На конференцію були запрошені представники влади Естонії, відомі громадські діячі. У своїй програмовій доповіді Голова СФУЖО Оксана Соколик розповіла присутнім про діяльність федерації, її плани на майбутнє. СФУЖО постійно бере участь у різноманітних державних і міжнародних конференціях, її представницькі органи працюють в ООН. Тепер вони піднімають питання не про терор чи заслання, а про Чорнобиль, торгівлю жінками. Українську православну церкву в Ногінську (Росія), яку забрали у Київського патріархату. Серед завдань, про які говорила Оксана Соколик, збереження національної ідентичності діаспори, пропаганда позитивного іміджу України в тих країнах, де проживають наші громади, підтримка нової економічної еміграції та інше. “Вже минув час подавання кави учасникам засідань, — сказала Оксана Соколик. — Українка нарешті повинна посісти місце, яке їй призначене історичною долею, відповідне її освіті та знанням”.

Серед основних питань, які піднімалися на конференції, — участь жінок-патріоток у визвольних змаганнях ОУН-УПА, стан української мови. Хвилюючі виступи учасниць боротьби УПА не раз викликали сльози у присутніх. Ці спогади були неоціненно вартісні тим, що звучали вони з вуст очевидців тієї кривавої війни. Жодного не залишили байдужим розповіді про реальні події і зламані людські долі. Особливо доповідь Голови СФУЖО в Європі Ірини Козак, яка разом з Катериною Заріцькою очолювала підпільний Червоний Хрест. Це була структурно організована і розгалужена ланка УПА. Жінки брали участь не тільки в діяльності Червоного Хреста, а й були зв’язковими, розвідниками, радистами, пропагандистами і, звичайно, працювали в господарських частинах. Вони, як і чоловіки, стійко витримували труднощі воєнного лихоліття. Ті з жінок, які залишилися в живих, у мирний час продовжували активне громадське життя за кордоном. І зараз, у свої немолоді роки, вони переймаються всіма проблемами, що стосуються України. Ось, наприклад, які теми обговорювалися за круглим столом: “Гігієна і стан здоров’я населення України: торгівля жінками”, “Українська мова серед українців Естонії”; “Двомовність в Україні” та інші.

Аналізуючи роботу конференції “Змагання України за свою незалежність — вчора і сьогодні”, можна зазначити, що вона була поділена на дві частини: “вчора” і “сьогодні”. Вчора — це намагання воюючої України звільнитися від ворогів її незалежності, це боротьба ідеалістів, які пішли зі зброєю в руках захищати свою батьківщину. У невигідних умовах, недостатньо озброєні, вони протистояли незрівнянно більшій силі. Пам’ять про тих героїв була вшанована учасниками конференції урочистим вечором. А сьогодні — це змагання діаспори за національну ідентичність.

Окрім того, що активісти діаспори докладають чимало зусиль, щоб не “потонути в чужому морі”, вони ще й допомагають Україні боронитися від таких нищівних впливів, як процес русифікації. Вони не хочуть бути чужими на рідній землі. Конференція закінчилася прийняттям резолюції, яка буде опублікована в пресі.

Світлана Остапа - прес-секретар УВКР