Дослідження стану і тенденцій розвитку українських громад є провідним напрямом у діяльності багатьох відомств, організацій і центрів, що визначають зв’язки з зарубіжним українством серед своїх пріоритетів. Відповідна інформація збирається і опрацьовується в Міністерстві закордонних справ, Державному комітеті з питань національностей та міграції, Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України, Науково-дослідному інституті українознавства МОН України, Центрі українознавства при Київському національному університеті ім.Т.Шевченка, Товаристві «Україна-Світ», об’єднанні «Українська взаємодопомога», Інституті досліджень діаспори та ін.

Однак у більшості випадків ідеться переважно про статистичну або довідкову інформацію та експертні оцінки фахівців, що мають прикладне значення. Осмислення явища сучасної української діаспори; всебічний моніторинг українського життя в світі; стратегічні розробки щодо розвитку зв’язків з діаспорою та активнішого її включення в процеси національно-державного будівництва, утвердження українських інтересів на міжнародній арені й досі лишаються справою майбутнього. Щодо всіх перелічених завдань є певні намітки і напрацювання у різних організацій та окремих ентузіастів української справи. Але до цілісної й послідовної постановки проблеми ще тільки наближаються провідні науково-аналітичні інституції України. І це зайвий раз засвідчує необхідність координації і поєднання зусиль усіх зацікавлених у дослідженні діаспори сторін.

Зрозуміло, що не охопила протягом звітного періоду всього означеного вище проблемного поля і дослідницька діяльність Секретаріату УВКР. Тим більше, що власне наукові та інформаційно-аналітичні підрозділи в його структурі нині відсутні. Однак замовлення на такий вид діяльності формується в ході статутної діяльності УВКР природно і невідворотно.

Дослідницька складова була дуже вагомою в проекті координаційно-ознайомчих поїздок, зокрема регіонами Російської Федерації. Тож закономірно, що на попередньому етапі його реалізації була проведена велика конференція «Українська діаспора Росії: стан, проблеми, перспективи» (Київ, грудень 2003 р.). Вивченя стану українських громад було продовжено і в ході поїздки делегації УВКР до регіонів Центрального і Західного Сибіру в жовтні 2004 р.

Вивчення українських громад, що тісно переплетене з налагодженням контактів між діаспорними і вітчизняними організацями, є доволі перспективним напрямом роботи, яким можуть займатись не тільки київські, але й регіональні ентузіасти. За нашими відомостями, традиції подібних експедицій існують вже у науковців Луцька, Сум, Луганська, Чернівців, Одеси. Цього року Секретаріат УВКР допоміг в організації дослідницької експедиції київської молоді зі “Студентського Братства Св. Володимира” до українських поселень на Берестейщині (Білорусь).