ГЕНОЦИД ЧИ ВИДУМКА?

13 листопада 2006 року Голова Міністерства закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров зустрічався з Президентом України Віктором Ющенком, Прем’єр-міністром Віктором Януковичем та Спікером Олександром Морозом.

На засіданні комітету міжнародного співробітництва Сергій Лавров і Голова Міністерства Закордонних справ України Борис Тарасюк обговорювали важливі політичні, соціальні та гуманітарні  питання двосторонніх відносин, серед яких було виділено два найгостріші – мова і голодомор.

“Мы хотим на взаимной основе обеспечивать украинцам в России и россиянам на Украине равные права, чтобы их желание говорить и думать на родном языке максимально удовлетворялось”, - заявив російський міністр. Віктор Ющенко та Олександр Мороз повідомили Лаврову, що українська мова потребує серйозної підтримки, оскільки вона практично витіснена російською в південних і східних регіонах України.

Питання ж голодомору на сьогодні далеке від остаточного вирішення. Олександр Мороз заявив, що “трагедія була, і вона не може бути ні предметом замовчування, ні спекуляцій”.

Всім зрозуміло: якщо голодомор 1932-1933 рр. буде визнано на світовому рівні геноцидом українського народу, відразу постане нова проблема – правонаступності Російської Федерації та її відповідальності за злочинні дії, вчинені в СРСР.

У коментарі “Час новин” український політолог Володимир Малинкович тему голодомору назвав “штучно роздутою”, оскільки, за його словами, голодомор намагаються подати “етноцидом українського народу”, та, окрім 4 (!!!) млн. українців, постраждали 1 млн. казахів і 2 млн. жителів Росії.

 Чи можемо ми досягти, щоб жертви страшної трагедії ХХ століття були увічнені у пам’яті людства, якщо наші-таки політологи твердять, що це все – не більше, як політичні ігри? І де поділи ще не один мільйон українців, які спухли від голоду і безслідно зникли в суцільній могилі, якою була на той час Україна?

Звісно, не лише наш народ постраждав від радянського терору, але такого масштабу винищення нації, як  на наших землях у 20-30-ті рр. ХХ ст., світ ще не бачив. То чи штучно роздута ця проблема? Чи, може, комусь вигідно, щоб її вважали такою?

Інформаційна служба УВКР