Невипадково він пройшов саме у Нижнєкамську, бо з ініціативи міського українського Товариства "Вербиченька" ще в 2002 році було започатковано проведення щорічних фестивалів українців Татарстану. У 2003 році такий фестиваль був проведений у Набережних Челнах, у 2004 – в Казані, у травні 2005 року – знову в Нижнєкамську. Під час останнього фестивалю стало ясно, що він виходить за межі Татарстану, оскільки в ньому, окрім татарстанських українських громад, взяли участь колективи з Удмуртії, Республіки Марій-Ел, Ульяновської області. Крім того, в українському русі Поволжя накопичилось немало проблем, що вимагали колективного вирішення.
Приводом для цього фестивалю став також ювілей українського товариства "Вербиченька". 10 років – це немало навіть для людини, а для організації – взагалі великий термін. 10 років – це пора зрілості: хочеться знати, що ми можемо, який наш рейтинг в українському русі Росії? Ми вирішили свій ювілей відзначити не лише дружньою зустріччю й застіллям, а проведенням Фестивалю українців усього Поволжя. Проведення заходів такого рівня не буває легким. Але в нашій організації склався міцний колектив, який має досвід, волю, бажання працювати. З таким колективом не страшно братися за будь-які справи.
Для участі в першому Фестивалі “Калинові грона Поволжя” на наше запрошення в Нижнєкамськ з'їхались українські творчі колективи і делегації з міст Волгограда, Димитровграда, Йошкар-Оли, Казані, Москви, Набережних Челнів, Самари, Тольятті...
Особливо приємною була участь представників України. З міста Львова приїхав творчий колектив "Вірність". Очолювали львівську делегацію директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” (МІОК) Ірина Ключковська та начальник відділу освіти цього інституту Марія Галік, що протягом багатьох років співпрацюють з “вербичанами”. У фестивалі взяли участь також радник Посольства України в Російській Федерації з питань культури і освіти Ольга Дарибогова, співголова Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” та Об'єднання українців Росії Василь Бабенко.
Апарат Президента Республіки Татарстан представляв начальник відділу по зв'язках з національними організаціями Вячеслав Нікіфоров. Був присутній голова правління Асоціації національно-культурних об’єднань Республіки Татарстан Сагіт Джаксибаєв.
Фестиваль було проведено в два дні. В його програму, окрім традиційного концерту і святкового застілля, було включено проведення "круглого столу", виставок народної творчості та культурну програму. Гості познайомилися з чистим і чепурним Нижнєкамськом. Ніхто не лишився байдужим, оглядаючи наше стародавнє святе джерело Красний Ключ. Гості з задоволенням випили по ковтку святої води і кинули через плече по копійці, щоб мати нагоду повернутися сюди ще раз.
Незрівнянне враження залишило відвідання кафедральної мечеті, де нас зустрів імам-хазрат Рустем. Він розповів про основи Ісламу і саму мечеть. У приміщенні для жінок в цей час саме йшли заняття дівчаток і жінок. Гості майже одночасно дістали фотоапарати, щоб зробити не просто цікаві кадри, а мати доказ, що в Республіці Татарстан ісламські жінки, як і весь татарський народ, мають можливість вільно обирати віросповідання, відроджувати свої національні традиції. Екскурсія була на диво довгою, питання до імама сипалися одне за одним, люди дізналися багато цікавого для себе.
Ввечері 8 жовтня керівники організацій та актив зібралися за "круглим столом" у приміщенні Українського культурного центру Нижнєкамська. Чітко були сформульовані питання для обговорення:
- стан українських організації в Приволзькому федеральному окрузі;
- проведення щорічних фестивалів українців округу і порядок їх організації;
- організація українського молодіжного руху в окрузі;
- видання інформаційного бюлетеню українців округу;
- перспективи співробітництва українців Росії з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою м. Львова.
У роботі "круглого столу" взяли участь керівники та представники українських організації Татарстану, Башкортостану, Республіки Марій-Ел, Волгоградської, Самарської, Ульяновської областей, Москви, численні гості. Круглий стіл пройшов у дуже конструктивному і діловому форматі, вдалось уникнути довгих безпредметних розмов "ні про що". Були прийняті конкретні, рішення:
- протягом двох-трьох тижнів оголосити місто і час проведення наступного фестивалю;
- для організації молодіжного руху в окрузі створити Приволзьку молодіжну координаційну раду на чолі з учителькою української недільної школи м. Нижнєкамська Людмилою Найденко;
- Андрій Бондаренко з Самари висунув пропозицію видавати і розповсюджувати інформаційний бюлетень “Українці Поволжя”, перш за все про важливі, цікаві події в нашому регіоні. Це буде щомісячний електронний орган інформації українських організацій округу;
- були заслухані пропозиції щодо співпраці українських установ з діаспорою від директора МІОК Ірини Ключковської.
9 жовтня з 10-ї години в міській гімназії № 32 почали працювати виставки, де мешканці міста і гості мали можливість ознайомитися з роботою українських громад, насолодитися різнобарвністю українських вишиванок, візерунків, придбати оригінальні речі.
Було багато цікавих зустрічей. Люди з різних областей і районів обмінювалися адресами, знаходилось чимало земляків, які зустрілися так далеко від рідної землі. Та й ті, хто давно знає один одного, з радістю спілкувалися знову, ділилися останніми новинами. Фестиваль широко висвітлювався місцевими і республіканськими газетами, радіо та телебаченням.
Об 11-й годині з Гімну України і молитви "Отче наш" у виконанні хору Храму святого праведного Іоанна Кронштадського почалася концертна програма. Відкрила урочисту частину українського свята на татарстанській землі заступник глави адміністрації Нижнєкамська Ільсія Мєзікова. Її виступ був щирим, цікавим, оригінальним. Вона передала гостям з України татарські сувеніри, а всіх присутніх вітали яскравим татарським танком діти гімназії № 1. Фестиваль привітали В’ячеслав Нікіфоров, Сагіт Джаксибаєв, Ольга Дарибогова, Василь Бабенко, Ірина Ключковська.
Вже згадувалось, що приводом для проведення фестивалю став ювілей "Вербиченьки", яка "переглянула" мов картинки всю історію свого десятиріччя. А далі повільно міняли один одного на сцені колективи гостей.
Справжньою насолодою був виступ молодіжного ансамблю "Вірність" Національного університету “Львівська політехніка”. Просто вразив присутніх виконанням на бандурі старовинних і сучасних народних пісень Олег Коваль (який щойно відзначив у Татарстані своє 18-річчя і дістав у подарунок татарський національний головний убір каляпуш та солодкий чак-чак). Дивували пломенисті танки Володимира Яремка та Іванки Швець, вірші у виконанні Іванки Греділь.
В різнобарвності художніх творів серце кожної української душі знаходило відраду. Особливо приємно було бачити виступи дітей (участь дітей і молоді була однією з умов фестивалю). Якщо тягнуться до традицій наших батьків дитячі душі, залучається до української культури молодь, значить майбутнє у нас є! А такі фестивалі – яскравий тому доказ.
Було урочисто зачитано вітання учасникам фестивалю, які надійшли від члена Ради Федерації Федеральних Зборів Росії, голови Ради ОУР та ФНКА „Українці Росії” Василя Думи, Міністра культури і туризму України Ігоря Ліхового, голови Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайла Гориня, директора Ніжинського центру співпраці з діаспорою Станіслава Пономаревського. Це прояв уваги і поваги до нашої громади з боку державних і громадських організацій Росії та України.
Закінчилася концертна частина врученням пам’ятних подарунків, буклетів, книг, символічних медалей фестивалю. Далі всі перемістилися до бенкетної зали. Роз’їжджалися гості з легким відчуттям смутку, що час пролетів так швидко, але всі сподівалися на нові зустрічі.
Відгомоніло веселе свято, але продовжилася робота активу "Вербиченьки" з МІОК м. Львова. На 10 жовтня було також заплановано насичену програму: візит в місцеву адміністрацію, проведення ділової наради з питань співробітництва "Вербиченьки" з інститутом, зустріч з земляками і прощальна вечеря.
Приємно було чути високу оцінку нашої роботи, добрі слова подяки на адресу всіх членів товариства, відверте дивування такому доброзичливому ставленню адміністрації міста до нашої організації.
Сподіваємось, що проведений Фестиваль стане не лише підведенням підсумків нашого першого десятиріччя, а й поштовхом до нових справ на ниві збереження і поширення української культури в Поволжі, Росії і всій нашій світовій діаспорі.
Євген САВЕНКО,
голова Товариства “Вербиченька”,
