Шановний пане Голово УВКР!

            Існування організації УВКР породжує надію на те, що антиукраїнські заходи червоного Кремля, зокрема лінгвоцидне стирання українців як окремого етносу, будуть зупинені, а “розкручений” українофобами процес розмивання  нашої мови - обернено.

            Дбаючи про злиття усіх національних мов в одну для швидкісного створення  “соловецького народу”,  кремлівська камарилья особливу увагу приділяла українцям та їхній мові. Я не буду перелічувати усіх підступних методів, спрямованих на досягнення цієї мети, а зупинюся на транслітерації – відтворенні українських прізвищ іншими алфавітами та іноземних прізвищ українською абеткою.

            Хто-хто, а УВКР має до цього відтворення прямий стосунок,  оскільки співпрацює з українцями, розсіяними  по всьому світу. Правильна і єдина транслітерація запобігатиме неминучим канцелярським та юридичним непорозумінням, а також стоятиме на сторожі національної гідности українців.

            Головна хиба сучасної транслітерації полягає в тому, що нам накинуто російські варіанти,  які не  підходять нам.  

            Літера Г

            У багатьох мовах – у тому числі й українській – є два звуки - G /Ґ/ та H /Г/. Через тупість наших чинуш ці звуки завдають клопоту багатьом, хто відтворює їх  тим чи іншим алфавітом. Якщо порівняти вимову цих звуків у нашій та европейських мовах, то латинський звук Н по-нашому звучить як Г: Hamburg – Гамбурґ,  Hoffman – Гофман, Havana – Гавана. Саме так наші попередники до 1933 року й передавали цей звук.

             Потім Кремль змінив цю розумну практику. Чому?. Бо в російській офіційній мові нема звуку Г (українського), і російські мовознавці латинське Н транскрибують як Х:  Helsinki – Хельсинки, Hussein – Хуссейн, Hanna - Ханна. Дбаючи, щоб між українською та російською мовами не було “различия”, цю транслітера-цію, всупереч логіці й здоровому глузду, запровадили і в українській мові. Було приписано: під страхом бути звинуваченим у нацоналізмі писати Хусейн, Ханна, секондхенд, хеппі енд тощо.

            Така “всесоюзна” транскрипція суперечить правильній вимові цих слів у мовах, звідки їх запозичено. Там вони звучать Гусейн, Ганна, секендгенд, геппі енд.

            Літера Ґ

Свого часу віце-президент США Al Gore /Ал Ґор/ приїхав до Києва. На летовищі   журналісти називали його Ал Гор. А слово Whore (вимовляється Гор) по-англійськи означає „повія”. Отже, помилка в транскрипції може викликати небажані наслідки, аж до дипломатичних демаршів. Чому так нарекли Ґора в Києві? Бо, зливаючи усі мови в одну -  “соловецьку”, Кремль подбав, щоб з нашої азбуки було викинуто букву Ґ як націоналістичну.  

“Усесоюзна” транскрипція спотворює і нашу мову. Сьогодні наш побут  розширює Інтернет, який  невдовзі буде охоплювати  все ширші кола населення. Інтернет послуговується адресною системою в латинській транскрипціі,  в якій  українські імена й прізвища звучать для іноземців неправильно і навіть карикатурно. Прізвище Григурко, наприклад, в E-mail адресі фігурує як Grygurko@. Тобто для іноземця українець Григурко має звучати Ґриґурко. Чи ж це не спотворення прізвища? Або в закордонному паспорті українки Ганни її ім’я записано як Ganna, тобто Ґанна.  Чи ж не знущання? Але сьогоднішні транслітераційні правила, скопійовані з колоніальних часів, вимагають саме такого написання. То чи може це толерувати кожен, хто має хоч трохи національної гідности?

            Сьогодні звук Ґ у нашій абетці відроджено, але правила транслітерації, які вживають в Україні для відтворення іноземних прізвищ,  лишилися колоніальні. У транскрипції іноземних прізвищ, міст, річок звуку Ґ не практиковано. Чому? Бо досі не переборені малоросійська та імперська ментальність у наших чинодралів і науковців.

            Сьогодні Україна й українці встають з колін. Це вставання вимагає ліквідації усіх  антиукраїнських рис, прищеплених  нам за часів “дружби народів”.  Але те, що легко сказати, не легко здійснити. Усе впирається у байдужість до національної культури та гідности високих достойників з числа колишніх колоніальних науковців та адміністраторів.

            Я вважаю, що така організація, як УВКР, має всі підстави порушити питання транслітерації наших та іноземних назв на державному рівні, починаючи з Президента. Це проблема всеукраїнського інтересу,  оскільки накинуті нам риси, які заплутують  відносини зі світом, перешкоджають нашому існуванню як окремої етнічної одиниці, виставляють перед світом недолугими й неписьменними.

            Не думаю, що наведені факти для Вас – новина, і не виключаю, що УВКР уже порушила цю проблему перед належними інстанціями або збирається це зробити. У такому разі мій забіг буде  просто нагадуванням.

            З повагою,

                                                                                              Святослав Караванський

24.09.06