Подія, що сталася влітку 1944 року в прикарпатському селі Сприня, й донині лишається значною віхою національної історії. Вона означує собою той щабель розвитку самосвідомості, стратегічного мислення й організованості українського визвольного руху, стояти нижче якого українські патріоти не мають права й сьогодні.
Усвідомлюючи видатну роль УГВР, вшановуючи далекоглядність, талант і патріотичну самопожертву її засновників і провідників, ми мусимо винести два найважливіші уроки з їхньої діяльності:
Перший – об’єднання українських патріотичних сил можливе і необхідне, особливо, в переломні та кризові моменти життя нації.
Другий – запорукою успіху українського руху є його відкритість, демократичність, націленість у майбутнє, що реалізується у виборі найсучасніших методів і принципів діяльності.
У нас немає сумнівів у тому, що нинішній момент в історії незалежної України є важливим у контексті національної історії. Сьогодні визначається обличчя нашої нації, місце нашої держави в колі цивілізованих народів, основні норми й цінності, якими керуватимуться наступні покоління українців. Тому на кожного з нас покладається величезна відповідальність за подальшу долю нашого народу.
Звертаємося до всіх патріотичних сил із закликом об’єднати свої дії й можливості навколо ключових завдань національного становлення:
– виховання молодого покоління;
– опанування власного інформаційного простору;
– зміцнення відповідальної перед народом державної влади;
– утвердження української мови;
– забезпечення авторитету й престижу України та українців у світі.
Закликаємо провідні українські громадські організації, що стоять на позиціях патріотизму, демократії, захисту прав і свобод людини, створити постійно діючий координаційний орган, який діятиме на принципах відкритості, рівноправного партнерства, пріоритету національних інтересів над особистими амбіціями, корисливістю й груповим егоїзмом.
Україна чекає наших дій. Будьмо гідними свого минулого й здобудьмо собі власною працею краще майбутнє! |