Про українську присутність у Ватикані та Італії існують історичні свідчення. Передусім йдеться про пам’ятки, пов’язані з історією Української Церкви. У Ватиканській бібліотеці зберігаються найдавніші українські пам’ятки: листи Папи Григорія VII до Київського князя Ізяслава, датовані 1075 роком, служебник Київського митрополита Ізидора XV століття (до наших днів зберігся будинок неподалік від Ватикану, де митрополит доживав свого віку), документи Берестейської унії. До речі, згадка про акт церковного єднання зберігається й на мармуровій дошці, встановленій на будинку Палати Сенатора на Капітолійському пагорбі. Цінні документи з історії Української Церкви знаходяться також в архівах Конгрегації для поширення віри (в районі площі Іспанії). Серед них: листування з питань унійних переговорів, листи Київських митрополитів, у тому числі митрополита Могили.

Петро Могила далеко не єдиний із відомих українців, якi навчалися в Італії. Так, в університеті Падуі з XIV по XVIII століття навчалося близько 600 студентів з України. Серед них – полковник Богдана Хмельницького – Станіслав Морозенко.

Перша українська колонія в Римі з’явилася наприкінці XVI століття. Це були студенти, що навчалися в Грецькій колегії (поблизу площі Іспанії). Серед них – Феофан Прокопович. Багато місць у Ватикані та в Італії пов’язано з іменами митрополита Андрія Шептицького та кардинала Йосипа Сліпого.

У передмісті Палермо на Сицилії є цікава згадка про українських козаків. Вона датується 1622 роком. Врятувавшись із турецької неволі, українські козаки прибули сюди на тривесельному човні. Оселились, збудували церкву на честь покровительниці Сицилії Святої Розалії. Про цю подію нагадує відповідний надпис на мармуровій дошці i прикріплена поруч срібна модель тривесельного козацького човна.

Багато українців перебувало у Флоренції. Серед них: Михайло Драгоманов та Семен Гулак-Артемовський. У Мілані навчалася славетна Соломія Крушельницька. У Римі на вулиці Сістіна в 1838 – 1842 pp. жив Микола Гоголь. В елітному кафе Греко, що було місцем зустрічей письменників та художників, зберігається його мініатюрний портрет.

Центром духовного життя сучасної Української громади в Римі є комплекс інституцій на північно-західній околиці міста. Передусім це – розбудований стараннями патpіapxa Йосипа Сліпого в 1967 – 1969 рр. собор Святої Софії, за стилем та мозаїчним оздобленням близький до Святої Софії Київської. Поруч розташований будинок Українського католицького університету (УКУ) імені Папи Климента та Українська Мала Семінарія. У приміщенні УКУ є архів, де зберігаються рукописи та інші цінні документи, наприклад, особистий паспорт родини Михайла Грушевського.

У Святій Софії проводяться богослужіння, якi відвідують українські мігранти-заробітчани. На влаштований з нагоди Дня Матері молебень та концерт артистів з України сюди прибули українські мігранти з різних міст Італії. У співпраці з Католицькою Церквою Українська Греко-Католицька Церква опікується українськими заробітчанами, проводячи богослужіння українською мовою в католицьких храмах більш як 50 міст Італії.

Богослужіння відправляють українські студенти римських університетів, якi поєднують навчання з пасторською діяльністю. Благодійні католицькі організації надають мігрантам притулок та харчування в часи скрути. Допомога надається i консульською службою Посольства України в Італії, коли до неї звертаються, або коли стає відомо про якісь надзвичайні обставини. Проте дуже незначна кількість українських трудових мігрантів стають на консульський облік, тому немає точної інформації про їх місцеперебування та кількість.

Загалом українська громада в Італії досить численна. Інша справа, що вона не завжди добре організована.