Українська громада в Боснії та Герцеговині виникла з 1890 року і нині нараховує приблизно 3500 українців, які живуть переважно в сільській місцевості. І хоча асиміляційні процеси дають про себе знати, етнічна самосвідомість має міцні коріння. Тому тут не дивина почути українську пісню, помилуватися українським танцем. Великий вплив маж Греко-Католицька Церква, що знаходиться під юрисдикцією Крижеватської Єпархії в Загребі.

Крім релігійних об’єднань, українці мають громадські організації. Українська Асоціація «Світ культури», яку очолює знаний священик отець Петро Овад, та Культурно-Просвітнє Товариство ім. Тараса Шевченка діють у Прняворі. Тут вони мають центр культури з музеєм та бібліотекою, періодично виходить український «Вісник». Культурно-Просвітня Спілка Українців ім. Тараса Шевченка в Банья Луці поки що власного приміщення не має, але веде будівництво храму і центру культури, а також видає газету «Солов’їна мова».

Вперше СКУ нав’язала контакт з українцями в Боснії у 1969 році, коли Світова Рада Суспільної Служби надала допомогу жертвам землетрусу в Банья Луці. Відтоді, на жаль, ці контакти не стабілізувалися і насьогоднішній день жодна з організацій в Боснії не належить до СКУ.

За матеріалами СКУ

11–13 квітня у Москві відбулося спільне засідання рад Об’єднання Українців Росії та Федеральної Національно-культурної автономії «Українці Росії», зустрічі керівників регіональних українських об’єднань з працівниками міністерств і відомств РФ, Посольства України в Російській Федерації, Культурного центру України в Москві, а також круглий стіл, присвячений 120-річчю початку масового переселення українців на Далекий Схід Росії та зустріч з Міністром РФ з національних питань Володимиром Зоріним. У заходах взяли участь керівники 48 регіональних українських організацій. Це зібрання стало найбільш представницькою подією в житті українства Росії за останні роки.

На засіданні, зокрема, розглянуто хід виконання рішень ІІІ Конгресу українців Росії, який відбувся у 2002 році, інформаційне забезпечення діяльності українських організацій Росії. Обрано делегатів для участі в Конгресі СКУ, що відбудеться у Києві в серпні 2003 року. З доповіддю на засіданні виступив голова ОУР та ФНКТ «Українці Росії» Олександр Руденко-Десняк, співдоповіді виголосили віце-президент Спілки аматорів української музики Вікторія Скопенко та заступник голови ОУР Юрій Кононенко. Відбулася зацікавлена дискусія. Було відмічено, що значне за останній час розширення географії організованого українського життя в Росії висуває якісно нові завдання перед українством.

З обговорених питань прийнято розгорнуте рішення, у якому, зокрема, відзначено, що українські громадські організації провели значну роботу щодо реалізації рішень ІІІ Конгресу українців Росії, спрямовану, передусім, на подальшу пропаганду і розвиток української культури. Зокрема, українці РФ активно включилися в заходи, що здійснювалися в рамках Року України в Росії, в багатьох випадках вони стали ініціаторами і головними організаторами таких заходів. Це стосується українських осередків в Республіках Карелія, Комі, Саха (Якутія), Татарстан, Башкорстан, Краснодарському, Хабаровському, Приморському краях, Калінінградській, Мурманській, Магаданській, Нижегородській, Камчатській, Тюменській, Архангельській, Волгоградській, Іркутській, Воронезькій, Пермській, Пензенській, Іванівській, Самарській, Оренбурзькій, Омській, Томській областях, у Москві, підмосковному Пушкіні, Санкт-Петербурзі, Сургуті і в багатьох інших місцевостях.

На федеральному рівні проведено ІІІ Всеросійський фестиваль-конкурс українських хорових колективів ім. О. Кошиця, науково-практичну конференцію «Українська діаспора в Росії» (спільно з Українським історичним клубом Москви), презентації в Москві українських організацій Республіки Башкорстан і Калінінградської області (спільно з Культурним центром України). Побачив світ черговий номер часопису українців Росії «Український огляд» з матеріалами ІІІ Конгресу українців Росії.

Важко перерахувати всі проведені заходи, всі помітні події в житті українців Росії за останній час. Але говорити про задоволення всіх національно-культурних потреб та розв’язання всіх проблем ще не випадає.

Ради ОУР та ФНКА «Українці Росії» схвалили проведену після ІІІ Всесвітнього Форуму українців роботу Української Всесвітньої Координаційної Ради, її голови Михайла Гориня, Секретаріату УВКР з вивчення становища українських громад Росії та організації конкретної допомоги їм. Зустрічі делегації УВКР у 2002-2003 рр. з українцями Республік Карелія і Татарстан, Мурманської, Білгородської, Воронезької, Курської, Ростовської областей, Краснодарського краю мали велике значення для активізації діяльності українських громад. Разом з тим у рішенні засідання рад зазначено, що так і не дістало належного відгуку звернення до органів федеральної влади Росії стосовно розробки і впровадження в життя державної програми підтримки української культури в Росії. Не поліпшується ситуація з українською культурою. Не відбулося змін у виконанні прийнятої в Україні Державної програми «Закордонне українство» до 2005 року. Не знайшли практичного розв’язання питання про пенсійне забезпечення громадян Росії українського походження, що працювали на Крайній Півночі та повертаються на постійне проживання в Україну, інші соціальні питання.

Правлінню ОУР, керівництву ФНКА «Українці Росії», регіональним українським організаціям запропоновано надати всебічну підтримку українським самодіяльним творчим колективам, які візьмуть участь у заходах Року Росії в Україні.

Вирішено на федеральному та регіональному рівнях провести заходи, пов’язані з 70-річчям Голодомору в Україні.

Вирішено також просити Уряд України якнайшвидше відновити трансляції радіопрограм Всесвітньої служби Радіо-Україна, забезпечити безперебійну трансляцію І програми українського радіо на довгих хвилях для прикордонних областей Росії; створити у складі Культурного центру України в Москві «Українську книгарню». На засіданні було вшановано пам’ять українського журналіста Тараса Процюка, який загинув в Іраку.