3 серпня в Черемусі пройшли чергові «Польсько-українські музичні зустрічі», організовані Союзом українців Підляшшя та місцевим ґінним осередком культури. Вже вчетверте перед черемшанською публікою виступили як польські, так і українські ансамблі не лише з Підляшшя, але і з інших регіонів Польщі та з України.

«Польсько-українські музичні зустрічі» є продовженням «Музичних діалогів над Бугом», які українці Підляшшя почали організовувати з 1991 року в мальовничому пленері в Мельнику. Коли однак управа ґміни Мельник, яка була співорганізатором заходу, вирішила поміняти його формулу, Союз українців Підляшшя став організовувати окрему імпрезу в Черемусі невипадково. «Тут є досить активне українське середовище, – сказав Славомир Савчук, організатор зустрічей, який родом з Черемухи. – Тут ще у вісімдесятих роках зорганізувався гурток Українського суспільно-культурного товариства, зараз діти вчаться в школі української мови. Це є натуральне місце для таких заходів. Зміна місця, хоч виникла із-за обставин, виявилась корисною. Доказом цього є велике зацікавлення заходом, помітне від самого початку його організації в Черемусі, тобто від 1999 року».

У минулих роках Союз українців Підляшшя, прагнучи розширити коло глядачів, зав’язав співпрацю з осередком культури в Нарві, й саме в цьому містечку проходив другий день імпрези. Цього року з фінансових причин «Зустрічі» були імпрезою одноденною. Все ж таки головні події в Черемусі супроводжував концерт українських колективів в Нурці-Станції.Основна мета черемшанської імпрези це перш за все приблизити музичну культуру двох сусідських народів, а через те – подолати негативні стереотипи, які торкаються як українців, так і поляків. Це також нагода показати культурні надбання українців Підляшшя та взагалі приблизити українську культуру всім, хто прибуває до Черемухи. Цього року в пленері ґмінного осередку культури традиційно виступили підляські ансамблі, які виконують автентичний український фольклор – жіночі групи з Черемухи-села і Вільки Терехівської та «Родина» з Дуб’яжина. Не обійшлося також без дитячих груп, в тому числі й місцевого ансамблю «Гілочка». Членами цієї групи є діти, які вивчають українську мову в початковій школі у Черемусі. В їхньому репертуарі передусім місцевий фольклор. З України приїхали до Черемухи «Горина» з Рівного, постійний учасник культурних починань Союзу українців Підляшшя та «Будьмо» з Києва.

«Представляємо Київський Національний університет культури і мистецтв, – сказав Микола Голючик, керівник групи. – Наш ансамбль існує восьмий рік. Беруть в ньому участь як студенти, так і випускники університету, які не переривають зв’язків і прагнуть сповідувати себе в мистецтві народної музики. Прагнемо виконувати більш інструментальної музики. У нашому репертуарі є так само багато народних пісень. Це в нас все поєднано. Крім цього виконуємо авторські пісні та класику».

Для членів ансамблю виступ на музичних зустрічах в Черемусі дав змогу безпосереднього контакту з українською громадою у Польщі. Як казав Микола Голючик: «Ми були в різник країнах, переїжджали Польщу, але спілкуватися безпосередньо не мали можливості. Враження прекрасні. Ми не знали, що тут є українці і що зберігають вони українську традицію так в мистецтві співу і танцю, як і в мистецтві вишивки. Подивіться – люди мають вишивані руками костюми. Тобто тут ще Україна живе. Це нас тішить».

З польських ансамблів в Черемусі виступили «Folkiestra Form Rуїnych» з Кольна, яка представляє фольклор курпів та «Kapela Rodziny Marczukуw» з Південного Підляшшя.

Родинну капелу Марчуків заснував у 1998 році Здзіслав Марчук, лауреат нагороди імені Кольберга та Загальнопольського фестивалю народних співаків в Казімєжу Дольному. Члени групи це діти, зацікавлені виконуванням народних пісень свого регіону. В виконували лише польський фольклор, хоч сам Здзіслав Марчук підкреслював, що ансамбль виконує також пісні «руські» і «хахлацькі» (така, бачте, в тамтешньому народі свідомість мовно-культурної ситуації).Зараз «Польсько-українські музичні зустрічі» це відома на Підляшші культурна подія, яка притягає любителів фольклору не лише з Черемухи та її околиці. «На щодень живемо в Білостоці, а сюди з’їжджіеємо ліетом, – казав один з глядачів, який на музичні зустрічі прибув зі своєю сім’єю. – Приходимо послухати музики і споткатись зо знайомими».

«Велікє значинє має музика, якую тут чуємо, – сказала його дружина. – Вдома чіесто співаємо наші пісніе. Наша дочка вельми їх любит. Маємо такоє одчутє, що тая музика є в нас в глибині серця».

«Бо ми тиї пісніе од малєнького знаємо, – добавив чоловік. – Співалі їх на весілях наші баби й матері. Тепер ми тоже їх учимось, переписуємо одни од других. Вельмі нам вони подобаються». «Можна тут поговорити по-свойому, бо вдома мало колі вже так говориться, – сказала одна з місцевих глядачок. – Можна послухати музики. Для мене немає значення – українська чи білоруська. Пйосенкі подобни в репертуарах і тих, і тих зесполув». Це останнє речення не повинно дивувати – основою «білоруського» репертуару більшості колективів виступаючих на всякого роду фестинах є українські пісні краще або гірше перевернуті на білоруську мову.Популярність заходу тішить місцеву владу. Свого задоволення не приховував війт ґміни Михайло Врублевський.

Хоч черемшанські зустрічі привітала гарна погода, в половині заходу почав йти дощ. Не злякав він однак більшості глядачів, а зокрема молоді, яка чекала виступів фолькових ансамблів. Жартома можна сказати, що дощ вже вписався в програму зустрічей – супроводить він захід в Черемусі від його початку. Отже, черемшанські зустрічі завершили виступи фолькових груп. Заграли «Яр» з Більська, який вперше виступив в оновленому складі та з новим репертуаром, «Перерва» з Гурова Ілавецького та «Черемшина». А молодь гуляла – не зважаючи на дощ і розм’яклий танцювальний майданчик перед сценою. «Польсько-українські музичні зустрічі», поруч фолькових зустрічей «Z wiejskiego podwуrza», стали вже традиційним культурним починанням, з яких відома Черемуха. Цьогорічне культурне свято, хоч дещо помішала погода, черговий раз показало, що українська пісня має тут своїх вірних слухачів. Хоч можна мати деякі критичні уваги, зокрема до озвучення, четверті музичні зустрічі були без сумніву однією з найважливіших культурних імпрез, які протягом року проводить Союз українців Підляшшя.

Людмила ФИЛИМОНЮК
«Над Бугом та Нарвою» № 4-63