ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Ім’я, яке зближує народи

У м. Єревані (Вірменія) наприкінці грудня 2006 року проведено урочистий вечір, присвячений Лесі Українці. Його відвідали шанувальники української культури, які поділилися враженнями з кореспондентами української газети Вірменії "Дніпро-Славутич".

Л. Мартиросян,

старший викладач кафедри

російської літератури ЄДЛУ ім. Я. Брюсова

"Є імена, які стають образами-символами. Вони немов випускають дивовижне світло, яке зігріває тебе зі своєї далечини та зближує людей і народи" (Гурген Борян).

Я згадала ці слова, коли разом зі студентами-першокурсниками відвідала ювілейний вечір Лесі Українки, організований Федерацією українців Вірменії та Посольством України в Республіці Вірменія.

Всі гості вечора були заворожені оригінальною літературно-музичною композицією, яку підготувала викладач української мови, член правління "Федерації" Надія Мірзоян. Учасниками свята була відтворена та культурна атмосфера, у якій жила і творила видатна поетеса. Не випадково класик української літератури Іван Франко вважав Лесю Українку наймужнішим поетом в Україні: "Від шевченківського часу "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте", - писав Франко, - Україна не чула такого сильного, гарячого поетичного слова, як із уст цієї слабої, хворої дівчини".

Музичні композиції, виконані солістом ансамблю "Дніпро" Артуром Яраляном і власне самим ансамблем, якнайкраще відтворили витончений художній смак української поетеси, яка зробила великий внесок не лише в культуру рідного народу, але і в культури тих народів, серед яких під час лікування їй доводилося жити.

"Рицар любові і братства" – так назвав Лесю Українку вірменський літературознавець С. Даронян.

 Натхненне виконання українських, російських, італійських та вірменських музичних творів полонило всіх гостів святкового вечора.

Не "в’ялою отрутою", а "сіянням блискавок, гострими мечами" звучало Лесине Слово і на цьому ювілейному вечорі.

Г. Бабаджанян,

студентка І курсу ЄДЛУ

Для мене відкрився новий світ – світ української поезії, і я вдячна всім учасникам і організаторам свята за те, що вони так уміло наблизили нас до життя і поетичного слова видатної поетеси. Я захотіла сама прочитати твори Лесі Українки, та, на жаль, можу зробити це лише в перекладі.

Врізався в пам’ять девіз життя поетеси – "Без надії сподіваюсь".

Н. Варданян,

студентка І курсу ЄДЛУ

Доля мужньої жінки, яка переборювала нестерпну хворобу, доля великої поетеси Лесі Українки глибоко зворушила моє серце.

Не менше я захоплена співучою душею українців, які тепер живуть на території Вірменії і свято оберігають своє українське походження та свої традиції. Хочу висловити подяку організаторам вечора. Це – потрібна справа, оскільки саме на таких заходах можна долучитися до джерел літератури, дізнатися про життєвий подвиг видатних поетів різних народів світу.

А. Гарутюнян,

Член "Федерації", хористка ансамблю "Дніпро"

Мені сподобалося, що для слабої, тендітної, але такої могутньої поетеси співали чоловіки. Саме так вирішили голова "Федерації" Романія Явір та художній керівник "Дніпра" Аркадій Казарянц. "Для Лесі Українки нехай витончено звучать пісні у виконанні сильних оперних співаків. Адже вона так любила музику!" – казали вони.

Молодий співак "Дніпра" Макар Ісраелян поклав на музику вірш, написаний його сестрою Анаіт Бояджян (член Спілки письменників Вірменії), - прозвучав чудовий романс "Андалузька мелодія" у виконанні співака "Дніпра", піаніста, концертмейстера Рубена Карасеферяна.

Вечір, присвячений Лесі українці, пройшов на славу. Це підтвердив метр вокального мистецтва, керівник Вірменської державної хорової капели Гованес Чекіджян. Своїми враженнями він поділився за кулісами після концерту. "Повірте, я отримав величезне задоволення від вашого концерту", - щиро зізнався Г. Чекіджян, побажавши нових творчих успіхів для ансамблю.

                                                                                    Українська газета Вірменії

                                                                                                "Дніпро-Славутич"