В українському календарі знаменних дат своє місце заслужено посідає 11 грудня 1873 р. — день заснування у Львові Товариства ім. Шевченка, яке згодом трансформувалось у Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ). Однак не всі знають, як важко проходив процес становлення та розвитку цієї організації, які проблеми та перепони були на її шляху. Діяльність Товариства ім. Шевченка передбачалася в царині видавничої діяльності, сприяння розвитку українського письменництва та літературознавства. Допомагати в цьому повинна була власна друкарня, придбана за перші пожертви. Вона почала працювати в лютому 1874 р. Серед перших творів, виданих Товариством, були «Кобзар» Т. Шевченка, оповідання Б. Грінченка, І. Нечуя-Левицького та ін.

На початку 90-х років ХІХ ст. Товариство було реорганізоване. Так виникло Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ), метою якого було «плекати й розвивати українську науку, мистецтво українською мовою і зберігати всякі пам’ятки старовини». Для її досягнення було створено три секції: історико-філософську, філологічну та математично-природничо-лікарську. Також почав виходити основний друкований орган Товариства «Записки НТШ».

Найуспішнішою діяльність Товариства були в роки головування М. Грушевського. У 1894 р. його запросили до Львова очолити кафедру всесвітньої історії. Наступного року він взяв на себе редагування «Записок». Ще через два роки (1897 р.) М. Грушевський очолив Товариство, згуртувавши багатьох вчених і дослідників. Під його керівництвом НТШ розгорнуло величезну наукову працю.

Протягом десяти років працював у НТШ І. Франко, керуючи його філологічною секцією. Він також активно друкувався в «Записках», був автором нового статуту Товариства (1904 р.), що з невеликими змінами діяв до 1939 р. У НТШ було багато інших відомих людей того часу, як от В. Гнатюк, С. Смаль-Стоцький, І. Пулюй, В. Левицький та ін. Його членами були фізики М. Планк, А. Йоффе, математики Д. Гілберт, Ф. Кляйн. Видавнича діяльність НТШ не обмежувалась лише «Записками». Крім них випускались також «Руська Історична Бібліотека», «Джерела до історії України-Руси», «Етнографічний Збірник», «Літературно-Науковий Вісник» та багато інших.

Але не всі плани керівників установи були здійснені. Так, незважаючи на дозвіл австрійського уряду щодо заснування українського університету у Львові, це не вдалося зробити через І світову війну, яка також завадила перебудувати НТШ в Академію наук, що мало відбутися 1916 р. Під час російської окупації Львова 1914–1915 рр. діяльність Товариства була заборонена. Лише 1920 р. у Львові за ініціативою НТШ було засновано Український таємний університет, який функціонував до червня 1925 р. Він нараховував 65 кафедр й понад 1250 студентів, а його диплом визнавався у кількох країнах Європи.

1939 року окупація Західної України більшовиками призвела до ліквідації НТШ (14 січня 1940 р.), на його базі утворено філіал Академії Наук УРСР.

1947 року починається новий етап діяльності Наукового Товариства ім. Шевченка, але вже в еміграції. Спочатку це була Західна Німеччина, згодом Франція (1951 р.). 1955 р. було утворено автономні крайові відділи НТШ в США (Нью-Йорк), Канаді (Торонто), Австралії (Сідней). Відновлено видання «Записок» та «Хроніки НТШ», випущено десятки томів «Українського архіву» з краєзнавчо-мемуарними матеріалами про західноукраїнські регіони, більше сотні інших томів та видань. Також надрукована багатотомна «Енциклопедія Українознавства» за редакцією професора В. Кубійовича.

Лише 21 жовтня 1989 р. діяльність Наукового Товариства ім. Шевченка була відновлена у Львові, його головою обраний професор, член-кореспондент НАН України Олег Романів. Почалася копітка праця щодо відновлення втрачених позицій.

Вперше в історії НТШ було відкрито її територіальні осередки на території всієї України: тепер їх 15 — деякі з них проявляють чималу здатність автономної самоорганізації (Донецьк, Черкаси, Івано-Франківськ, Ужгород).

Наукові проекти Товариства пов’язані насамперед з підготовкою окремих фундаментальних лексиконів та покажчиків. Зокрема, в окремих проектах ведеться підготовка «Енциклопедії НТШ», «Розширеної бібліографії «Записок НТШ», «Словника українських прізвищ», «Бібліографії етнологічних збірників НТШ». Редагування і підготовка «Записок НТШ» теж вимагає часто узагальненого наукового пошуку. Товариство у цьому році досягнуло знаменного рубежу: під редакцією Олега Купчинського вийшов друком вже 25-й том «Записок НТШ».

Видавнича діяльність сьогодні є найяскравішим показником дієздатності Товариства. Крім «Записок НТШ», що відображають обсяги гуманітарних, насамперед україно-знавчих дисциплін, успішно функціонують наступні серії: «Праці НТШ» (стосуються стислих наук), «Фізичний збірник», «Лікарський збірник», «Екологічний збірник», а також «Хроніка НТШ» і «Вісник НТШ». Дещо сповільнилася підготовка випусків мемуарної бібліотеки НТШ та монографій у серії «Визначні діячі НТШ». Попереду реалізація таких проектів, як «Енциклопедія НТШ», «Історія НТШ».

Богдан ХІХЛАЧ,
м. Вінниця, Україна