|
|
2010 РІК: СВІТ, УКРАЇНА, КИЇВ |
|
Рік, що минув, уже вбирається в бронзу. Так-так, це вже історія, чергова сторінка у багатотомній біографії людства, яку перегортає Вічність. Якщо для людини, 365 днів – великий термін, то для історії – мить. От ми і постараємося описати окремі миттєвості останнього року першого десятиліття 21-століття. Згадаємо, чим він запам’ятався землянам на планеті, українцям у державі і киянам у столиці. |
|
|
Місцеве самоврядування – наріжний камінь міцної держави |
|
Стаття 2-га Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначає поняття місцевого самоврядування так:
1. Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. |
|
|
|
|
Ще раз про українську націю та її консолідацію |
|
Останнім часом українські політики і не тільки вони, почали все частіше вживати слово нація. Ще декілька років тому це слово у багатьох людей викликало як не "білу гарячку", то щонайменше спротив. Мовляв, народ правильно, а нація це фашисти і націоналісти. |
|
|
Зробити правильний вибір |
|
Нещодавно у Румунії відзначали 20-річчя антикомуністичної революції, яку згодом назвали "путч". Подія і для нас важлива, бо багато схожого. |
|
|
Світ старий. Життя неповторне |
|
Все у світі є старим, як самий світ – речі, події, суть речей і течія подій. Це тільки люди змінюються – покоління за поколінням, як хвилі біля моря Вічності. |
|
|
Всеукраїнський форум інтелігенції |
|
27 березня 2008 року в Національній опері України за участю Президента України Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, народних депутатів, представників виконавчої влади, громадських організацій відбувся Всеукраїнський форум інтелігенції. Форум, у роботі якого брала участь і численна делегація від УВКР, ініційований Національною радою з питань культури і духовності при Президентові України та Конгресом української інтелігенції. |
|
|
«Ми ніби не сусіди і родичі, а вороги» |
|
Сенатор Василь Дума. Українець за народженням, росіянин за переконаннями, член Ради Федерації РФ та голова Ради Об’єднання українців Росії – про долі своїх двох батьківщин, одна з яких і досі залишається в його уяві «молодшою сестрою» |
|
|
|
|
|
Про сучасну транслітерацію |
|
Правильна і єдина транслітерація запобігатиме неминучим канцелярським та юридичним непорозумінням, а також стоятиме на сторожі національної гідности українців. |
|
|
Дещо про українців Словаччини |
|
Словаччина внаслідок свого географічного розташування та надзвичайно складних історичних умов є багатонаціональною країною. Тому проблеми етнічних меншин тут завжди на часі, вони не зникають, оскільки не вирішуються. |
|
|
|
|
МУЛЬТИКУЛЬТУРНІСТЬ, МОВНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ, УКРАЇНОНЕНАВИСНИЦТВО? |
|
Частина владного кола Криму вже декілька тижнів переймається новою "страшилкою". Професійні "плакальники" за інтереси російськомовних кримчан (принаймні так вони себе презентують уже понад 15 років) вдають, що налякані, тому й лякають інших "Концепцією державної мови в Україні". |
|
|
УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ У «ВЕСЕЛОЇ КУМИ» |
|
У столиці Приволзького федерального округу Нижньому Новгороді мешкає близько 20 тисяч росіян українського походження. Нижегородські українці 16 листопада 2006 р. відзначили свято єднання народів Росії веселими вечорницями «Україна - ненька, матушка - Росія» |
|
|
ВОЛОДИМИР ДАЛЬ – КОЗАК ЛУГАНСЬКИЙ |
|
У Бібліотеці української літератури в Москві відбувся ювілейний вечір пам'яті творця «Тлумачного словника живої великоросійської мови» |
|
|
РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ЗМІ: ПЛЮСИ Й МІНУСИ |
|
Інтерв’ю з Йосифом Юрчишиним, головою Словацької cпілки журналістів у Пряшеві, записав у Словаччині Микола Чабан, кореспондент газети “Слово Просвіти”. |
|
|
Українські класики по-сербськи: Шевченко, Франко, Довженко |
|
Протягом 2006 року видано три книжки сербською мовою українських літературних класиків. Твори Шевченка і Довженка опублікував Союз русинів та українців Сербії, а збірник про Франка і його зв’язок із сербами надрукувало Сербсько-українське товариство з Нового Саду. |
|
|
Дещо про «Свободу» - унiкальну українську газету |
|
У Сполучених Штатах є чимало українських газет. Їх кількість значно збільшилася з приїздом четвертої хвилі еміграції. Однак, мабуть, жодне видання не має такої довгої історії і такого значення, як газета «Свобода». Вона вважається найдавнішою безперервно друкованою українською газетою у світі. «Свобода» постійно друкується з часу свого заснування 1893 року. Ця газета стала інтелектуальним провідником української громади не лише у США. |
|
|
Унiкальна американсько-українська школа |
|
У приватній українській школі на околицях Детройту цього року вчитель Сергій Пасішник готувався у восьмий раз зустріти старшокласників повної середньої школу при католицькій парафії Непорочного зачаття у містечку Воррен. Кандидат хімічних наук, у минулому викладач Львівської Політехніки Сергій Пасішник викладає в американсько-українській школі фізику, хімію, українську мову та українознавство. |
|
|
Українці в Ольштині |
|
Ольштин, столиця Вармінсько-Мазурського регіону, в грудні минулого року став містом трикратної презентації надбань української громади регіону. Відрадно, що ініціатива вийшла від польських установ – шкіл, бібліотек, осередків культури. Подібне поза Ольштином трапляється дуже рідко. |
|
|
Хліб наш насущний |
|
Наприкінці листопада українська Громада Мурманська провела традиційне свято Хліба. Окрім українців, у ньому брали участь представники саамського і татаро-башкирського національно-культурних об’єднань. Нашу ініціативу підтримав мер Мурманська Михайло Савченко. |
|
|
|
|
Вербичани в Україні |
|
У рамках проекту «Відкриймо для українців українську діаспору», започаткованого Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою університету «Львівська політехніка», нижнєкамську «Вербиченьку» було запрошено в Україну. |
|
|
ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛАХ ВОЄВОДИНИ |
|
Після трьохтижневих канікул у школах Воєводини почалося друге навчальне півріччя. Програмою заплановано факультативне вивчення української мови з елементами національної культури. Цей предмет викладається також у початкових школах Кули, Вербасу, Нового Саду й Сремської Мітровиці. |
|
|
ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГАЗЕТИ "УКРАЇНЕЦЬ В БЄЛАРУСІ" |
|
П’ять років тому вийшов у світ перший номер відновленої газети "Українець в Бєларусі". Це значна подія для членів українських об’єднань, оскільки газета стала основним джерелом інформації, з якого можна довідатися про роботу кожного, хто працює в товаристві. |
|
|
УКРАЇНЦІ В ІТАЛІЇ |
|
І НАВІТЬ ТАМ, ДЕ НЕ ЦВІТЕ КАЛИНА,
ДЕ СЛОВО ЗНЕВАЖАЄТЬСЯ МОЄ,
ВСІ ЗНАЮТЬ: Є НА СВІТІ УКРАЇНА -
НЕ ГРУДКА, А ЗЕМЛЯ З НАРОДОМ Є!
|
|
|
|
НА БАТЬКІВЩИНІ ПИЛИПА ОРЛИКА |
|
Вілейщина, село Косута… Останні роки це місце постійно на слуху, про нього говорять краєзнавці, історики, особливо білоруські вчені українського походження. Край цей щедрий, тут народилися відомі білоруські літературознавці, письменники, художники. І сьогодні тут живуть, працюють талановиті люди, закохані у свій край. |
|
|
Вінок української культури |
|
Гордість Казахстану – різноманітність народів, мов, культур. Кожен з народів прагне зберегти власні історію, звичаї, традиції. Доповнюючи і збагачуючи одна одну, культури і мови створюють своєрідність країни. Тісно вплетений у цей різнобарвний вінок народів і український народ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Річниця часопису "Україна" |
|
"Україна" – одне з найстаріших видань нашої держави, засновником якого був видатний державотворець, вчений та громадський діяч Михайло Грушевський. За своїм брендом журнал немає конкурентів, він унікальний. |
|
|
Українці в Латвії |
|
До XIX століття на території сучасної Латвії українців було досить мало. Поява окремих українців була пов’язана з їх підпріємницькою діяльністю. Крім того, оскільки територія сучасної Латвії повністю або частково в різні часи входила в склад країн з численним українським населенням – Польщі та Росії, то тут можна було зустріти чиновників і солдатів-українців. |
|
|
Ераста Гуцуляка нагородять Орденом Канади |
|
Ераст Гуцуляк – відомий канадсько-український громадський діяч і меценат - одержить найвищу канадську відзнаку – Орден Канади.
Він є засновником і президентом компанії Medical Pharmacies Group, що має мережу аптек у провінції Онтаріо і надає робочі місця для понад шестисот працівників. Компанія є найбільшою у Канаді з доставки ліків у будинки немічних і літніх людей.
|
|
|
Українська громада Австралії наполягає на зміцненні культурних контактів з Україною |
|
Союз Українських Організацій Австралії (СУОА) налагодив контакти з Міністерством культури і туризму України. На зустрічах Голови СУОА Стефана Романіва з заступником міністра культури і туризму Ольгою Костенко та керівниками підрозділів міністерства обговорювалися пропозиції українців Австралії щодо заснування Українського інституту - культурного центру України в діаспорі. На думку австралійських українців, ця установа може бути створена за зразком німецького Гьоте-Інституту чи Альянс Франсез. |
|
|
Українська громада США |
|
Масова міграція з українських земель на Захід має більш як столітню історію, проте, як зазначають дослідники в Україні та США, перші українці проторували шлях до Америки набагато раніше - українські імена можна зустріти як серед засновників першої англійської колонії у Джеймстауні, так і серед учасників Американської революції та громадянської війни. |
|
|
|
ДНІ ШЕВЧЕНКА В ПРИДНІСТРОВ’Ї |
|
Перший місяць весни у Придністров’ї дзвенить не лише радісними струмками. Природу від зимового сну пробуджують спочатку молдавські, а за ними й українські мелодії, які споконвіку сплітаються в єдиний різнобарвний віночок. Перша декада місяця була прикрашена молдавськими піснями й легендами про хоробрих героїв, які багато років приходять з молдавським святом “Мерцишор”. А паралельно в школах Кам’янського району, де вивчається українська мова, проходили шевченківські читання, а разом із ними й відбіркові тури прихильників поезії Шевченка для участі переможців у загальному святі. |
|
|
50 років зорганізованої діяльності українців у Польщі |
|
Внаслідок операції “Вісла”, проведеної 1947 року, українців виселено з родинних земель у Південно-Східній Польщі на північні і західні терени країни. Найчисленніші групи українського населення утворилися в теперішніх воєводствах (відповідники українських областей): вармінсько-мазурському, дольношльонському (Нижня Сілезія) і західнопоморському. Частина українців уникнула депортації, а деяким вдалося повернутися на рідні землі після 1956 року. Тому в прикарпатському та малопольському воєводствах є великі групи української національної меншини. |
|
|
УКРАЇНЦІ В БІЛОРУСІ |
|
Українсько-білоруські відносини мають давню історичну основу, хоча на різних етапах вони складалися неоднозначно. Багато імен українців назавжди ввійшли в історію Білорусі: це уславлений гетьман і полководець Костянтин Острозький, відомий тим, що 1514 року під Оршею здобув тріумфальну перемогу над військами московського великого князя Василія III; Богдан Хмельницький, визвольну боротьбу котрого підтримували білоруси в Брагіні, Лоєві, на Гомельщині, Берестейщині, у Пінську, Турові; Пилип Орлик, автор першої Конституції України, що народився в селі Косута (тепер – Мінська область) і чиє життя було тісно пов’язане з Білоруссю. |
|
|
Що осягнув СУСН за попередній рік |
|
Основна мета діяльності Союзу українських студентів Німеччини – представлення і захист інтересів українських студентів перед німецькими, європейськими публічно-правовими інстанціями, громадськими організаціями та приватними підприємствами в Німеччині та перед українською спільнотою. СУСН реалізовує цю мету шляхом обміну інформації зі студентами з України на теми "Навчання. Практика. Робота. Проживання" під час регулярних зустрічей, семінарів, конференцій та спільних поїздок.
Особливу увагу СУСН приділяє поширенню правдивої інформації про Україну як в усій Німеччині загалом, так і між студентами німецьких вишів. Це забезпечується тісною співпрацею з різними організаціями в Німеччині.
|
|
|
ВЕЛИКОДНЄ СВЯТО В "ШАНИРАКУ” |
|
Найвеличнішим святом християнства вважається свято Великодня. Цього дня тріумфує природа, святкуючи перемогу життя над смертю - воскресіння з мертвих Ісуса Христа і весняне пробудження світу. За повір'ям, у цей день грає веселкою і посміхається сонце, вода в ріках стає цілющою. Говорять, що на коротку мить Бог відкриває небо, і тоді може збутися будь-яке бажання людини, якщо вона має чисті помисли. |
|
|
Згуртувати, підтримати, розповісти… |
|
«Українська газета в Італії» – незалежне інформаційно-аналітичне видання, засноване видавничим домом «Іноземці в Італії» уже понад півтора року тому. Ця газета відіграє роль інтелектуального провідника для громади, адже це – єдина повністю україномовна газета, яка розповсюджується на території Італії накладом 20 000 примірників. |
|
|
|
Особливості навчального процесу в українських школах США |
|
З плином часу, зміною історичних реалій освітня місія українських шкіл у США еволюціонувала від просвітництва через навчання письму в перших школах українознавства початку ХХ ст. до збереження етнічної ідентичності засобами мови навчання в школах, культивування окремих елементів культури, дотримання обрядовості в сучасних умовах. При цьому духовна місія – через українські школи і церкви виховати молодше покоління в любові до України і її народу – лишилася незмінною. Далеко від історичної батьківщини збереження української мови стало важливим культурним і педагогічним завданням.
|
|
|
ТРЕТЯ РІДНОМОВНА ШКОЛА В ІТАЛІЇ |
|
В італійському місті Пескара відкрито українську недільну школу імені Івана Франка. Заснувала навчальний заклад Культурна асоціація “Україна” за підтримки посольства України в Італії та місцевої влади. |
|
|
Вечір Оксани Петрусенко в столиці Удмуртії |
|
Оксана Андріївна Петрусенко сім років свого життя (1927- 1934) присвятила Поволжю. Вона жила і працювала в Казані, Єкатеринбурзі, Самарі. Це був один із найплідніших періодів у її надзвичайному творчому шляху – час становлення її як співачки, акторки.
|
|
|
|
Квиток у рабство |
|
Ще донедавна Західна Європа здавалася землею обітованою. Поїхати туди для українців було заповітною мрією. Проте дехто з тих, кому “поталанило”, вже ніколи не повернеться додому.
Із приходом до влади в Італії лівоцентристського уряду в країні почали уважніше ставитися до проблем, які раніше ігнорувалися. Перед очима громадськості постала реальність, якій, здавалося б, не місце в демократичній західноєвропейській державі. Цю проблему називають новітнім рабством.
|
|
|
|
Польоти мавки уві сні і наяву |
|
Небанальність рішення, щирість і віддача акторів, цілісність задуму та органічність його втілення, яскрава театральна форма змусили зазвучати хрестоматійний сюжет про любов лісової Мавки та сільського парубка Лукаша дивовижно свіжо, вкотре переконуючи в геніальності написаного Лесею Українкою. Втілив у життя цю п'єсу, надзвичайну за глибиною та красою слова, Український фольклорний театр «Берегиня», у серці Італії – місті Римі. |
|
|
|
Українська бібліотека як Fata-morgana |
|
Звільнення Юрія Кононенка - факт знаковий. Розгром Бібліотеки української літератури триває. Хоча ні, термін не зовсім правильний. Розгром (шляхом реорганізації) саме не вийшов. Іде руйнування бібліотеки. Поки тільки кадрове. |
|
|
Чи потрібна українцям така демократія? |
|
Редакція сайту одержала досить суперечливі відгуки на есе Миколи Чупріна. Пропонуємо вашій увазі роздуми автора над проблемами демократії в Україні. А тим, хто до нас звернувся, нагадуємо, що редакція сайту залишає за собою право поділяти чи не поділяти думки дописувачів. |
|
|
|
„Я мусила написати цю книгу!” |
|
Фразу „Я мусила написати цю книгу!” українка Євгенія Сакевич-Даллас повторює на сторінках своїх спогадів часто. Зізнаючись, що писати їй було страшенно важко, що людина (так закладено в самій психіці, в самій природі) схильна до якогось часу витісняти з пам’яті страшні сторінки пережитого просто для того, щоб могти жити далі, пані Євгенія мов підстьобує цією фразою сама себе, бо усвідомлює, що велику правду про нечувані злочини комуністів мусить сказати кожен, хто дивом усе те пережив. Бо надто багато не пережили... Бо надто мало світ знає про те, що таке комуністичний режим ізсередини не призначена „на експорт” ідеологічна „мильна булька в красивенькій обгорточці”, а мільйони невинних жертв! Цілі народи! |
|
|
На заробітки по... депресію |
|
Понад два мільйони українців постійно перебувають на заробітках за кордоном. Таку цифру називають українські соціологи. Натомість неофіційна статистика вказує на сім мільйонів осіб. Достовірних офіційних даних про те, скільки ж наших співвітчизників заробляють гроші за кордоном, немає. |
|
|
Якою буде Бібліотека української літератури? |
|
Пристрасті навколо Бібліотеки української літератури у Москві, здається, стихли і, нарешті, можна підвести деякі підсумки. Стає очевидним, що бібліотеку поки-що не закриють. Але сьогодні, мабуть, ніхто вже не сумнівається якою вона буде, або має бути з позиції її господарів. Малоросійською! Не БУЛ, а БМЛ! Такою її хочуть бачити нові співробітники бібліотеки, московської мерії і вище. На нашому сайті були представлені усі погляди на проблеми БУЛ як з однієї, так і з другої сторони. Маємо повний спектр думок, включаючи позицію президентів двох країн. Корисною, все-таки, є ідея плюралізму, бо тільки у таких умовах можна робити зважені висновки. |
|
|
|
|
„Единственно правильная” історія та формування політичної нації |
|
Стало вже традицією періодичне оприлюднення МЗС Росії безапеляційних заяв щодо „перекручення” офіційним Києвом історичних фактів, які стосуються спільного історичного минулого, та намагання втягнути українців у „штучну, надуману конфронтацію з Росією”. |
|