає цим страхам нове живлення. Тим більше, що днями під час візиту в Київ прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що події в Північній Африці можуть перешкодити швидкому підписанню угоди про безвізовий режим між Україною і ЄС. „На мій погляд, це (підписання угоди – Ред.) навряд чи можливе”, – заявив він, сказавши, що хоча європейці побоюються напливу мігрантів зі своїх південних кордонів, їх настороженість може перейти і на східні. А за декілька днів до цього, 11 квітня, Рада міністрів ЄС з питань юстиції і внутрішніх справ оголосила, що дала добро Єврокомісії переглянути угоду про спрощення візового режиму, підписану з Україною.

Формально в ЄС просять не турбуватися. „Питання напливу нелегалів в Італію і видачі віз для українців ніяк між собою не пов’язані”, – розповів нам глава Представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. „Той факт, що ЄС затвердив План дій з лібералізації візового режиму, підтверджує прагнення ЄС досягти прогресу в цьому питанні – за умови, що Україна виконає умови цього Плану дій”, – вважає посол.

Відчути цей прогрес повинні передусім активісти українських неурядових організацій і паломники. За попередніми, озвученими в ЗМІ даними, їх можуть включити в ті категорії, хто може отримувати багаторазові візи безкоштовно. До того ж поки що слабким місцем угоди було те, що такі візи можна видавати до року, двох або п’яти років. Під час обіцяного перегляду українська сторона сподівається добитися обіцянки, щоб українцям видавали багаторазові візи на рік, два, п’ять років і подалі. Але поки що це більше схоже на теорію…

Офіційний Київ також закликає не турбуватися: негативного ефекту від „людського цунамі” в Італії ми не відчуємо, переконує МЗС. „Нинішня міграційна ситуація в ЄС жодним чином не може вплинути на виконання Україною вже обумовлених чітких критеріїв для впровадження в майбутньому безвізового режиму для громадян нашої країни”, – розповів директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин. Його б слова та Брюсселю у вуха, але доки йдеться лише про період проведення футбольного чемпіонату Евро-2012 – в українців буде місяць, щоб відчути себе по-справжньому частиною об’єднаної Європи. Ну а в інший час – ласкаво просимо на французькі залізниці.

Поки на „західному фронті” без змін, на інших сталися невеликі, але приємні переміни. Тільки за минулий рік українське МЗС змогло домовитися про відміну віз для поїздок відразу в три держави. Тепер в Чорногорію та Ізраїль можна їхати, не роблячи віз, строком до 90 днів, в Гонконг – всього на 14, але для бізнес-туристів і це досягнення. Що це може дати, свідчить досвід сусідньої Росії – після відміни віз в Ізраїль потік російських туристів у цю країну збільшився удвічі. Ще однією країною, для відвідування якої більше не треба стояти в черзі за візою, стала Македонія. Згідно з досягнутими минулого року домовленостями, незважаючи на те, що формально візовий режим діє як і раніше, багато українців тепер зможуть поїхати в цю країну без візи (також до 90 днів). Утім, за якоюсь дивною випадковістю до них не потрапили туристи. Загалом після торішнього „бліцкригу” в питанні підписання безвізових угод тепер українці можуть їздити без віз у три десятки держав світу. Правда, до їх числа не належать країни Шенгену, США і Великобританія. Проте вибір для безвізових поїздок однак невеликий – або держави СНД, або країни третього світу (такі як Намібія, Нікарагуа або Свазиленд). До речі, щоб полегшити життя українським відвідувачам візових центрів, нині Україна і США працюють над системою отримання американських віз поштою, а в кінці минулого року Великобританія заявила про намір спростити візовий режим між двома країнами. Однак у світлі останніх подій в ЄС ці плани також можуть виявитися під знаком питання.

 

Дарина Рябкова, „Інвестгазета”, 2011. – 27 квітня. – № 16.

Прес-служба УВКР

 

ENG | UKR
НОВИНИ
АНАЛІТИКА
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ
УКРАЇНСЬКІ ЗМІ СВІТУ
УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
ГОСТЬОВА КНИГА
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
ОБГОВОРЕННЯ
При використанні матеріалів посилання на www.uvkr.com.ua
є обов'язковим.
01004, Київ, вул. Горького 3-б, тел. 287-22-41





© УВКР, 2004