Нижнєкамськ – промислове місто на березі річки Ками у Республіці Татарстан. А Татарстан – “суверенна” республіка у самому серці Російської Федерації. А у серці республіки – вже українська громада, яка гуртувалася протягом 10 років, прагнучи зберегти свою духовність, не втратити самобутність, рідну мову. Як нам повідомили в Адміністрації Президента Татарстану, у республіці мешкає близько 115 народів. За даними останнього перепису населення українці посіли п’яту сходинку у цьому списку, перші дві відповідно займають татари та росіяни.

 До того моменту як туди приїхала делегація з України, у складі якої довелося бути і мені, я не могла собі уявити, як насправді важко зберігати українську культуру, мову, звичаї і традиції, коли навколо, на тисячі кілометрів немає можливості почути по радіо, побачити по телевізору чи прочитати в газеті хоча б новини українською. Хіба що з оказією хтось привезе чи надішле що-небудь з земель рідної нашої неньки. Але вислів: “Україна там, де живуть українці”, який давно став крилатим, можна віднести й до цих українців, що мешкають тут, у Татарстані, за тисячі кілометрів від історичної Батьківщини.

“Ви не розумієте, як важко і як важливо донести до дитячих сердець ту любов, яка довгі роки зігріває душу кожного з нас тут”, – ділиться вчителька української недільної школи Людмила Найденко. Вона досі згадує ті часи, коли школа тільки розпочала свою роботу, коли ще не було жодного підручника або книжки, але щоразу йдучи на свій урок, була впевнена, що діти вже стоять під школою і чекають, що цікавого цього разу принесе, покаже, розповість їм Людмила Валентинівна. “Діток ніхто не примушує, – каже вона, – вони самі йдуть до школи, тільки тих кому дуже далеко – привозять батьки, які також уважно слухають розповіді про далеку Батьківщину, про мову, про історію”. І не тільки про це, а ще про багато інших цікавих речей, про які знає пані Людмила: звичаї українського народу, обряди, традиції.

Цієї весни у Нижнєкамську відбувся вже четвертий фестиваль українців Татарстану, який цього року присвятили дню Матері – звідси і назва: “Ми матір називаємо святою”. Засновником фестивалю була саме Нижнєкамська міська національно-культурна автономія українців “Вербиченька”, яку очолює Євген Савенко. Вже десять років Пан Євген очолює українську громаду міста хіміків та шинників. Як йому це вдається – знає тільки він і його “дівчата” як він називає своїх помічниць, котрі увесь цей час працюють пліч-о-пліч з Євгеном Вікторовичем.

Перший фестиваль проводився цією українською громадою у 2002 році теж у Нижнєкамську. Наступний – у 2003 році у місті Набережні Човни. Організувала його місцева українська громадська організація “Батьківщина”, яку очолює Лідія Бідай. Торік подібний захід пройшов у Казані, столиці Татарстану. Організацією фестивалю займалося міське об’єднання “Україна”, керує яким Володимир Любченко. І, нарешті, форум українців Татарстану знову в міцних руках “Вербиченьки”.

Нам вже давно відомо, що Євген Вікторович досить активна людина. Він постійно розмірковує над тим, щоб зробити краще, ніж було минулого разу, цікавіше й з пліднішими результатами. Про його роботу йдуть чутки і далеко за межі Татарстану, тому цього разу виказали бажання і прийніли участь у фестивалі ще творчі колективи товариств української культури із сусідніх автономних республік Росії. У фестивалі взяли участь Йошкар-Олинське товариство українців з Республіки Марій-Ел на чолі з Василем Сандульським, Республіканське українське товариство “Громада” з міста Іжевська Республіки Удмуртія на чолі з заступником голови Веронікою Шевчук, Димитровградське українське земляцтво “Краяни” з Ульяновської області на чолі з її головою Маєю Клоковою.

Кожне з товариств мало окреслений для виступів час і використовувало його за власним бажанням. Тут можна було почути українських пісень та віршів, побачити вистави за творами видатних українських письменників. Актова зала школи, в якій знаходиться Український культурний центр Нижнєкамська, вмістила всіх бажаючих – людей різних за віком та національністю.

Учасників Фестивалю привітали представники влади не тільки Нижнєкамська, а й Республіки. З вітальним словом виступали заступник голови адміністрації Нижнєкамського району і м. Нижнєкамська Ільсія Мєзікова, завідуючий сектором міжнаціональних стосунків Апарату Президента Республіки Татарстан В’ячеслав Нікіфоров, Президент Асоціації національно-культурних об’єднань Республіки Сагіт Джаксибаєв. Вітання від Посольства України в Росії передав заступник керівника торгово-економічної місії в Приволзькому федеральному окрузі Михайло Тульський. Від України окрім делегації Української Всесвітньої Координаційної Ради учасників Фестивалю вітала Ольга Кобець, голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги. Виступили також всі голови присутніх на фестивалі товариств.

Фестиваль українців став справжнім святом єднання близьких за духом людей, на якому учасники отримали подарунки, сувеніри та грамоти. Вручали їх організатори фестивалю і від оргкомітету, і від України.

 На фото учасники та гості фестивалю. 

Ростислава Стасішена,

менеджер по роботі з діаспорою

Української Всесвітньої Координаційної Ради