В оточенні могутніх морських хвиль гордо і впевнено височіє казковий острів Сахалін. Він дуже нагадує легендарну Хортицю — осередок відчайдушного і вільного козацького духу, притулок для ризиковних, волелюбних та сміливих синів свого народу. Тут, на Сахаліні, віддавна гуртувався люд особливого складу, де українці за кількістю посідають друге місце, поступаючись лише росіянам.

Більшість наших співвітчизників досягла тут помітних успіхів, завдяки своєму природному потягу до праці, підприємливості, вмінню налагоджувати дружні стосунки з іншими людьми. І хоча українській діаспорі не завжди вистачає відчуття національної самобутності, тутешні українці дбають про свої традиції.

Однією з помітних подій тутешнього національного життя українців Сахаліну стало нещодавнє святкування «старого» Нового Року, організоване одним з керівників громадської української організації «Київська Русь» Людмилою Засенко, заслуженим працівником культури України та Росії.

Свято відбулося у Южно-Сахалінському будинку культури і мало назву «Сахалінські Диканьки». Його учасниками стали близько 100 осіб. Святкова програма передбачала виставу, бенкет, українські застільні пісні, конкурси, жарти. Всі учасники цієї чудової події були задоволені.

Яскраві враження залишив епізод, коли запрошені на вечір представники корейської діаспори заспівали українською мовою «Реве та стогне Дніпр широкий». Наші земляки заспівали у відповідь не менш задушевну пісню корейською мовою. Журналісти й гості були у захваті. Подібні зустрічі стали гарною традицією, зміцнюючи духовні основи сахалінського українства.

Тарас та Артем Живага,
члени Сахалінської національно-
культурної автономії
українців «Київська Русь»