Історія українсько-австрійських стосунків нараховує понад 300 років і сягає своїм корінням часів спільної боротьби з турецькою навалою.

 Українці почали в значній кількості селитися в Австрії наприкінці ХVІІ ст., коли до її складу ввійшли Галичина, Буковина, а також Холмщина і Підляшшя (в 1772, 1775 і 1795-1809 рр., відповідно). Першими стали осідати на постійне місце проживання, переважно у Відні, військові й державні службовці зі своїми сім’ями, а також студенти.

 Чисельність українців Австрії значно зросла з початком Першої світової війни. Сюди прибували біженці з Галичини й Буковини, включно з багатьма військовими та представниками української інтелігенції, іммігранти зі східноукраїнських земель, українці-військовополонені, які служили в російській армії.

 Після поразки національно-визвольної боротьби в Україні (1917-1920 рр.) столиця Австрії певний час залишалася центром політичної та культурної активності українських емігрантів. Тут не було жодних обмежень на політичну та партійну діяльність, перенесену сюди з України.

 Найбільшу українську колонію в австрійській столиці утворювали емігранти, передусім політичні, з Галичини. Після розпалу Австро-Угорської імперії українська колонія у Відні зменшилась, але невдовзі знову різко зросла після приїзду сюди уряду Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

 Якщо після Першої світової війни в Австрії нараховувалося приблизно 50 тисяч українців, то наприкінці Другої світової війни – вже понад 100 тисяч. Коли радянські війська зайняли частини Австрії, значну частину українців було депортовано до Радянського Союзу. Однак, навіть у радянській окупації залишалося ще близько 30 тисяч українців. Більшість із них згодом емігрувала далі в Західну Європу та за океан. До часу, коли радянські війська не пішли з Австрії, все громадсько-політичне, культурне й релігійне життя української громади зосереджувалось у Західній Австрії, зокрема в таких містах, як Зальцбург, Іннсбрук, Лінц, Грац, Клагенфурт-Віллах і Брегенц.

 Точну чисельність українців в Австрії встановити важко, оскільки офіційна статистика не розглядає їх як окрему етнічну групу. За оцінками фахівців, тут нараховується близько 5 тисяч осіб українського походження. Абсолютна більшість із них проживає в містах, зокрема у Відні та його околицях – 2 тисячі осіб, у Зальцбурзі – 460, у Клагенфурт-Вілласі – 430, Граці – 340, Іннсбруку – 330. Кюстіні – 270, Лінці – 210, Брегенці – 160. Невелике число українців та їхніх нащадків є сільськими жителями.