Всеукраїнський форум інтелігенції

27 березня 2008 року в Національній опері України за участю Президента України Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, народних депутатів, представників виконавчої влади, громадських організацій відбувся Всеукраїнський форум інтелігенції. Форум, у роботі якого брала участь і численна делегація від УВКР, ініційований Національною радою з питань культури і духовності при Президентові України та Конгресом української інтелігенції.

Учасники форуму, який зібрав близько 1200 представників з усіх областей України, українських громад з Росії, Казахстану, Азербайджану, Іспанії, Німеччини, Канади та інших країн світу, обговорили проект Концепції гуманітарного розвитку України. Концепцією визначено пріоритети гуманітарного розвитку, а саме: формування нової якості життя, створення суспільства знань, підтримка соціальної активності громадян і розвиток громадянського суспільства, а також культурна і політична консолідація українців як європейської нації. Документ попередньо пройшов обговорення на громадських слуханнях в усіх областях України, Криму, містах Києві та Севастополі.

Відкриваючи Форум, Президент України Віктор Ющенко „У цій залі зібрався квіт української інтелігенції... Але головне – фіналом нашої сьогоднішньої зустрічі може бути прекрасна робота, яка не буде закінчуватися цим зібранням”. На його переконання, в Україні має бути проведена найактивніша дискусія з усіх актуальних питань гуманітарної політики. У цьому контексті Глава держави наголосив на важливості співпраці влади та громадських ініціатив.

У виступі на форумі Президент України насамперед наголосив, що політична стабільність має бути пріоритетом для більшості Верховної Ради. Він підкреслив, що якою б не була важкою демократична більшість, робитиме все, щоб вона трималась, щоб вона була ефективною і діяльною. Президент також звернув увагу на те, що діалог, який відбувається останні 12 місяців в парламенті на жаль не завжди продиктований загальнодержавними цілями і темами. Вони, на думку Глави держави, є амбітними персональними цілями, і тому нація повинна з кожним днем все рішучіше виступати за основи формування політичної стабільності як такої. Без цього ніколи не вистачить ні сил, ні часу, ні ресурсу говорити про те, що потрібно людині.

Президент України Віктор Ющенко вважає принизливим дослухатися до думки інших країн щодо інтеграції України в НАТО. За словами Президента, жодна з країн, які набули свою незалежність протягом останніх 20 років, не обрала іншу модель безпеки як колективна безпеку. Як підкреслив Глава держави, приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО – це лише передумова до тієї фундаментальної відповіді, яку дасть нація через декілька років тим, хто сумнівається в позитивних наслідках приєднання країни до Альянсу. Глава держави зауважив, що жодної загрози для інших країн інтеграція України в НАТО не несе і підтвердив готовність нашої держави надати будь-які гарантії стосовно цього питання.

Президент оцінив як „амбітну” змістовну частину проекту Концепції гуманітарного розвитку, який винесений на обговорення учасників зібрання. На його думку, після внесення змін і доповнень до документа, це питання має бути поставлене в усіх регіонах: „Безумовно, від цієї роботи повинні протекти сотні потічків по кожній території – що ми можемо в порядку денному зробити для реалізації цієї Концепції”.

Отож, на думку Глави держави, повинна бути проведена активна робота на всіх рівнях – центральному і регіональному по темі основ украънської гуманітарної політики. Сьогодні, констатував він, Україна має непросту ситуацію практично щодо кожної складової такої політики – мовному питанню, культурі, інформаційному просторі, музейній справі, освіті, охороні здоров’я, екології. На його переконання, перед нацією, що століттями жила без власної державності, в умовах заборони рідної мови та переписаної історії, стоять „колосальні виклики”, які  „тільки сьогоднішня інтелігенція може найглибшим чином сприйняти і як своє домашнє завдання, і як ту колосальну роботу, яку треба вести в українському суспільстві”. Тому велике сподівання Президент покладає на те, що сьогоднішня робота – це початок надзвичайно потрібної, важливої для національних перспектив справи. Глава держави запевнив, що робитиме все залежне від нього заради того, щоб робота демократичних сил була ефективною.

Суспільство має чітко усвідомлювати, підкреслив Глава держави, що основою, ядром ідентичності Української держави є українська культура, мова, історична традиція та національна ментальність. „Відродження української нації як єдиного і повноправного організму має охоплювати увесь наш народ, усіх громадян України незалежно від походження, географії, віри чи політичних поглядів”, – зазначив він. Водночас Президент констатував, що політика держави в цій сфері є недостатньо рішучою та ефективною. Отже, стратегічне завдання полягає в тому, щоб сформувати єдиний український гуманітарний простір. А провідна роль у цій надзвичайно важливій справі, з погляду Глави держави, безумовно, належить інтелектуальній і творчій еліті нації.

Українська мова має отримати масштабну, вичерпну і повноцінну державну підтримку, оскільки сьогодні ще не подолані соціально-психологічні стереотипи і деформації у мовному питанні, а українська мова не функціонує повною мірою у багатьох сферах життя суспільства та регіонах країни. Як зазначив Президент, це особливо чутлива тема, на якій дуже часто спекулюють. „Коли ми говоримо про успіхи нашої материнської мови, ця політика не направлена проти російської чи будь-якої іншої мови. Це не політика „проти”. Це є політика розвитку власної національної мови в рамках національного законодавства і Конституції”, – сказав він. Як позитивний приклад В.Ющенко відзначив успішні зрушення у використанні державної мови у сфері кіноіндустрії, попри численні дискусії, якими супроводжувався цей процес.

Президент України також висловив сподівання, що Російська Федерація передасть Україні прах видатного режисера Олександра Довженка. Він, зокрема, розповів, що під час зустрічі з російським Президентом Володимиром Путіним поставив питання про перенесення праху Довженка до України. Адже про це йшлося в заповіті самого Довженка. Переговорний процес, який розпочався і, до речі, його підтримує родина кінорежисера, як сподівається український Президент, стане хорошим прецедентом. Це буде добрий жест з російського боку, який буде надзвичайно позитивно оцінений українською нацією.

Голова Національної ради з питань культури і духовності член Президії УВКР Микола Жулинський зазначив, що основною метою форуму є обговорення проекту Концепції гуманітарного розвитку України. „Людина – це найпродуктивніший національний ресурс. Саме це і є основною ідею Концепції”, – сказав М. Жулинський. На його думку, основним завданням гуманітарної політики держави має стати духовне виховання особистості протягом усього життя. „І це не заклик до влади, а принципова вимога”, – підкреслив він.

Поява Концепції гуманітарного розвитку свідчить про граничну міру суспільної потреби в чіткому з’ясуванні становища в гуманітарній сфері та в пошуку виходу із загрозливої кризи. На цьому наголосив, виступаючи на Всеукраїнському форумі інтелігенції, академік Національної академії наук України Іван Дзюба. Він відзначив, що в Україні є кілька ґрунтовних проектів, створених різними групами фахівців, щодо розвитку української культури. Вони спрямовані в одному напрямку – оздоровлення гуманітарних аспектів життя суспільства, зростання його інтелектуального та культурного потенціалу, гармонізації національних і мовних відносин, створення умов для повнішої самореалізації особистості кожної нації. У цьому контексті він наголосив на слабкості законодавчого, інституційного, організаційного, фінансового забезпечення цих програм історичної ваги, здійснення яких потребує координації і зусиль усього суспільства.

Виступаючи на форумі, голова Конгресу української інтелігенції член Президії УВКР, голова Товариства „Україна – світ” Іван Драч звернувся до учасників форуму із закликом використати його проведення для відновлення роботи Конгресу української інтелігенції і його осередків, а в тих областях, де їх немає, їхнього створення. „Праця над гострими проблемами, які сьогодні обговорюються на форумі, цього вкрай потребує”, – підкреслиі він.

Звертаючись до Президента України Віктора Ющенка, а також учасників форуму, Іван Драч наголосив на необхідності реалізації реальних практичних дій. Він нагадав, що в Україні й досі немає пам’ятника жертвам голодомору, що й дотепер не розпочато будівництво нового корпусу Національного художнього музею України. На його переконання, нині є також надзвичайно актуальним створення в Україні музею Олександра Довженка.

Член Президії УВКР, генеральний секретар Світового конгресу українців Віктор Педенко в своєму виступі на форумі наголосив, що найбільшою проблемою для українців у державах Північної Америки та Європи є асиміляція, і без підтримки України діаспора не виживе. „З боку України для допомоги потрібні відповідні зусилля, як з організацією бібліотек, виданням підручників, газет, випуском інформаційних передач тощо”. Він ще раз підкреслив, що закордонне українство, яке налічує понад 25 млн. осіб, працює на всіх рівнях в ім’я своєї Батьківщини – України.

Переконаний у необхідності проведення таких заходів як Всеукраїнський форум інтелігенції, В. Педенко зазначив, що такі заходи вкрай необхідні, оскільки на них уточнюються національні пріоритети. За словами генерального секретаря СКУ, для нього особисто важливо, що у доповіді Президента України Віктора Ющенка на Всеукраїнському форумі інтелігенції було конкретно сказано про відносини материкової України та українців зарубіжжя. На думку В. Педенка, дуже важливо, що Президент України потрактовує зарубіжне українство не як якусь окрему етнічну групу в інших державах, а як рівноправних членів великої української родини, тільки з певним специфічним статусом. „У діаспорі є відчуття, що керівники Української держави добре розуміють, що світове українство – це потужне світове українське лоббі, яке може відчутно впливати на політику різних держав щодо України”, – наголосив генеральний секретар СКУ.

Він також висловив підтримку четвертій хвилі еміграції з України, оскільки мігранти та заробітчани нової хвилі мають національні потреби, які Україна зобов’язана допомогти їм задовольнити. „А ще є також різні юридичні формальності, пов’язані з їхнім статусом, що їх Українська держава також має допомогти розв’язати”, – застеріг він.

Завершуючи обговорення на Всеукраїнському форум інтелігенції Концепцією гуманітарного розвитку Микола Жулинський заявив, що роботу над нею буде продовжено. Перед тим, як подати її на розгляд і затвердження Президента України, її буде опрацьовано з урахуванням усіх пропозицій, що надійшли, і всіх побажань, які прозвучали на форумі.

М. Жулинський схвально відгукнувся про пропозицію братів Капранових щодо налагодження співпраці інтелігенції з обласними та районними радами з метою разом активно формувати гуманітарний простір. Він додав, що по кожному розділу Концепції будуть проведені додаткові слухання в Києві. М. Жулинський також висловив переконання, що прийняття Концепції гуманітарного розвитку України, а в перспективі і Концепції кожної області, міста і району, корінним чином змінить ситуацію в державі.

28.03.2008 р.

Віталій Зуєв,

заступник голови секретаріату УВКР