З 25 по 27 жовтня в Афінах у Греції проходила VI річна нарада Європейського Конгресу Українців, де зібралися представники та голови українських товариств членів Єврoпейського Конгресу Українців (далі ЄКУ) з 12 країн Європи. Серед них були й представники нашої організації – Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта» – голова Василь Дацишин та секретар Мирослав Гочак. Цю чергову річну зустріч голів членів Європейського конгресу українців організовано завдяки сприянню Товариства «Українсько-грецька думка», серед членів якої є і греки, і українці, котрі свою подальшу долю знайшли у Греції. Насамперед скажемо, що у Греції проживає нині понад 100 тисяч українців. Переважна більшість з них – це емігранти останньої хвилі переселення, тобто ті, що приїхали сюди протягом останніх десяти років. Але є й такі, що живуть тут кілька десятків років. Засідання ЄКУ розпочалося, як воно і годиться на такому високому рівні українства, гімном України «Ще не вмерла Україна». Потім представники українських громад-членів ЄКУ мали нагоду почути вітальні слова голови ЄКУ мгр. Левка Довговича з Словаччини. Також зібрання привітали Генеральний консул України в Греції п.С. Альошин, Президент Грецько-Української Торговельної Палати п.Я.Поліхронопулос, голова Світового Конгресу Українців др. Аскольд Лозинський.

Присутнім подано звіти голови ЄКУ та Секретаріату у Лондоні. Крім того, були подані фінансовий звіт та звіти окремих комісій конгресу – освітньо-виховної, молодіжної та комісії по зовнішніх зв’язках. Частиною засідання першого дня у престижному готелі «Александрос» у Афінах було подання звітів про діяльність кожного із членів ЄКУ, а саме: звіти про діяльність громадських організацій подано з Словаччини, Чехії, Естонії, Данії, Бельгії, Великій Британії, а також від імені організації українських жінок Великій Британії та організації ветеранів цієї країни. Звіти подано з Польщі, Греції, Румунії, Угорщини, Литви, Болгарії та Югославії.

Подання звітів про діяльність організацій виявилося нагодою почути про досвід у громадській роботі та взагалі ознайомитись із станом справ у громадах. Загалом можна сказати, що у різних регіонах Європи ситуація склалася по-різному. Державні фонди європейських країн переважно є закритими для національних меншин. Зазначимо наразі, що громади здебільшого орієнтовані самі на себе. Мало того, потрібно відзначити, що українські громади добре організовані, зокрема у прибалтійських країнах та у Великій Британії.

Представник Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта» Василь Дацишин у 20-хвилинній промові виклав коротко про усі осягнення української громади нашої країни у галузі освіти, інформування, культури та взагалі громадського життя. Він також представив «Закон про захист прав та свобод національних меншин» та порушив питання про відносини з державними інституціями та представниками української держави, зокрема з Посольством України. Позитивні оцінки активності у цій сфері викликали схвалення присутніх. Крім того, порушувалося питання про неналагодженість відносин між посольствами та українськими громадами. Також йшла мова про позитивний досвід щодо оформлення багаторазових віз в Україну, що є, на жаль, проблематичним для українців з інших країн.

Обговорювалися проблеми швидкої асиміляції вже п’ятого (!) покоління українців нашої країни, порушувалися організаційні питання малої за численністю громади та кадрові питання у наших осередках. Одним із головних моментів наради було обговорення дійсного стану реалізації Національної програми «Закордонне українство» на період до 2005 року, де урядом України та Президентом передбачено суттєво змінити курс та спрямувати Україну на допомогу діаспорі. Але, як сказав президент Світового Конгресу Українців Аскольд Лозинський, аналізуючи цю державну українську програму, він ніде у бюджеті України не бачив на це призначених коштів, що ставить під сумнів усі намагання підвищити культурний, освітній, громадський та усі рівні українського національного життя діаспори.

Переглядаючи усі аспекти наради ЄКУ у Греції, додамо, що на умовах дійсних членів прийнято нові організації, а саме Болгарсько-українську фундацію «Мати Україна», «Українсько-грецьку думку», Об’єднання лемків Польщі, Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта» з Югославії, а також і Союз русинів і українців Югославії. Умовними членами ЄКУ стали Конгрес Українців Естонії та Об’єднання українських жінок Німеччини.

На другий день наради після обговорення питань подальшої діяльності ЄКУ прийняли Резолюцію, у який окреслено цільні напрямки майбутньої діяльності. Зокрема, Резолюція містить пункт, що стосується відзначення наступного року 70-ї річниці голодомору, під час якого в Україні загинуло майже 10 мільйонів українців. Зауважувалося, що буде підготовлено програму, якою можна буде послуговуватися у кожній громаді. Також мова йшла про подання звернення до Президента України, Уряду, Верховної Ради та інших державних інституцій України про відкриття таємних архівів, у котрих зберігаються матеріали 1932–33 років. Крім того, стосовно 350-ої річниці Переяславської ради вимагалося справедливого висвітлення цієї трагічної для українського народу події та окупацію Росією. Зауважувалося, що буде очікуватися відповідне трактування і з боку української держави. Також ЄКУ схвалив проведення у серпні наступного року засідання Світового Конгресу Українців у Києві та радить членам світового українства брати активну участь. Буде також розглянуте питання візового режиму в Україну, оскільки у більшості європейських країн співпраця з посольствами України не нелагоджена достатньою мірою. Водночас ставилося питання про пожвавлення інформування членів ЄКУ через Інтернет.

Новообраний голова молодіжної комісії ЄКУ Богдан Райчинець з Чехії запевнив, що активізує молодіжну координаційну раду до лютого наступного року. Також було обрано нового голову комісії зовнішніх зв’язків ЄКУ, яким став Микола Матвіївський з Великої Британії. Наприкінці роботи всі учасники ЄКУ подякували за зусилля, докладені у справі організації VI річної наради українській громаді Греції, зокрема голові Українсько-грецької думки, пані Галині Маслюк-Какку.