Фестиваль української культури. Відзначення пам’яті Голодомору

25 листопада 2006 року відбувся Міжрегіональний фестиваль української культури в місті Іжевську, який проводився в рамках урочистих заходів, присвячених 450 річниці приєднання Удмуртії до Росії. Як і в усьому світі, там теж українці збираються в товариства, єднаються, дружать, бережуть свою національну культуру.

Об’єднання українців Удмуртії має назву „Громада”, діє вже 5 років, веде активну діяльність, очолює його Сергій Мартинюк. Приїхали до них на урочистості українці з удмуртських міст Зав’ялово та Ува, а також із сусіднього Татарстану.

На святі з вітальним словом виступила заступник Міністра з національної політики Удмуртії Наталя Смірнова. Вона відзначила активну участь української „Громади” й ансамблю „Черемшина” в культурному житті республіки та підкреслила важливість збереження доброзичливості в міжнаціональних стосунках. 

Концертну програму фестивалю почали дуже вдало господарі – українці міст і районів республіки - цікавими сценками, дзвінкими піснями. Вразив присутніх виступ дитячого ансамблю „Катеринки” дитячого садочка № 135, який порадував усіх українською пісенькою. Навчила цьому діток вихователька-українка. Танки юнаків і дівчат Муніципального хореографічного ансамблю захопили майстерністю, різнобарвністю костюмів.

Настала черга привітати учасників фестивалю  Нижнєкамській „Вербиченьці”.

Саме 25 листопада все прогресивне українство світу відзначало день пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Напередодні ми одержали електронною поштою заклик українських діток недільної школи імені Цьопи Паліїв з Торонто (Канада) відзначити цю дату. Наші „Лелеченята” відгукнулися на заклик, ми доповнили свій сценарій і присвятили фестивальний виступ вшануванню невинних жертв Голодомору.

 Приїхало з нами до Іжевська лише восьмеро діток віком від 6 до 16 років. Із запаленими свічечками вони піднялися на сцену. Я розповіла присутнім про нашу школу, запропонувала підтримати ініціативу дітей. Увесь зал піднявся для урочистої хвилини мовчання й загальної молитви. А діти символічно ділили одну булку між усіма присутніми зі словами, щоб ніхто і ніколи в світі не помер більше від голоду.  До вишиванок діти прикололи жовто-блакитні паперові квіточки-незабудки з написом „ПАМ’ЯТАЙМО ГОЛОДОМОР 1932-1933”. Вони роздавали такі квіточки із закликом виготовити інші такі ж і передати їх своїм знайомим. Так присутні віддали данину пам’яті жертвам сумних подій.

Далі читали вірші Шевченка, Франка й Сосюри про навчання у школі, про Україну, українську мову. Виступ завершився чудовою й дуже актуальною піснею „Мир на землі”.

Привітання продовжила хорова частина колективу „Вербиченька”. Як і все в житті, сумне ходить поруч з веселим, привітали ми фестиваль жартівливим виступом, далі була пісенна частина, і на завершення вручили господарям нижнєкамські подарунки.

Наш виступ був не єдиним українським вітанням з Татарстану. Наші добрі сусіди - громада „Батьківщина” з Набережних Човнів - теж були присутні на фестивалі. Талановиті солісти ансамблю „Веснянка” подарували всім чудові пісні.

Привітали фестиваль українські козаки. Як і слід козакам, говорили чітко, голосно, по-воєнному, вручили пам’ятні сувеніри і запевнили „Громаду” у своїй щирій підтримці й співпраці.

Уряд Удмуртії достойно відзначив участь українців у культурному житті республіки почесними нагородами і подарунками, урочистим бенкетом.

Наступного дня ми оглядали Іжевськ. Чудове місто! Чисте, зелене від струнких височенних ялин, вибілених свіженьким снігом. Ми відвідали Національний музей імені Кузебая Герда. Експонати про національне життя удмуртів (археологія, господарство, хліборобство, мисливство, побут) розміщені не просто в залах, а наче посеред лісу, поміж деревами, звірами, птаством.

Звичайно, не можна в Іжевську минути музею М.Т. Калашнікова. Багато цікавого дізналися ми про цього незвичайного і видатного майстра наших часів, його дитинство, життєвий шлях, роботу в роки війни.

Хочеться відзначити тепло і щиру гостинність господарів, іжевських українців, особисту увагу й турботи Петра Корольського, Вікторії та Олександри Шевчук, Віолетти та Олександра Скакунових, висловити їм нашу щиру вдячність і запевнити, що наша зустріч не була останньою, подальша співпраця буде плідною і корисною для розбудови українства на теренах Росії.

Людмила Найденко,
заступник голови ГНКА УТ „Вербиченька”
керівник Об’єднання по вивчанню
історії і культури українського народу.