|
8 березня 2004 року СКУ видав заяву у справі торгівлі людьми на 48 Сесію Комісії про Статус жінки при ООН. В заяві поданий аналіз теперішньої ситуації, в якій особлива увага надається українській проблемі:
“Україна є одним з найбільших джерел людей, які стають жертвами торгівлі:
- в Туреччині найбільша група жінок, якими торгують, є українки;
- при військових базах США в Кореї, друга найбільша група жінок, якими торгують є українки;
- в Ізраїлі відсоток жінок з СНД, якими торгують, дорівнює 70 %;
- українки, якими торгують в Нідерландах, складають найбільшу іноземну групу;
- 70 % жінок з України, які тепер перебувають в Польщі, пов’язані з торгівлею;
- 80 % жінок, якими торгують в Німеччині, походять з Центральної та Східної Європи та з СНД;
- до великих ринків торгівлі українцями зараховуємо також і такі країни, як Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Югославія (Сербія та Чорногорія, включаючи Косово), Боснія та Герцеговина, Угорщина, Чеська Республіка, Хорватія, Об’єднані Арабські Емірати, Сирія, Китай, Канада та Японія.
В заяві СКУ звертається до Організації Об’єднаних Націй і урядів, щоб:
- працювати над підвищенням політичної підготовленості проти торгівлі людьми;
- проводити кампанії, які усвідомлюватимуть і запобігатимуть цим діям;
- підтримувати та заохочувати діяльність неурядових організацій при Об’єднаних Націях;
- посилити державні закони у справі покарання тих, хто торгує людьми і тих, хто їм допомагає;
- зробити невідкладні або необхідні засоби для того, щоб порушники закону були відповідно притягнуті до відповідальності і покарані;
- забезпечити гуманітарні послуги жертвам та допомагати їм реінтегруватися в суспільство;
- ратифікувати та ввести в життя Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, включаючи Протокол про запобігання, придушення та карання торгівлею людьми, особливо жінками та дітьми;
- розвивати міжнародну регіональну та двосторонню кооперацію з країнами з питань
виникнення торгівлі людьми, їх перевезення та напрямів;
- звертати особливу увагу на нові фронти работоргівців в Центральній та Східній Європі.
“ОБІЖНИК СКУ”, №4 (8) |
