Присутні: представники Державної служби туризму і курортів Мінкультури і туризму України, Національної туристичної організації (далі НТО),  Об’єднання громадян „Товариство Коло-Ра”, туристичних організацій, Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні,  Спілки геологів України, Національного екологічного центру України, Асоціації недержавних громадських організацій, Інституту археології НАНУ, Інституту туризму ФПСУ, Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, головні спеціалісти з туризму Обласних адміністрацій.

Учасники наради розглянули актуальні питання галузі та відмітили:

Туризм стимулює розвиток більшості галузей економіки. Він є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. Варто зазначити, що вартість створення одного робочого місця в туризмі у двадцять разів менша, ніж у промисловості.

Від функціонування туризму безпосередньо залежить життєдіяльність близько 10% населення України і функціонування понад 40 галузей економіки. Враховуючи наші туристичні та рекреаційні ресурси, можна твердити, що туристична галузь має перспективу опосередковано забезпечити роботою ще 6-7% населення України  (3 – 3,4 млн. осіб).

Тому для подальшого сталого розвитку туристичної та культурної галузей України важливим є ретельне вивчення європейських тенденцій розвитку туризму - напрямків туристичних потоків і транспортних коридорів, мотивації подорожі. У розвинутих туристичних державах, у країнах Західної Європи в першу чергу, потреба екологічності туристично-рекреаційної сфери сприймається як незаперечна істина. У кінці 90-х років світова громадськість акцентувала увагу саме на культурному туризмі та його основі – культурній спадщині. Було проведено ряд заходів: у Норвегії під егідою Світового банку конференцію “Сприяння розвитку туризму. Культурна спадщина”, міжнародну конференцію “Культурна спадщина і туризм” у Польщі. В деяких країнах (Великобританія, Мексика, Німеччина та ін.) були розроблені програми сприяння розвитку культурного туризму як на національному, так і на місцевому рівнях.

В Україні сьогодні в ідеології розвитку туризму переважає екологізм, а не взаємодія турресурсів: природи, історії та культури. Така ситуація є результатом викривлень у політиці землекористування та помилок при організації рекреаційної сфери, а також екологічних проблем в країні, замовчування ще радянською владою національної фольклорно-етнографічної, археологічної спадщини (українське народне мистецтво та трипільська археологічна культура), яка разом з сільським зеленим туризмом може вплинути  на імідж України в світі.

Відкрита в кінці ХІХ століття видатним археологом Вікентієм Хвойком трипільська культура  і зараз залишається найбільшою таємницею європейської культури і доісторії, її блискавичну появу в кінці VI тис. до н.е. і зникнення через дві  з половиною тисячі років можна порівняти хіба  з долею міфічної Атлантиди.

    Такою спадщиною могла б пишатися  кожна держава. Однак, якщо про Єгипет і Шумер, що створені підневільною працею, відомо всьому світові, то про Трипільську культуру, яка за давністю перевершує їх, не знають і самі українці. Але саме там  починається наша історія, саме там зберігається візитна картка економічного успіху туризму України.

     Після обговорення учасники наради вирішили:

1. Підтримати тематичний напрямок туристично-екскурсійного маршруту „Трипільська Україна”. Конкретизувати з фахівцями на місцях населені пункти його проходження з урахуванням осередків народної творчості, проведення фестивалів, свят, пам’яток історії, культури та природи кожної області. Трипільську культуру використати як візитну картку національного туризму.
2. Рекомендувати органам влади та самоврядування долучитися до реалізації всеукраїнського туристично-екскурсійного маршруту „Трипільська Україна”, прокладеного археологами, краєзнавцями та фахівцями з питань туризму Правобережною Україною від Львова до Києва як  туристичного коридору  з Європи в Україну.
3. Відмітити, що при кваліфікованому інституційному та бізнесовому менеджменті, залученні громадськості, місцевого самоврядування, культури, науки, освіти, галузей економіки територій, на які позитивно впливає туризм, при врахуванні досвіду реалізації Державної програми „Золота підкова Черкащини” маршрут може сконсолідувати зусилля значних верств Західної, Центральної, а пізніше і  Східної частин України.
4. Рекомендувати концепцію маршруту місцевим  радам населених пунктів областей і районів  для включення в місцеві програми розвитку внутрішнього національного туризму, як одного із засобів залучення інвестицій та сприяння зайнятості населення депресивних регіонів.
5. Створити робочу групу впровадження туристично-екскурсійного маршруту „Трипільська Україна” та постійного його наповнення місцевими туристичними ресурсами.
6. Використати досвід об’єднання  громадян „Товариство Коло-Ра” - розробки концепції маршруту „Золотий вінок Київщини та Черкащини” для залучення позабюджетних інвестицій, поширити його на  інші регіони.
7. Звернутися до Міністерства культури і туризму України з пропозицією законодавчого забезпечення щодо розвитку внутрішнього та в’їзного туризму, які сприяють інвестуванню більшості галузей економіки та міжнародному іміджу України в світі.
8. Зацікавленим туристичним, освітнім, науковим та громадським організаціям  звернутися до Кабінету Міністрів України щодо:

- розробки  Державної міжрегіональної програми розвитку культурно-пізнавального туризму України на 2007-2015 роки з використанням фольклорно-етнографічної, археологічної спадщини, в т.ч. туристично-екскурсійного маршруту „Трипільська Україна” інноваційного проекту “Подорожі до прадавніх хліборобських культур та традицій Східної Європи”, на виконання Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. №1001);

- внесення пропозицій щодо наповнення національним історико-культурним змістом Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. №612);

9. НТО:

- передбачити витрати на рекламу та просування туристично-екскурсійного маршруту „Трипільська Україна” та інноваційного проекту „Подорожі до прадавніх культур та хліборобських традицій Східної Європи” на внутрішній і зовнішній туристичний ринки;

- підготувати листи-клопотання до обласних рад про необхідність розгляду питання на сесіях обласних рад про доповнення Програми розвитку туризму в області підпрограмою міжобласного туристично-екскурсійного маршруту „Трипільська Україна”.

10.  НТО разом із структурними підрозділами з туризму Обласних державних  адміністрацій:

-  розробити алгоритм підготовки проектів рішень сесій обласних,  міських і районних рад для включення  частин маршруту в місцеві програми; 

- підготувати аналітичну доповідну записку, в якій висвітлити стан розвитку туризму  в кожній області.

11. "Товариству Коло-Ра", Спілці сприяння сільському зеленому туризму в Україні разом із туристичними організаціями, фахівцями з різних галузей науки та культури, осередками зеленого туризму, краєзнавцями, екологами, місцевою владою наповнити маршрут  цікавими турресурсами краю та внести пропозиції для підготовки пам’яток археології, архітектури, історії, культури та природи для їх облаштування, реконструкції, реставрації та залучення інвестицій.
12. "Товариству Коло-Ра" передати управлінням культури і туризму обласних адміністрацій розробки концепцій туристичного розвитку населених пунктів і внутрішніх маршрутів.
13. Спілці сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні підготувати  і передати НТО пропозиції щодо підготовки сільських етнографічних садиб до розміщення та прийому туристів (на прикладі кращих етнографічної садиб Спілки   - пана Савки на Київщині та ін.).
14. Спілкам народного мистецтва, екологам, археологам і геологам України внести пропозиції в НТО щодо сталого відвідування народних майстрів, памۥяток природи, археології, геології та архітектури вздовж маршруту.
15.  Управлінням культури і туризму обласних адміністрацій до 1 жовтня визначити терміни (без права зміни) проведення традиційних заходів, свят, фестивалів (не менше чотирьох в рік) протягом року для включення туристичними організаціями до своїх турів і просування їх  на внутрішній і зовнішній ринок турпослуг.
16. НТО, "Товариству Коло-Ра" та іншим учасникам проекту запропонувати зацікавленим туристичним організаціям, які займаються внутрішнім і в’їзним туризмом, виступити партнерами чи замовниками нового туристичного маршруту „Трипільська Україна” або його частин.
17. НТО звернутися до Міністерства освіти і науки України щодо включення туристичного маршруту „Трипільська Україна” до шкільних навчальних програм.
18. Навчальним закладам туристичної сфери врахувати в навчальних планах підготовку спеціалістів для створення спеціалізованих турфірм і підготовки фахівців забезпечення кваліфікованого обслуговування та постійного розвитку туристичного маршруту.
19. Просити Раду з туризму Карпатського регіону взяти участь в розробці та реалізації маршруту „Трипільська Україна”.

Голова селекторної наради:

генеральний директор Національної

Туристичної Організації                                                           В.В.  Безверхий

Ініціативна група:

Голова Об’єднання громадян

„Товариство Коло-Ра”                                                             О.В. Трачук

Представник Спілки сприяння розвитку

сільського зеленого туризму в Україні                                    к.б.н. В.В. Триліс

Заступник декана біологічного факультету

КНУ ім. Тараса Шевченка                                                       к.б.н. А.В. Подобайло

Доцент  КНУ ім. Тараса Шевченка                                         к.г.н. В.П. Гриценко

С.н.с. Інституту археології НАНУ                                           к.і.н. М.Ю. Відейко

      Проректор Інституту туризму ФПСУ                                     к.і.н. С.І. Попович