Президія та члени Української Американської Координаційної Ради глибоко стурбовані запланованим на 18 вересня 2003 року підписанням договору про створення спільного економічного простору між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном. У разі підписання цього договору та набрання ним чинності буде завдано серйозного удару національним інтересам України.

Розуміючи важливість розвитку торгово-економічних зв’язків з вищезгаданими державами, УАКР усе ж таки бажає звернути увагу на те, що на основі заяв Адміністрації Президента, уряду та Верховної Ради, Україна стала на шлях інтеграції з європейськими структурами, з кінцевою метою набуття повного членства в Євросоюзі. Створення «Єдиного економічного простору» не приносить Україні жодних благ, а лише надасть зацікавленим сторонам змогу маніпулювати зовнішньоекономічною політикою України. Такий крок може стати початком кінця і без того хиткої національної економіки України.

Протягом 12 років незалежності України напрям розвитку її економічних та політичних структур був невизначеним. Марні обіцянки та порожні фрази постійно домінували в найвищих ешелонах влади. Україна прямувала почергово до СНД, до НАТО та в напрямку повного нейтралітету.

Такий стан невизначеності був на руку тим, хто використовував та далі використовує національні інтереси України для власної наживи. Єдина можливість України стати економічно розвинутою полягає в чіткому окресленні майбутніх зовнішньоекономічних та політичних цілей, дотримуванні обраного курсу на інтеграцію до євроатлантичних структур. Тому інтеграція в спільний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном повинна бути рішуче відкинута.

За Президію Української Американської
Координаційної Ради Ігор Ґавдяк, голова
Роман Барановський, секретар