Вельмишановний пане Гориню!

На зборах УВКР 18–19 лютого цього року наше «Чорноморіє» прийняте до лав УВКР.

Що робимо зараз? Щотижня проводимо заняття на курсах української мови. Навчаємо безкоштовно. Вік «курсистів» від 13 до 28 років.

5 березня святкували з хлібом-сіллю, рушниками та декламаціями з «Кобзаря» Дні Тараса Шевченка. Було дуже приємно, а я навіть плакала, бо вперше тут, у Варні, – за 30 років мого життя – слухала вірші рідною українською мовою.

Допомагаємо нашим пенсіонерам-українцям. На жаль, лише наша допомога тримає їх на білому світі.

Українське консульство тут, у Варні, цікавиться лише бізнесовими проектами. Нам не дозволили навіть розмістити в їх приміщенні оголошення про набір на курси української мови – сказали «нєцелєсообразно».

Також ми робили панахиду у листопаді минулого року в пам’ять 30 000 (тридцяти тисяч!) українців, які були вояками короля Владислава ІІІ Ягелли і загинули в 1444 році у битві з турками... З власної ініціативи і власним коштом ми встановили меморіальну дошку на їх честь.

Пане Гориню! Не подумайте, що я забагато бідкаюся. Знайте, наше Товариство існує і буде існувати, хоч нам дуже трудно.

Тетяна Ботева,
Голова болгарсько-українського
товариства «Чорноморіє»