УКРАЇНЦІ В БІЛОРУСІ

Українсько-білоруські відносини мають давню історичну основу, хоча на різних етапах вони складалися неоднозначно. Багато імен українців назавжди ввійшли в історію Білорусі: це уславлений гетьман і полководець Костянтин Острозький, відомий тим, що 1514 року під Оршею здобув тріумфальну перемогу над військами московського великого князя Василія III; Богдан Хмельницький, визвольну боротьбу котрого підтримували білоруси в Брагіні, Лоєві, на Гомельщині, Берестейщині, у Пінську, Турові; Пилип Орлик, автор першої Конституції України, що народився в селі Косута (тепер – Мінська область) і чиє життя було тісно пов’язане з Білоруссю. Та й демографічна статистика свідчить, що у Білорусі завжди був вагомий відсоток українського населення. Сьогодні українці тут посідають третє місце серед національних меншин – 2,4% (237 тисяч осіб). Слід також зазначити: 42% із них визнають українську мову рідною. 95% українців Білорусі мають вищу, середню й неповну середню освіту, а 2,5 тисячі з них — науковці. Із загальної кількості докторів і кандидатів наук республіки 30% – етнічні українці. За місцем проживання чисельність української діаспори розподіляється так: Брестська область – близько 57 тисяч, Вітебська – 21, Гомельська – 50, Гродненська – 21, Мінська – 25, Мінськ – 39, Могилівська – 21 тисяча.

Отож немає нічого дивного в тому, що після розпаду СРСР і зростання національної самосвідомості представників різних народів колишнього Союзу розпочалося формування та реєстрація громадських об’єднань у Республіці Білорусь. Нині Мін’юстом цієї країни та управліннями юстиції облвиконкомів зареєстровано п’ять українських об’єднань, які представляють 10 громад і чотири центри розвитку української самобутності в Білорусі. Це українські організації Брестської області («Берегиня»), міське культурно-освітнє товариство «Барвінок» у Гродно, Центр української культури «Січ», мінське культурно-освітнє товариство «Заповіт» і Всебілоруське громадське об’єднання українців «Ватра». До останнього, крім «Заповіту», входять також центри «Краяни» й «Обрій» у Мінській області, «Верховина» (Гомель), «Дніпро» (Могилів), «Родислав» (Вітебськ). Крім того, діють незареєстровані земляцтва в Слуцьку. Така розвинена мережа українських товариств дає можливість посольству України в Білорусі проводити активну роботу на території всіх шести областей країни. А тісна співпраця з Міністерством культури й Комітетом у справах релігій і національностей при Раді міністрів РБ, Центром національних культур, органами місцевого самоврядування допомагає якнайширшому використанню організаційних і фінансових можливостей при задоволенні культурних, освітніх та інших потреб білоруських українців.

Треба сказати, українська діаспора в Білорусі досить активна. Здобули популярність щорічні колядні вечори, які відбуваються за її участі в Республіканському театрі білоруської драматургії. Відкриваються виставки білоруських художників українського походження, проходять літературно-художні вечори. Звісно ж, особливо відзначається пам’ять Великого Кобзаря, котрому поставлено пам’ятники в Мінську та Слуцьку, а погруддя — у Бресті, Гомелі й Могилеві. У лютому 2004 року за підтримки Мінського міськвиконкому на одній із центральних вулиць білоруської столиці відкрито меморіальну дошку на честь Лесі Українки.

Окремої розмови варта робота українського дипломатичного відомства з увічнення пам’яті гетьмана Пилипа Орлика. Нині на базі Білоруського об’єднання українців «Ватра» працює громадська комісія, у складі якої — члени президії об’єднання, а також відомі в Білорусі архітектори, учені, інші представники білоруської інтелігенції. Після відповідних переговорів українського посольства з адміністративним керівництвом Мінська облвиконком готовий прийняти відповідне рішення, якщо українська сторона гарантує фінансування проекту.

Досить багато робиться для відродження в Білорусі україномовних груп як у школах, так і в середніх і вищих навчальних закладах. За допомогою посольства України в РБ студенти українського курсу Білоруського держуніверситету проходять навчальну практику в Львівському національному університеті. Торік вони стажувалися в Київському національному педуніверситеті ім. Драгоманова. 1994 року було підписано угоду між Волинським і Брестським держуніверситетами, згідно з якою відбувається регулярний обмін студентськими групами вишів, спільна участь у семінарах і науково-практичних конференціях. Студенти курсу українського відділення філологічного факультету Брестського університету торік проходили в Луцьку практику в діалектологічній експедиції, а студенти третього курсу — науково-методичну практику в Шацькому районі.

Діє міжвідомча угода «Про співробітництво між філологічним факультетом Львівського національного університету ім. І. Франка й філологічним факультетом Білоруського держуніверситету на термін до 2008 року». Відповідно до неї відбувається обмін викладачами та студентськими групами, науковою й методичною літературою тощо. За пропозицією посольства львівська обласна адміністрація та Львівський університет беруть шефство над підготовкою навчальних та інших програм для відділення української філології, яке відкрилося в БДУ. А на базі філологічного факультету цього закладу відкрито кабінет української філології, обладнаний за допомогою українського посольства аудіо- та відеоапаратурою, зібрано велику бібліотеку. Національна радіокомпанія України надіслала для фонотеки звукові матеріали: українську сценічну пісенну класику. Але, на жаль, усе ще необхідна спонсорська допомога з України для комплектування бібліотек Білорусі українською літературою, а також підручниками й посібниками для учнівської та студентської молоді, що вивчає українську мову.

Говорячи про роботу зі створення позитивного іміджу України в Білорусі, не можна не відзначити випуск газети «Украинец в Беларуси», яка висвітлює не лише внутрішні проблеми, а й життя в Україні. Посольство України в РБ разом з об’єднанням українців «Ватра» підготувало рукопис книжки «В боях за синеглазую Беларусь», де наведено 129 коротких оповідань (із фотографіями) про тих синів і доньок української землі, чиї імена увічнено в Білорусі.

Юрій ВОЛОШИН
()