Важко уявити, наскільки обділеними відчувають себе діти, що мешкають далеко від великих міст. У такому становищі перебувають школярі Кам’янського району Придністров’я. До власної столиці, міста Тирасполь, близько 200 кілометрів, до Кишинева — 160, до сусідніх обласних центрів України, Вінниці та Одеси, відповідно 180 і 300 кілометрів. Тому діти знайомляться з театральним репертуаром, мешканцями зоопарків, видатними пам’ятками історії та архітектури тільки завдяки телевізору. І то лише з російських та молдовських каналів. Української періодики люди не одержують, слухати українське радіо, переглядати телепередачі відомих українських каналів змоги немає, оскільки навколо північного району Придністров’я складний ландшафт.

Проте поруч кордон з Україною. Від райцентру Кам’янка — 13 кілометрів, а від останнього придністровського села Хрустова — три. Єдине, що з’єднує й не дуже відрізняє сучасні населені пункти України й Придністров’я, — українська мова. Вона однакова по обидва боки кордону. А ще у кожного в ближніх селах є родичі. Тому під час канікул багатьом дітлахам доводиться мандрувати до дідусів та бабусь на відпочинок. Але є й вибір. Зараз на канікули можна поїхати і до Києва. Товариство української культури імені Т. Шевченка допомагає організовувати такі поїздки.

Дружні зв’язки між Дарницьким районом міста Києва та Кам’янським Придністров’я започаткувалися ще у 2000 році. Поступово угоди про співпрацю укладали школи, згодом — управління освіти, а в червні поточного року наважились підписати договір про співпрацю і райдержадміністрації. Тому не вперше школярі їдуть до столиці України, де на них чекають друзі, які повсякчас піклуються про дозвілля своїх ровесників з Придністров’я.

Ось і цієї осені учні середньої школи з гімназичними класами №2 міста Кам’янка зустрілися з ровесниками київської ЗОШ №267 Дарницького району. Найперше учнівська рада самоврядування організувала знайомство зі школою. Діти з Кам’янки відвідали кабінети інформатики, географії, біології, тренажерний, хореографічний та спортивний зали, ознайомилися з виставкою дитячих малюнків, стали учасниками урочистого засідання клубу «Планета». Приємне враження дістали гості, ознайомившись із змістом куточків, присвячених історії Придністров’я. А потім друзі-побратими написали спільні твори з назвою: «Україна моїми очима», намалювали спільну картину: «Мир, планета, Земля» і склали чудову казку про мандрівників. Хвилюючою виявилась зустріч Наталки Кремезнюк з Придністров’я та Сніжани Заграничної з Києва, двох дівчаток із шкіл-партнерів, котрі протягом двох років листувалися і ось, нарешті, зустрілися.

Цікавими були й інші зустрічі. Учнівський та педагогічний колективи молдавської школи №1 міста Кам’янка, останніми з шістнадцяти шкіл Кам’янщини, уклали угоду про співробітництво із ЗОШ №62 міста Києва. Для них нинішня поїздка і зустріч були першим знайомством з українськими друзями. Звичайно, спочатку теж відбулася екскурсія в школі з відвідуванням класів, залів і басейну. А згодом розпочався інтелектуальний марафон з розв’язування завдань на логічне мислення. Партнери залишилися задоволені одне одним.

А тим часом педагоги Кам’янських шкіл зустрілися з працівниками управління освіти Дарницького району, щоб обговорити подальшу співпрацю. Найближчим часом учителі української мови та директори шкіл знову зберуться на виїзний науково-практичний семінар. А навесні запрацює спільний туристичний рух. Спочатку до Києва на змагання приїде команда з Придністров’я, пізніше учні-кияни вперше відвідають Кам’янський район.

Яскравих вражень про поїздку вистачить надовго. Протягом усього зворотного шляху було що згадувати. Київ зустрів придністровців святковим салютом з нагоди визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Тому особливо цікавою стала екскурсія до музею Великої Вітчизняної війни. Надовго запам’яталось відвідання Києво-Печерської лаври, театру ім. Івана Франка. А наостанку гості з Придністров’я пройшлись вулицями столиці і відвідали міський зоопарк.