Делегацію прийняли голова Скупщини общини Кула Желько Двожак та віце-голва Томислав Попин спільно із представниками Виконавчої ради общини.

            Констатовано, що общинні органи і надалі підтримуватимуть форму вивчення Української мови з елементами національної культури у початкових школах, що спільно із органами правління в громаді та Товариствах сприятимуть покращенню навчального процесу.

            Одночасно община Кули не заперечує проти запровадження щотижневих українських передач по радіо Кула. Одночасно на питання про регіональне телебачення, яке б за проектом охоплювало общини декількох міст на вимогу українців мати свої передачі та оформлену редакцію програм українською мовою, у общинних структурах не змогли дати відповіді. Регіональне “Радіо-Телебачення Бачка”, спільно із Регіональним телебаченням Срем є цікавими для українського населення, і було б добре, щоб ми мали як передачі, так і редакцію, яка б готувала сюжети та передачі.

Община Кула підтримує проект проведення в своєму місті влітку Першого фестивалю української культури.

            Общинні органи Кули сприятимуть по мірі можливостей будівництву Українського культурного центру у Кулі, а прохання стосувалося виділення відповідної земельної ділянки. Також община і надалі допомагатиме заходам Культурно-мистецького товариства імені Івана Сенюка. На жаль, вони не можуть допомогти з приміщенням, оскільки це питання у віданні місцевих спілок. У майбутньому можливо розглядатиметься наша ідея про перейменування однієї вулиці або майдану у Кулі на честь Тараса Шевченка, а також спорудження його погруддя на відповідному місці у центрі міста.

            Відвідини делегації УНР Кули є одним із перших кроків зустрічей із місцевими органами влади у містах проживання українців, ознайомлення із потребами української громади та знаходження шляхів для вирішення першочергових проблем українців.

***

Національні ради меншин, що за Законом про захист прав і свобод національних меншин є найвищим представницьким та дорадчим органом меншини, вирішили висунути вагоміші вимоги щодо здійснення прав у сфері участі у роботі державних органів. Представники угорської, словацької, румунської, русинської, ромської, бунєвацької та української національних меншин висунули спільну вимогу до державних органів, де зазначається, що національні меншини повинні мати своїх представників у парламенті Сербії, а як мінімум по одному депутату від кожної національної меншини, якого на пост висуває національна рада кожної меншини. Одночасно на виконання цього задуму вимагається зміна виборчого закону для урегулювання парламенту на зразок румунського прикладу, де кожна меншина має свого представника.

Реакція національних меншин викликана і виборчим законом у частині існування мінімального п’ятипроцентного цензу, де за результатами виборів коаліція Толеранція, яка пропагувала захист прав меншин за декілька десятків відсотка цензу не дотягнула. Статистика показує, що у Сербії є близько 25 відсотків інших крім сербської національностей, але велика кількість голосів була розпорошена з поміж інших партій та коаліцій.

          Національні ради у своїй вимозі висунули неодноразову тему належного фінансування роботи національних рад та забезпечення приміщенням, що у теперішніх умовах піддає сумніву чи дійсно влада хоче, щоб національні ради стали міцним дорадчим та виконавчим фундаментом національної меншини у суспільстві у сферах культури, освіти, інформування, службового використання мови.

Інфо служба

товариства "Просвіта"

Сербія і Чорногорія