Фольклор, фолькова музика та церковний спів в основному виповнили зміст чергового Фестивалю української культури на Підляшші «Підляська осінь», який завершився 13 жовтня гала-концертом у Більському будинку культури та на сцені білостоцького кіно «Форум». У фестивалі взяли участь виконавці з Підляшшя в Польщі та з України, був присутній голова Об’єднання українців у Польщі Мирон Кертичак. Організатор фестивалю – Союз українців Підляшшя. «Більськ є містом, де переплітається багато культур. Українська громада від кільканадцяти років активно включається у вир культурного життя міста. Таким чином можемо довести, що вміємо поруч себе існувати і забуваємо про розподіли. Разом творимо майбутнє нашого міста, нашого регіону. Завдяки цьому Більськ є більш відомий і добачають його назовні», – зазначив бургомістр міста Андрій Степанюк, який разом з Марією Рижик урочисто відкрили фестиваль. Хотілось би ще додати, що на цю «багатокультурність» складаються лише дві культури: польська і так звана «руська», яка у реаліях Підляшшя розподіляється на два напрями – білоруського та українського спрямування.

Однак мають вони спільний знаменник – творить її один і той же самий народ, який має ці ж самі витоки – мову, історію і такі самі традиції. Хоча головний концерт фестивалю відбувся в суботній вечір у Більському будинку культури, вже в п’ятницю в Білостоці, в кав’ярні «Фама», молодь мала змогу потанцювати в ритм звуків зірки фестивалю – київської молодіжної формації «Гайдамаки», фолькової капели з Гурова Ілавецького «Перерва» та гурту з Рівного «Чорні черешні».

«Останнім часом на Підляшші виникло багато дитячих та молодіжних ансамблів, – зазначила голова Союзу українців Підляшшя М. Рижик. – Ще донедавна на підляській музичній сцені існував лише «Ранок». Тепер маємо декілька колективів. Від кількох років у Черемсі існує «Гілочка», у Кліщелях – «Тирса», діє ансамбль в Дубичах Церковних, нещодавно в Більську виникла фолькова формація «Яр», що під проводом Елі Томчук та Андрія Поскробка дає надію завоювати чільні місця на фестивалях фолькової музики. Група «Ранок» діждалась створення танцювальної групи, яка народними танцями збагачує репертуар ансамблю, а дошкільний ансамбль з Дитячого садочка № 9 у Більську, в якому реалізується авторська програма «До традиції», кожним своїм виступом зворушує навіть найбільш вибагливого глядача». Виступи молоді доповнили презентації сільських ансамблів з Підляшшя, «Калини» з Дашів, «Родини» з Дуб’яжина, ансамблю «Вільчанки» з Вільки Терехівської. Ці ансамблі є великими ріками фольклору, від яких беруть початок ті маленькі струмочки, якими є дитячі ансамблі, – влучно підкреслила ведуча фестиваль від Союзу українців Підляшшя Агнєшка Фірсович. Українська пісня, культурне надбання підляшуків є поповненням української культури українців у Польщі, а Союз українців Підляшшя є «сестринською» організацією для Об’єднання українців у Польщі, – зазначив присутній на фестивалі голова цієї організації М.Кертичак, запрошуючи Союз українців Підляшшя також до співпраці при організації Фестивалю української культури. Від українців у Польщі репертуар фестивалю поповнював танцювальний ансамбль «Вітрогон», який під наглядним оком хореографа Андрія Дрозда діє при Комлексі шкіл з українською мовою навчання ім. Т. Шевченка у Білому Борі.

Не без значення лишається присутність на фестивалі ансамблів з України, а зокрема з Волині і Полісся. Своєю присутністю, а передусім репертуаром, зазначають вони генетичний зв’язок з культурою автохтонного населення Підляшшя. У далекому минулому саме поселення з цих регіонів Руси-України заселювало безлюдні простори нинішнього Підляшшя. Зв’язок цей постійно підтримують гості з Рівного – «Горина», «Чорні черешні», «Косарі», а останнім часом Підляшшя часто відвідує «Родина» з Луцька.

Фестиваль української культури «Підляська осінь» – це не лише фольклор. Організатори фестивалю подбали також і про шанувальників церковного співу та про любителів українського театру. Хор церковної музики «Волинські дзвони» під керівництвом Марії Віслоцької-Федосюк дав концерт у соборі св. Миколая в Білостоці та в Успенській церкві в Більську. Натомість артисти Рівненського обласного музично-драматичного театру представили п’єсу Івана Франка «Украдене щастя». Сам фестиваль має велике значення у загальнопольському вимірі. Спростовує він стереотип, створений центральними медіа, який постійно зазначає, що територію Північного Підляшшя заселюють лише поляки та білоруси. Фестиваль є доказом того, що культуротворчим етносом між Бугом і Нарвою є в основному українці, і саме цьому етносу, попри прогалини в національній свідомості, належна шана за культурне надбання цього призабутого регіону.