УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА
UKRAINIAN WORLD COORDINATING COUNSIL
 ПРО УВКР  СТРУКТУРА УВКР  НОВИНИ  ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ  УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР  ГОЛОВНА
ПРО УВКР
СТРУКТУРА УВКР
ДІЯЛЬНІСТЬ УВКР
ФОРУМИ УКРАЇНЦІВ
ВІСНИК УВКР
ФОТОГАЛЕРЕЯ
АРХІВ РАДІОПЕРЕДАЧ
ПОШУК


 ВІСНИК УВКР Вісник за 2003 рік Вересень Становище української молоді в Сербії


Якщо говорити про становище і активність української молоді в Сербії, то потрібно мати на увазі декілька обставин, а саме — загальну розпорошеність українського населення, стан освіти українською мовою та виховання у народному дусі, чисельність сербської діаспори, співпрацю між молодіжними організаціями в Україні та в діаспорі і намагання заснувати українську молодіжну організацію в Сербії.

Минулого року в Сербії без Косова і Метохії та без Чорногорії організовано перепис населення. За даними цього перепису кількість українців значно збільшилась порівняно з останнім переписом 1991-го року. Офіційно зараз українців у Республіці Сербії є 5354. Це понад 400 осіб більше, ніж 11 років тому. Цікаво й те, що з усіх національних меншин тільки українці, роми та волохи мають збільшення, а всі інші зазнали спаду чисельності.

За даними парафіяльних громад і нашого Товариства «Просвіта» всього українського населення в Сербії є біля 7000, це переважно переселенці з Галичини, предки яких в кінці ХІХ ст. емігрували на терени колишньої Югославії, так що вже п’яте їх покоління живе за межами України. Якщо врахувати новоприбулих економічних мігрантів з України, котрі не мають сербського громадянства і живуть на легальних та нелегальних засадах, то можемо без перебільшення вважати, що всього українців у Сербії є біля 10000 осіб. Певна частина українців, зокрема значна частина молодих, відновлює своє, часто вже призабуте усвідомлення, що вони українці. Адже раніше — та ще й зараз — часто траплялося записування в документи іншої національності. Наприклад, серед моїх друзів та знайомих є й такі, що з політичних міркувань визначились як серби.

Декілька років тому, перед так званими «демократичними» змінами у суспільстві, в Сербії не було популярним те, що ти відрізняєшся в чомусь від інших, але зараз ситуація помітно змінилась і є інакшою. Зараз молодь більше цікавиться українськими справами і гордиться своїм походженням, навіть інколи демонстративно підкреслює свою інакшість. Помітну роль українська молодь також відіграла в підготовці до заснування Української Національної Ради та збиранні підписів повнолітних українців, що призвело до позитивного результату — збільшення кількості українців в осередках. Молодше покоління українців Сербії також є ініціатором багатьох нових проектів, пропозицій, ідей, а в спільній праці молоді люди набагато краще координують свої дії, швидше втілюють всі свої задуми, застосовують багато інновацій в роботі на народній ниві та в справі популяризації України та українського загалу.

Високі посади у нашому Товаристві «Просвіта» та у новосформованій Українській Національній Раді Сербії і Чорногорії займає переважно молодь, що після ста літ життя поза Україною є обнадійливим чинником і додає віри в перспективу у майбутньому. Ми переконані, що й надалі потрібно якщо й не найбільшу, то, принаймні, значну увагу зосередити на роботі з молоддю та з майбутніми лідерами з-поміж них.

Зокрема, надзвичайно важливою справою для дітей та молоді є освіта рідною мовою. У нас існують факультативні уроки предмету «Українська мова з елементами національної культури» в початкових школах у чотирьох містах Автономного краю Воєводина, а наступного року заплановано запровадити такі уроки ще в трьох місцевостях, де живуть українці. Крім цих факультативів, влітку відбуваються Літні школи україністики «Просвіти», де діти і молодь мають організовану форму навчання української мови, літератури, історії, етнографії, а також вчать українські народні пісні та народні танці, звичаї та обряди. Хоча ці літні школи, в Сербії або Україні, тривають лише два — три тижні, вони певною мірою піднімають національну свідомість дітей та молоді, котрі завдяки цьому гуртуються між собою. Зауважу, що ці заходи стали можливими переважно завдяки власній активності українського населення та українців-волонтерів.

Велику допомогу у роботі з молоддю надають існуючі українські культурно-мистецькі та освітні товариства, яких у Сербії є чотири, та різного роду імпрези — виступи та презентації української культури, інші акції, які до недавнього часу координувало Товариство «Просвіта», а зараз ми очікуємо на підтримку та допомогу Української Національної Ради.

Свідченням реального стану володіння українською мовою та стану загальнонаціональної свідомості молоді українського походження є те, що більшість молодих осіб тільки розуміє українську мову і її Галицький діалект, на жаль, збільшується кількість тих, котрі мало говорять або й зовсім не розмовляють рідною мовою, навіть не розуміють її. Є частина молоді, яка вільно, хоч і з деякими граматичними помилками та «сербізмами», розмовляє по-українськи, це переважно спостерігається в сім’ях, де розмовляють українською. Певна частина осіб молодого покоління, які не володіють українською мовою, під впливом своїх друзів-українців все ж таки бере участь в роботі українських Товариств, у підготовці різних заходів. Інколи трапляється, що самі діти та молодь вимагають, аби батьки до них говорили українською. Маємо випадки, коли діти докоряють батькам за те, що вони їх не навчили рідної мови... Можливо, такі домагання молодого покоління з часом дадуть конкретні результати, які вплинуть і на кращу внутрішню самоорганізованість українців. Більша проблема є в тих родинах, де вже батьки не тільки не розмовляють рідною мовою, але й втратили почуття національної свідомості. Тому ми заохочуємо молодь до поїздок в Україну, щоб вони хоча б відчули свою приналежність до українського народу, до української нації. Так, спочатку неформально, а пізніше цілеспрямовано зміцнення зв’язків з материнною землею буде мати певний позитивний вплив і на формування внутрішньої національної свідомості. Цьому напевно сприятиме і теперішній, досить добре створений, позитивний імідж України у Сербії, особливо з часу здобуття Україною незалежності. Це кажу, тому що серби як активні росіянофіли зовсім не знали, що то є українець, їм усі народи колишнього Радянського Союзу були росіяни. Зараз формуються нові історичні стосунки та взаємозв’язки між Сербією і Україною, набагато міцніші та кращі, ніж з Росією. До певної міри цьому сприяють і сербсько-українські товариства, яких у нас три, вони дуже переймаються взаємозв’язками сербського та українського народів.

Наша спільнота до здобуття Україною незалежності не мала майже ніяких зв’язків з історичною батьківщиною, на що були різні причини. Інтелігенція не мала впливу на постійно збільшувану асиміляцію. Зараз українська молодь теж має нагоду навчатися у вищих навчальних закладах України. Десятки молодих людей скористалися новими можливостями і стали фахівцями: журналістами, вчителями української мови, хореографами, медиками, а найважливіше є те, що вони досконало вивчили українську мову. На жаль, певна їх частина внаслідок несприятливого стану у регіоні за останніх десяток років виїхала за кордон, а деякі з них працюють в Україні. Останнім часом серед молоді помітно відчувається спад заінтересованості до навчання в Україні, чому в значній мірі сприяло несерйозне ставлення української адміністрації. Адже траплялося, що на деякі прохання щодо навчання в Україні не було відповіді.

Щодо співпраці української молоді Сербії з іншими організаціями та представниками української молоді діаспори, то у минулому, з огляду на певні кровні зв’язки, найбільше контактів було з українцями Боснії, Хорватії. З українською молоддю інших країн тісніших стосунків не було, але останніми роками завдяки ініціативі поодиноких осіб нав’язуються тісні контакти з молоддю діаспори. Так, цього року українська молодь Сербії брала участь в літних школах у місті Принявор в Боснії, на Балатоні в Угорщині. Також наша молодь була запрошена і на Пластовий табір в Німеччині, але з фінансових причин ніхто не поїхав. В минулі роки наші молоді люди брали участь також у Пластовому таборі в Словаччині. Деякі з українських студентів Сербії, котрі навчалися на батьківщині, були членами Пласту та Спілки української молоді. Крім вже згаданих країн, сьогодні існують добрі стосунки з українською молоддю Польщі, Чехії, а також СУМу та ПЛАСТу в Україні, зв’язки і з Австралією, Канадою, США та Аргентиною.

Нинішній світ справді стає малим завдяки розвитку технологій та комунікацій, а ще ж існує Інтернет. Справи полагоджуються набагато краще, швидше і якісніше, так що до спілкування зараз немає ніяких кордонів та перепон. У нашій спільній праці запорука загального добра та розвитку Світового українства, а значну її частину має складати робота з молоддю, її виховання в національному дусі. Щодо заходів, які організовуються або є цікавими для молоді у нас, то це, звичайно, поїздки до України, українські вечори, забави, як у нас кажуть — балі. А щодо співпраці, то були організовані Товариством «Просвіта» поїздки в Україну під назвою «Слідами наших предків», в яких брала участь і молодь Боснії. Також українські організації Боснії запрошували нашу молодь на Різдвяну поїздку до України.

Постає питання, як і що потрібно робити надалі? Зараз, на жаль, української молодіжної організації у Сербії немає, попри активність молоді. В минулому спостерігалися відносно успішні спроби згуртовування молоді, але це на просторах Боснії. Протягом останніх двох років нами порушувано питання про заснування молодіжної організації, виявилося, що вона є потрібною. Цього року вся українська громада займалася заснуванням Української Національної Ради Сербії і Чорногорії, яка вже офіційно почала працювати, тому очікується значна допомога Ради, Товариства «Просвіта» та інших українських організацій Сербії. Ставилося питання, чи не заснувати ПЛАСТ чи Спілку української молоді? Зважаючи на невелику чисельність українського населення в Сербії, одна молодіжна організація буде достатня і напевно вона буде мати і спільні ідеї з ПЛАСТом і з СУМом та буде співпрацювати з одними і другими.

Робота триває, контакти розвиваються і міцнішають. Потрібно гуртуватися. Тому ми є тут.

Мирослав Гочак

 


ENG | UKR
НОВИНИ
АНАЛІТИКА
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО СПІВПРАЦЮ
УКРАЇНСЬКІ ЗМІ СВІТУ
УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
ГОСТЬОВА КНИГА
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
ОБГОВОРЕННЯ
При використанні матеріалів посилання на www.uvkr.com.ua
є обов'язковим.
01004, Київ, вул. Горького 3-б, тел. 287-22-41





© УВКР, 2004