Метою симпозіуму було показання основних факторів, які протягом ХІХ–ХХ століть активно впливали на процеси формування національної свідомості українського населення підлясько-поліського історичного регіону, розташованого на території, де схрещувалися й конфліктували культурні та національно-політичні інтереси кількох націй та держав. Тому процес становлення модерної української національної свідомості на цій території зазнавав суттєвих ускладнень, насильного гальмування, а навіть траплялися випадки фізичного знищування його лідерів.

Симпозіум почався презентацією польського телевізійного документального фільму «Ostap Lapski – poeta niewygodny», в якому представлено Остапа Лапського, видатного українського поета сучасності, вихідця з Берестейщини. Доля і мудрість поета стали для глядачів великим відкриттям і незабутнім враженням, а твори, що прозвучали українською і польською мовами, викликали справжнє захоплення.

В частині суто науковій учасники симпозіуму, науковці та громадські діячі з України, Білорусі та Польщі заслухали доповідь професора Віктора Давидюка директора Полісько-Волинського народознавчого центру Інституту народознавства Національної Академії наук України (Луцьк), про результати десятирічних досліджень народної культури західнополіського регіону (Волинське Полісся, Берестейщина, Холмщина, Підляшшя, Пінщина, Загороддя). Вчений ознайомив присутніх з оригінальною методикою, яка дозволяє реконструювати та прогнозувати етнокультурні та суспільно-політичні процеси.

Процеси українського національно-культурного відродження на Підляшші і Берестейсько-Пінському Поліссі у ХІХ-ХХ століттях проаналізували Юрій Гаврилюк (історик, головний редактор часопису «Над Бугом і Нарвою»), Віктор Місіюк (історик, голова Берестейського історико-крайознавчого відділення Республіканського науково-культурного товариства «Загороддя», Бересть), Рафал Зубкович (історик, Варшава), Василь Назарук (літературознавець, Кафедра української філології Варшавського університету).
Образ минулого, представлений в доповідях названих авторів показує, що незважаючи на складні суспільно-полі-тичні обставини цього часу, український етнос українсько-польсько-білоруського пограниччя за посередництвом своїх громадсько-культурних і політичних діячів та письменників і художників словом і ділом засвідчив своє прагнення до інтегрування з українською політичною нацією та зробив свій внесок в її формування і розвиток.

Зараз перед науковцями стоїть завдання інтенсифікації пошуків нового фактографічного матеріалу, зокрема в архівах Польщі, Білорусі і України, який уможливить більш детальне висвітлення окремих питань пов’язаних з українськими націєтворчими процесами. Тому під час обговорення виступів окремих доповідачів зарисовано загальні перспективи подальшої співпраці наукових установ, суспільних організацій та культурних інституцій Польщі, Білорусі й України, які повинні співдіяти у вивченні історії, культури та мови українців Підляшшя та Берестейщини. Одним з перших починань повинно бути зорганізування широкомасштабної наукової конференції з залученням науковців з провідних академічних осередків цих держав.

В дискусії, яка стала завершенням наукової зустрічі, окрім авторів доповідей взяли участь інші учасники симпозіуму, які прибули з Білорусі і України, а зокрема: Михайло Петрукович – громадський діяч, голова Берестейського Громадського об’єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (Бересть), Василь Ворон – журналіст, член Волиського обласного громадсько-культурного товариства «Холмщина» (Луцьк) та Віктор Федосюк і Олександер Більчук – керівники видавництва «Ініціал» (Луцьк).

В ході дискусії обговорено досягнення українських громадсько-культурних організацій у зміцненні зв’язків укра-їнських громад Підляшшя і Берестейщини з регіонами Укра-їни, в першу чергу з Волинню – зокрема промоцію творців української культури під час численних фестивалів, у випусках українських радіо- та телепрограм та на сторінках журналу «Над Бугом і Нарвою». Підкреслено, що ці дії мають безпосередній вплив на розвиток добросусідських стосунків між Україною та Польщею.

Учасники конференції високо оцінили істотні здобутки Союзу українців Підляшшя у справі розвитку культурних та наукових контактів, а також констатували позитивне ставлення органів державної влади Польщі та місцевого самоврядування в справі задоволення мовних та культурних потреб української громади Підляшшя.

У підсумковій резолюції учасники симпозіуму поставили перед собою цілу низку завдань, а зокрема: