УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА
UKRAINIAN WORLD COORDINATING COUNSIL
 ПРО УВКР  СТРУКТУРА УВКР  НОВИНИ  ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ  УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР  ГОЛОВНА
ПРО УВКР
СТРУКТУРА УВКР
ДІЯЛЬНІСТЬ УВКР
ФОРУМИ УКРАЇНЦІВ
ВІСНИК УВКР
ФОТОГАЛЕРЕЯ
АРХІВ РАДІОПЕРЕДАЧ
ПОШУК


НОВИНИ
4-й Всесвітній Форум Українців став історією
2006-09-05

4-й Всесвітній Форум Українців став історією

(суб’єктивні враження делегата)

 

Форум відбувся 18-20 серпня цього року, хоч мав пройти ще минулого. Причини його перенесення зрозумілі - «клінч» у владних структурах, який продовжується вже кілька років. В такі часи не до громадських організацій. Такі події, при всіх інших чинниках, про які спробую сказати далі, висвітлюють тенденцію зміни настроїв української спільноти, які мали б стати суттєвим важелем впливу на ситуацію в Україні.

А чому до настроїв діаспори треба прислухатися? Перш за все тому, що вона не ангажована ні економічними, ні політичними інтересами в Україні.  На відстані всі українські проблеми виглядають рельєфніше.  До того ж настрої діаспори східної і західної фактично співпадають в усіх аспектах. Як представник східного (російського) крила діаспори не перестаю повторювати, що готовий підписатися під оцінками політичної ситуації в Україні, поставленими  Аскольдом Лозинським – президентом Світового Конгресу Українців, який представляє західне крило. Адже до сих пір у деяких українських політиків (і попередніх президентів) зберігаються релікти страху епохи залізної завіси:  підозри до представників західної діаспори як до «агентів проклятого капіталізму». Пригадую як на попередньому Форумі Аскольду  Лозинському довелося  відповідати Леоніду Кучмі, який публічно, в ЗМІ, просив діаспору не вчити українську владу, а краще допомагати їй матеріально.  Президент СКУ тоді назвав цифру 200 млн. доларів, які потратила в перші роки незалежності західна діаспора для нової української держави. Було названо також багато гуманітарних програм,  кошти яких були, м’яко кажучи, не дуже ефективно реалізовані тодішнім урядом.

А які настрої переважали на Форумі?  Всі були стривожені недавніми подіями, пов’язаними з формуванням нового уряду, в якому більшість постів зайняли представники  недавньої опозиції. Хто із нас  не хотів би, щоб в Україні була єдина українська помісна церква, яка сіяла б добро і злагоду в своєму суспільстві, а не служила сусідній державі і не сіяла розбрату. Хто із нас не хотів би, щоб в  нашій історичній Батьківщині був єдиний український інформаційний простір, котрий  сьогодні в значній мірі контролюється сусідньою державою, яка ретельно береже свої терени від проникнення іноземних джерел інформації. І, взагалі,  хотілось би приїздити в цивілізовану демократичну європейську країну, де поважали б своїх славних предків, які ціною свого  життя виборювали ту саму незалежну державу, якою сьогодні так хочуть керувати люди, готові  зробити її провінцією іншої країни. 

Попри всі організаційні негаразди відбулося головне – ми знову показали свою єдність з історичною Батьківщиною, солідарність з тими політичними силами, які ведуть Україну по шляху прогресу, до більш справедливого демократичного суспільства. Цей шлях вибрав нинішній Президент Віктор  Ющенко, який приділив Форуму  багато уваги. Зустрівся в неформальній обстановці з лідерами діаспори, відверто розповів про ситуацію в Україні. На відкритті Форуму багатотисячний зал палацу «Україна»  зустрів Президента довгою овацією. А він пішов не на сцену, а скромно сів посередині залу, де просидів офіційну частину першого дня Форуму.

Всі головні виступи на пленарному засіданні були, на відміну від попередніх Форумів, відвертими і змістовними, без закритих тем. Вперше ми відчули всебічну підтримку від Президента, МЗС і Міністерства культури і туризму.  На жаль, голова нинішнього уряду Віктор Янукович, пославшись на необхідність медичного обстеження в Москві, не зустрівся з представниками діаспори. Так ми з ним і розминулися: він із Москви у Київ, а ми у зворотному напрямку.

Секційні засідання  проходили  в Києво-Могилянській академії  досить змістовно.  Але заважали наші організаційні негаразди, а ще більше невміння говорити лаконічно, на більшості засідань. Написані наперед проекти  резолюцій грішили, як завжди, багатослів’ям, в якому губилося головне. Після засідань такі резолюції ще більше розбухали.      

Прийняті на секціях резолюції зачитувалися півдня.  Такі традиції багатослів’я мають глибокі традиції з комуністичних часів, їх треба міняти. Бо без цього ми губимо головне, першочергове. Все інше в резолюціях – вітіюваті побажання. Якби 20 секцій запропонували по одній актуальній проблемі, то їх можна було б почути і реально втілювати в життя. Якщо ж мова йде про кілька сотень – то їх місце, в кращому випадку, в архівах.

Важливо, що Форум однозначно підтримав ідеї Президента, які лежать в основі  «Універсалу національної єдності». Не буду торкатися змістовних виступів  Президента  Віктора. Ющенка і глави МЗС Бориса Тарасюка,  вони розміщені на нашому інтернет-сайті  «Кобза – українці Росії».

На пленарному засіданні Президент вручив низку державних нагород, серед нагороджених декілька наших російських українців. Приєднуюсь до щирих  вітань нашим друзям і колегам, серед яких: Євген Савенко – невтомний лідер «Вербиченьки» із              м. Нижнєкамська, принципова, мудра і чарівна Мирослава Філіппова із Томська, енергійний редактор газети «Голос України в Західному Сибіру», мій близький колега Микола  Свінтицький з Тюмені та ін.

Завершився Форум виборами нового складу Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР) – координаційного органу світового українства. Її склад було скорочено, згідно нового статуту, до 36   членів: по 12 осіб від Східної діаспори, Західної і України. Квота представництва російської делегації була скорочена з 7 до 4 осіб. У результаті рейтингового голосування до складу Президії УВКР від українців Росії ввійшли: Василь Дума, Лариса Скрипнікова, Микола Сергієнко і Стефан Паняк.

На посаду голови УВКР претендували Дмитро Павличко і Ярослав Ратушний, обидва відомі в Україні особистості. В результаті загального голосування переміг Дмитро Павличко, його суперник в останній момент  зняв свою кандидатуру і зайняв посаду першого заступника голови. Тепер маємо в Києві сильний тандем: досвідчений дипломат, трибун, поет у парі з молодим,  енергійним політиком.  

Добровільно склав свої повноваження колишній голова, шановний Михайло Горинь. Роки і багатолітнє перебування в радянських тюрмах і таборах підірвали його здоров’я. Але з поваги до цієї людини зал одностайно проголосував за надання йому статусу «Почесного голови УВКР», а також підтримав звернення до Президента про нагороду цього провідного діяча-дисидента із когорти Василя Стуса найвищою відзнакою України.

4-й Всесвітній Форум Українців відійшов в історію.Він відіграв велику роль у гуртуванні світового українства навколо своєї історичної Батьківщини. Сподіваємося, що  слова підтримки, почуті нами як з трибуни Форуму, так і в кабінетах українських посадовців, з часом переллються в реальну політику підтримки діаспори Україною. Особливо ця підтримка потрібна на Сході.

 

 

Стефан Паняк, член Президії УВКР 

Сайт «Кобза – Українці Росії», 09. 2006 р.

ENG | UKR
НОВИНИ
АНАЛІТИКА
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ
УКРАЇНСЬКІ ЗМІ СВІТУ
УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
ГОСТЬОВА КНИГА
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
ОБГОВОРЕННЯ
При використанні матеріалів посилання на www.uvkr.com.ua
є обов'язковим.
01004, Київ, вул. Горького 3-б, тел. 287-22-41





© УВКР, 2004