Іван Франко в Одесі

7 грудня 2006 року в Одесі відкрито пам’ятник Івану Франку. Урочиста подія зібрала видатних українських діячів культури, членів політичних партій та громадських організацій, педагогів Одещини.

Свято відкрив Голова Одеської обласної державної адміністрації  Іван Плачков. Із палкою промовою виступив голова Одеської обласної спілки письменників, видатний громадський діяч Геннадій Щепківський. На відкритті пам’ятника видатні актори українського театру декламували поезії Каменяра.

Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Дмитро Павличко перед сотнями учасників свята свою вітальну промову розпочав вступом до поеми Франка “Мойсей”. Дмитро Павличко відзначив, що Одеса – перший обласний центр Півдня і Сходу України, в якому вибудували повностатурний пам’ятник найвидатнішому літературному і політичному генію України. Варто сказати, що Дмитро Павличко запропонував на засіданні урядового комітету з питань відзначення ювілею Франка  встановити в Одесі постамент Каменяра.

Відомо, що Іван Франко 1909 року прибув до Одеси в надії вилікувати свою хворобу. Безперечно, його вабило українське море, він прагнув його побачити. Адже в поемі “Мойсей” він писав, що саме Чорним морем український народ покотить гомін волі.

Відкриття пам’ятника Іванові Франку в Одесі - видатна подія в історії культури як цього унікального міста, так і української держави загалом. Вулицям інтернаціональної Одеси справді бракувало титанічної Франкової постаті як символу величного генія українського духу. Учасники мітингу цитували у своїх промовах рядки поезій Каменяра, в яких автор закликав до розбудови єдиної України. Франко мріяв про часи, коли з “етнографічної маси” нашого народу буде створена українська нація. В Одесі з появою Франка зростатиме національна свідомість, українці відчують себе господарями на своїй землі.

Базари, галасливе житіє,

Небесне око в познаках трахоми,

Хахли, євреї, росіяни, роми...

Як є Франко, то й українці є.

Земля козацька, - знає Рішельє, -

Тут збудувала храми і хороми.

Тут море дихає, як степ, рухоме,

Як дух, що тихне й знову повстає.

Міцкевич, Пушкін, Ботев... хто там далі

Мойсея України розпізна?

Хто поруч постоїть на п’єдесталі?

Він там, де море видно аж до дна,

Прочитує титанам письмена –

Держави української скрижалі.

7.12.2006               Дмитро Павличко