|
До Першої світової війни чисельність українців у Бельгії була незначною. Це були вихідці переважно з західної частини України, які об’єднувалися тут у Руську безсторонню громаду. З проголошенням української державності в 1918 році Бельгія виявила до неї зацікавленість. Протягом 1919-1923 років у Бельгії діяла українська дипломатична місія, очолювана професором А. Яковлєвим і генералом-хоружним О. Осеницьким. Після поразки національно-визвольної боротьби в Бельгію прибули українці – вояки армій УНР та УГА, політичні емігранти. У міжвоєнний період українська громада поповнилася також емігрантами-заробітчанами із Закарпаття.
Після закінчення Другої світової війни з таборів для біженців і переміщених осіб у Німеччині й Австрії до Бельгії прибуло понад 10 тисяч українців. Практично всі вони працювали у вугільних шахтах цієї країни. Виникли десятки різних організацій та установ, які розгорнули активну культурно-освітню, політичну та церковну діяльність. У 1945 році в Брюсселі утворено Український допомоговий комітет (УДК). Він мав 26 філій, підтримував діяльність більш як десятка хорів, багатьох танцювальних колективів та драматичних гуртків. У жовтні 1948 року відбувся перший конгрес українців у Бельгії. Багато молодих людей із числа переміщених осіб вступили до університетів цієї країни. Тільки у Лювенському університеті в 1947-1953 роках навчалося понад 70 українських студентів, а українська студентська громада відігравала помітну роль у суспільно-культурному житті університету й міста. В ці роки у Лювені було відкрито Український студентський дім.
Після масового виїзду в 1950-х роках в Канаду і США, чисельність української громади в Бельгії зменшилася до приблизно 5 тисяч осіб. Без значного припливу ззовні, цей процес тривав і згодом. Значна частина покоління українців, яке народилося в Бельгії, особливо від змішаних шлюбів, відійшла від української громади. Знизилась активність українського культурно-громадського життя.
На початку 1990-х років у Бельгії проживало понад 2 тисячі осіб українського походження. Більшість населяє центральну частину країни (вугільний басейн, міста Брюссель і Лювен). Значна частина української громади (близько 40%) – люди пенсійного віку, 25 – кваліфіковані робітники, 8,9 – службовці різних установ, 1,6 – студенти, 16,2 – школярі середніх і професійних шкіл.
Українські громадські організації Бельгії
1. Головна Рада Українських Громадських Організацій в Бельгії (ГРУГОБ)
Голова – Омелян Коваль (Член Президії УВКР)
Conseil Général des Organisations Ukrainiennes en Belgique
72, Bld.Charlemagne
B-1000 Bruxelles
tel.: (322) 230 8549
fax: (322) 230 5411
До складу ГРУГОБ входять: Український допомоговий комітет, Представник Української Греко-Католицької Церкви, Представник Української Автокефальної Православної Церкви, Об’єднання українок Бельгії, Спілка української молоді, Союз українців Бельгії, Виховно-відпочинковий центр української молоді, Товариство Св. Софії.
2. Український допомоговий комітет (УДК)
Голова – Омелян Коваль
Comité Ukrainien de Secours en Belgique
72, Bld.Charlemagne
B-1000 Bruxelles
tel.: (02) 230 8549
fax: (02) 230 5411
3. Союз українців Бельгії
Голова – Володимир Котляр
Union des Ukrainiens en Belgique
Chemin de la Cure d’Air, 15
B-7021 Havré
tel.: (065) 313 337
fax: (065) 392 395
GSM (0475) 480 133
4. Бельгійсько-українська асоціація “Заради кращого життя” в м. Монс
Голова – Володимир Котляр
Association belgo-ukrainienne “Faire vivre les Hommes”
Chemin de la Cure d’Air, 15
B-7021 Havré
tel.: (065) 313 337
fax: (065) 392 395
GSM (0475) 480 133 |
