Українська трудова міграція

Прес-служба УВКР продовжує публікувати матеріали, в яких розкриваються різні сторони життя закордонних українців. Одна з найчисельніших когорт серед них – четверта, трудова хвиля мігрантів.

Сьогодні, за даними представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, в усьому світі мігрують у пошуках роботи майже 95 млн. осіб. З погляду експертів, попит на трудових мігрантів в розвинених країнах росте внаслідок зменшення кількості працездатного населення. Водночас за кордон надходять пропозиції щодо робочої сили з країн, що розвиваються. Це по’язано, переважно, з наявним у них безробіттям і неповною зайнятістю населення.

Нагадаємо, що нині за кордоном за офіційними показниками працюють 3–3,5 млн. українців [http://www.uvkr.com.ua/ua/news.html].

Більшість українських трудових мігрантів – чоловіки

Серед українських трудових мігрантів 70% складають чоловіки. Хоча жінок серед трудових мігрантів усього близько 30% , проте нині 15,7% українських домогосподарок працювали або працюють за кордоном.

Незалежно від регіону країни найчастіше їдуть за кордон у пошуках роботи мешканці сільської місцевості та невеликих містечок. Крім того, більшість трудових мігрантів з України – особи віком від 20 до 50 років.

Як не прикро, але наслідками нелегальної трудової міграції є тіньова економіка, зловживання довірою претендентів, незаконне переміщення осіб, а також торгівля людьми і контрабанда. В Україні їх доповнюють розбиті сім’ї, часто покинуті без батьківського нагляду діти тощо.

Ким працюють українці за кордоном

Українським мігрантам за кордоном, як правило, пропонують роботу, яка не вимагає особливої кваліфікації. Зокрема, надається можливість працювати на будівництві, пакувальниками, розкладальниками товару в супермаркетах, танцівницями, нянями, гувернантками тощо. Особливо цінується робота українців у будівельній галузі – каменярами, бетонувальниками, обробниками та ін. Наприклад, у Латвії зарплата пакувальників і розкладальників товарів складає $5 за годину. Притому працюють ними переважно українки. Їхня зайнятість складає шість днів на тиждень по 11 годин на добу. Крім того, їм доводиться самостійно винаймати житло і харчуватися. Тому „чистий” прибуток складає близько $800. Стільки ж заробляють вантажники і працівники на м’ясокомбінаті. Водночас праця будівельників цінується вище. Їм пропонують $1500-1600. Працівники цієї сфери так само, як і решта трудових мігрантів з власної кишені вимушені оплачувати харчування, житло, візу і переїзд в країну перебування. Зазначимо також, що 2% трудових мігрантів з України (а це понад 60 тис. осіб) щороку працевлаштуються за кордоном за допомогою суб’єктів господарювання, які надають посередницькі послуги з працевлаштування. Часто ними виявляються самі українці.

Отже, дохід у наших земляків за кордоном не настільки великий, щоб навіть після повернення в Україну вони могли забезпечити собі спокійну старість. Проте українці їдуть працювати за кордон з тих районів країни, де заробітна плата відносно невисока, а кількість робочих місць обмежена. Переважно, це селяни і жителі селищ міського типу із Західної України.

Євросоюз має намір полегшити процес видачі в’їзних і робочих документів громадянам держав, які не входять в ЄС, зокрема й України. В рамках так званих „мобільних партнерств” громадяни третіх країн зможуть за спрощеним принципом отримувати документи на легальний в’їзд в Євросоюз і – залежно від потреб ринку праці – дозвіл на роботу в державах ЄС. Як зазначає комісар Європейської комісії із зовнішніх зв’язків і політики сусідства Б .Фереро-Вальднер, „мобільні партнерства” плануються насамперед з такими країнами, як Україна, Молдова і Єгипет.

Куди їдуть українці в пошуках роботи

У пошуках працевлаштування 37,2% українців-мігрантів їдуть до Росії. Про це повідомила керівник інформаційного відділу представництва Міжнародної організації з міграції  в Україні Наталія Кривцова під час засідання медіа-клубу, присвяченого трудовій міграції. За її свідченням, друге місце після Росії за припливом української робочої сили посідає Польща (18,7%), третє – Чехія (16,9%). Також громадяни України виїжджають у пошуках роботи до Італії (8,5%), Португалії (3,8%), Угорщини (2,5%), Греції (2,2%), Словаччини (2%) і Білорусі (1,7%).

За підрахунками економістів, грошові перекази жителів України з-за кордону щороку в середньому складають від $5 до 7 млрд. Це досить велика сума, якщо врахувати, що за такий самий період мігранти всього світу здійснюють перекази приблизно на суму $240 млрд.

Однак як не є, одним із першочергових завдань Українського уряду є впровадження політики повернення громадян України на батьківщину. На сьогодні вже існує Програма облаштування тих українців за кордоном, які повертаються до України, на період до 2010 року.

Прес-служба УВКР